Постанова № 8548761, 22.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2010                                                                                           № 8/173/26

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м"ясо"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.01.2010

у справі № 8/173/26 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Аквітан"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач-м"ясо"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 102470 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

          В грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквітан» (далі – позивач) звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач – м’ясо» (далі – відповідач) про стягнення з відповідача 98380,50 грн. боргу, 2780,21 грн. втрат від інфляції, 1309,94 грн. процентів річних та 9000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

          Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 у справі № 8/173/26 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 88380,50 грн. боргу, 2780,21 грн. втрат від інфляції, 1309,94 грн. процентів річних, 1024,04 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В частині стягнення 10000,00 грн. боргу провадження припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року у справі № 8/173/26 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даного спору місцевим господарським судом були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано всі обставини справи, що мають суттєве значення для справи. Відповідач вважає, що оплата послуг у розмірі 9000,00 грн. не є співрозмірною ціні позову, яка становить 10247,00 грн., також позивачем не доведено кількість годин зазначених на правову допомогу, а тому в стягненні витрат на оплату послуг адвоката слід відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач – м’ясо» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2010 року.

11.02.2010 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують викладене в рішенні господарського суду та не є підставою для його скасування або зміни.

22.02.2010 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв’язку із відрядженням представника відповідача та клопотання про відстрочку виконання рішення в основній частині боргу до 01.09.2010 року, у зв’язку з складним фінансовим становищем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року розгляд апеляційної скарги було відкладено до 22.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав відзив на апеляційну скаргу та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 12.01.2010 року у справі № 8/173/26 як таке, що прийняте з повним та всебічним розглядом всіх обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

12.01.2010 року представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не надав. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача, який не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 24 березня 2009року між сторонами укладений договір купівлі-продажу худоби №7, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався в порядку та умовах, визначених договором, передати у власність покупця живу худобу, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити худобу.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, положення якого регулюються главою 54 Цивільною кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільною кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем по накладній №10 від 25.03.09року передано відповідачу велику рогату худобу в кількості 25 голів загальною вагою 14207кг на загальну суму 163380,50грн. Факт отримання відповідачем худоби саме в цій кількості підтверджується підписом уповноваженої особи на накладній, копією довіреності № ВММК-000082 від 25.03.09року та наявною у справі копією прийомної квитанції № 005236 від 25.03.09року, виданою відповідачем.

Згідно з розділом 2 договору купівлі-продажу кількість товару та ціна за одиницю товару вказується в протоколах погодження закупівельних цін, які є невід'ємною частиною договору. Сторонами не надані протоколи погодження кількості та ціни.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відомості про кількість худоби, її вагу та ціну, вказаних у накладній №10 та у вищезазначеній квитанції, повністю співпадають, а тому, колегія суддів вважає, що сторонами погоджена як кількість переданого товару, так і його ціна.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 163380,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товари.

Відповідачем в рахунок оплати вартості отриманого товару в період з 07.05.09року по 10.06.09року оплачено 55000,00грн. що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок по рахунку позивача. Таким чином, станом на 11.06.09року залишок несплаченої відповідачем вартості товару становив 108380,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі купівлі-продажу від 24.03.09року відсутні умови про строки оплати покупцем отриманого товару.

В силу частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

19.06.09року позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав протягом 10 днів від дня отримання претензії сплатити залишок вартості товару. Дана претензія розцінюється як вимога кредитора про виконання боржником обов'язку. Як вбачається із відповіді на претензію, яка надіслана відповідачем 17.07.09року, претензія отримана останнім 22.06.09року. Отже, виходячи із встановленого позивачем 10-денного строку оплати товару, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що відповідач мав виконати зобов'язання по оплаті товару до 02.07.09року включно.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічна норма міститься у статті 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з банківських виписок з рахунку позивача від 17.07.09року, від 21.09.09року відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши в рахунок оплати товару 10 000,00 грн.

Як повідомив позивач, в ході судового розгляду, відповідачем додатково сплачено суму боргу в розмірі 10000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.12.2009 року та 16.12.2009 року.

