Рішення № 8548388, 24.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 47/33-10

вх. № 486/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Поліщук О.Л. довіреність від 15.01.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій іремонту автомобільних доріг", м. Харків

до Акціонерного товариства "Будівельний торговий дім" м. Харків

про стягнення 27000,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій іремонту автомобільних доріг" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача –Акціонерного товариства "Будівельний торговий дім" суми боргу за поставлену продукцію у розмірі 27000,40 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого асвфальтобетонної суміші М3. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 270,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, позивач надав 24 березня 2010 року документи згідно супровідного листа вх. № 6160, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між на підставі гарантійного листа відповідача №241 від 06.10.2008 р. позивач в період з 07.10.2008 р. по 17.10.2008 р. поставило відповідачу асфальтобетонну суміш піщану та асфальтобетонну суміш МЗ загальною вартістю 42 630,00 грн.

Факт належного виконання своїх обов'язків підприємством позивачем щодо поставки асфальтобетонної суміші і її відвантаження на адресу відповідача підтверджується видатковими накладними та довіреностями відповідача про отримання ТМЦ.

На підставі довіреності ЯПЗ №288242/217 від 06.10.2008 відповідач отримав за видатковою накладною №703/10 від 07.10.2008 5,7 тони асфальтобетонної суміші на суму 3351,6 грн.; за видатковою накладною №720/10 від 07.10.2008 10,5 тони асфальтобетонної суміші на суму 6174 грн.; за видатковою накладною №1183/10 від 13.10.2008 5,7 тони асфальтобетонної суміші на суму 3351,6 грн.; за видатковою накладною №1649/10 від 17.10.2008 12,1 тони асфальтобетонної суміші МЗ на суму 7114,8 грн.; за видатковою накладною №1658/10 від 17.10.2008 - 4,2 тони асфальтобетонної суміші на суму 2469,60 грн.; за видатковою накладною №1660/10 від 17.10.2008 - 12,8 тони асфальтобетонної суміші МЗ на суму 7526,4 грн.; за видатковою накладною №1699/10 від 17.10,2008 - 4,9 тони асфальтобетонної суміші МЗ на суму 2881,2 грн.; за видатковою накладною №1701/10 від 17.10.2008 - 7,8 тони асфальтобетонної суміші на суму 4586,4 грн.; за видатковою накладною №1731/10 від 17.10,2008 - 8,8 тони асфальтобетонної суміші МЗ на суму 5174,4 грн.

Відповідно до умов гарантійного листа №241 від 06.10.2008 р. відповідач повинен був оплатити товар до 10 жовтня 2008 р.

Відповідач отримав асфальтобетонну суміш піщану та асфальтобетонну суміш МЗ, але станом на 22 січня 2010 року сплатив за отриманий товар лише частково на суму 15 629,60 грн., унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 27 000,40 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 27 000,40 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 270,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволено повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" (61001, м. Харків, пров. Плеханівський, З, код ЄДРПОУ 23916532, п/р 26004182 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (61000 м. Харків, вул. Велозаводська, буд.1, код ЄДРПОУ 30883206, р/р 26009000127287 у філії ВАТ «Укрексімбанк» у м. Харкові, МФО 351618) заборгованість у розмірі 27 000,40 грн., 270,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/33-10

Повний текст рішення підписано 25 березня 2010 року.