Рішення № 8548383, 23.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 07/12-10

вх. № 271/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "А.Ф.Д.", м. Київ

до ТОВ "Формат Плюс", м. Харків

про стягнення 9242,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Ф.Д." просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Плюс" 8461,28 грн. заборгованості, 600,75 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 180,12 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.

10.03.10 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 8461,28 грн. заборгованості, 672,67 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 226,02 грн. та судові витрати по справі.

Суд приймає вказані збільшення позовних вимог до розгляду, як такі, що заявлені відповідно до ст. 22 ГПК України.

Сторони в призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання даної справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 9461,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 69956 від 29.08.08 р., № 71124 від 11.09.08 р. та № 72533 від 02.10.08 р., а також довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯПК № 32785 від 29.08.08 р., ЯПК № 627191 від 10.09.08 р. та ЯПО № 940003 від 02.10.08 р. (а.с.22-29).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Сторонами не було встановлено строків та порядку виконання відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідачем поставлений позивачем товар було оплачено частково, в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист - вимогу № 2/3003 від 30.03.09 р. (а.с. 15) з вимогою про оплату 8461,28 грн. заборгованості на протязі семи календарних днів з дати отримання листа - вимоги.

Вказаний лист - вимогу було отримано відповідачем 16.04.09 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17). Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений відповідачем товару строк до 24.04.09 р.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 8461,28 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 24.04.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за видатковими накладними № 69956 від 29.08.08 р., № 71124 від 11.09.08 р. та № 72533 від 02.10.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 8461,28 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача за період з 24.04.09 р. по 28.02.10 р., суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 591,69 грн., а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 216,28 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Плюс" (юридична адреса: вул. Блюхера, 27, кв. 61, м. Харків, 61070; фактична адреса: вул. Маршала Бажанова, 21/23, оф. 11, код ЄДРПОУ 334411619, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ф.Д." (пр-т. Возз'єднання, 19, оф. 105, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 31002851) 8461,28 грн. заборгованості, 591,69 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 216,28 грн., 101,01 грн. державного мита та 233,71 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 80,98 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 9,74 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 25 березня 2010 року.