Колегія суддів вважає помилковим висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 5000,00 грн., сплаченої згідно банківської виписки 10.12.2009 року, оскільки відповідач сплатив вказану суму боргу в день звернення з позовом до суду з позовною заявою датованою 11.12.2009 року та до порушення провадження у справі. З цих підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до діючих норм Господарського процесуального кодексу України мав відмовити в позові в цій частині.

Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що на момент вирішення спору по суті відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, тобто матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому з нього має бути стягнуто 88380,50грн. основного боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання встановлена відповідальність такого боржника у вигляді сплати ним на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Здійснивши власний перерахунок розміру інфляційних нарахувань, не виходячи за межі позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що з урахуванням середнього індексу інфляції за період з вересня 2009 року по листопад 2009 року, розмір інфляційних нарахувань підлягає задоволенню в сумі 2780,21грн.

Здійснивши власний перерахунок розміру трьох відсотків річних, не виходячи за межі позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що розмір трьох відсотків річних підлягає задоволенню в сумі 1309,94 грн.

З огляду на вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач припустився прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних є обґрунтованими та правомірними, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 88380,50 грн. основного боргу, 1309,94грн. 3% річних та 2780,21 грн. інфляційних нарахувань, а провадження в частині стягнення 5000,00 грн. підлягає припиненню.

Судові витрати, згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 12 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою та адвокатом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. ст. 44, 48 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 2, 12 Закону України "Про адвокатуру" судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами. В даному випадку вартість адвокатських послуг, що надаються по цій справі, підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.12.2009 року, укладеним між позивачем та адвокатом Вороненко Романом Миколайовичем, (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 224 від 30.09.2005 р., яке видане Сумською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення № 5 від 30.09.2005р., випискою з банківського рахунку, яка підтверджує перерахування позивачем вартість послуг адвоката з урахуванням ПДВ в сумі 9000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

З огляду на обставини конкретної справи, зокрема, ціни позову, складності спору, суд може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Аналогічна позиція викладена в пункті 12 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78.

Розмір адвокатських послуг, які просить стягнути позивач, становить 9000,00 грн., а ціна позову – 102470,00 грн. Про підтвердження наданих адвокатом послуг свідчить підготовлена адвокатом позовна заява про стягнення суми боргу, участь у судових засіданнях та засвідчення адвокатом копій документів, а матеріали справи свідчать про відсутність заперечень відповідача щодо виникнення та існування такого боргу.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що вартість адвокатських послуг, є явно завищеною та неспіврозмірною із наданими адвокатом послугами і складністю спору.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову – на обидві сторонни пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, колегія суддів вважає, обгрунтованим та правомірним покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 4500,00 грн.

За таких обставин, рішення господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року у справі № 8/173/26 підлягає частковому скасуванню, зокрема в частині припинення провадження у справі на суму 5000,00 грн. та стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9000,00 грн.

Щодо поданого клопотання представника відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року у справі № 8/173/26, то колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки дане клопотання не може бути розглянуто в суді апеляційної інстанції у відповідності до статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач – м’ясо» на рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 8/173/26 від 12.01.2010р. задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 8/173/26 від 12.01.2010р. скасувати частково.

3.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 5 000,00 грн. боргу припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо». м.Бахмач. вул. Петровського, 64 (ідентифікаційний код 32895590, п/р 26009051460753 в ЧФ Приватбанк м.Бахмач, МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», (40013, м.Суми, вул. Декабристів,38, ідентифікаційний код 34013185, п/р 2600348224 в СОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) 88380 грн. 50 коп. боргу, 2780 грн. 21 коп. інфляційний нарахувань, 1309 грн. 94 коп. процентів річних, 974 грн. 70 коп. держмита, 224 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», (40013, м.Суми, вул. Декабристів,38, ідентифікаційний код 34013185, п/р 2600348224 в СОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо». м.Бахмач. вул.. Петровського, 64 (ідентифікаційний код 32895590, п/р 26009051460753 в ЧФ Приватбанк м.Бахмач, МФО 353586) 256 грн. 18 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи № 8/173/26 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді