Рішення № 8548326, 24.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 63/41-10

вх. № 852/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Давидова О.В., відповідача - Кашин В.В., 3-ї особи - ТОВ "МСК" - Коваленко А.О., довіреність № 39 від 19.01.2010 року

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Український страховий капітал" в особі Харківської філії, м. Харків

до Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів , м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Момот В.І., с. Циркуни

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Зубаха О.В., м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків

про стягнення 4372,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 4372,46 грн. суми страхового відшкодування. Позов обґрунтовано статтями 20, 173, 174, 175, 193 ГК України, статтями 15, 16, 993, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування".Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

24 березня 2010 року до господарського суду від третьої особи ТОВ "МСК" надійшли письмові пояснення по справі, в яких третя особа зазначає, що обов"язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду становить 25500,00 грн. на одного потерпілого, аналогічний розмір ліміту встановлений договором ЦПВ № 298/09-04 від 17.02.2009 року та полісом № ВС/4606804 та позивачу був сплачений ліміт відповідальності за вирахуванням франшизи.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

24.03.2010 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких він вважає позов необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню

Суд, дослідивши надані доповнення, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 24.03.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ "МСК" покладається на розсуд суду.

Треті особи Момот В.І. та Зубаха О.В. в судове засідання не з"явились.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Позивача зареєстровано фінансовою установою 21.08.2004 року за реєстраційним номером 11100835 згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію фінансової установи, серія СТ № 148 від 21.08.2004 року, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. 26.03.2007 року позивачем отримано ліцензію вищевказаного органу серія АВ № 299886 на здійснення страхової діяльності з добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ТР08-016/0458ХФ від 03 жовтня 2008 року (надалі - договір), укладеного між Закритим акціонерним товариством „УСК" в особі Харківської філії (за договором „Страховик", надалі - позивач) та Зубахою Олексієм Валерійовичем (за договором „Страхувальник"), було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Nissan Almera, 2008 року випуску, державний номер АХ06-70ВО.

27 липня 2009 року близько о 11.20 год., водій Момот Віталій Іванович, керуючи технічно справним транспортним засобом КАМАЗ-53213 КО-415, державний номер АХ9523АО, що належить Комунальному підприємству “Комплекс з вивозу побутових відходів” (надалі - відповідач), рухаючись по бульвару Івана Каркача в м. Харкові (з боку вул. Л. Пастера в бік вул. Роганської), змінюючи напрямок руху, здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Almera, 2008 року випуску, державний номер АХ06-70ВО, який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. п. 10.1. п. 10. Правил дорожнього руху України. Тобто, Момот В.І. скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 124 КУпАП. Вказане вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 0685025, постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (суддя Маслов М.І.) у справі № 3-2446/2009 від 26.08.2009 року, відповідно до якої гр. Момота В.І. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з довідкою ДАІ від 03.08.09 року № 52/1-5139 транспортний засіб КАМАЗ-53213 КО-415, державний номер АХ 95-23 АО, використання якого призвело до настання ДТП, належить відповідачу. Момот В.І. працює на підприємстві відповідача на посаді водія транспортного засобу КАМАЗ-53213 КО-415, державний номер АХ9523АО, яким керував на підставі подорожнього листа № 470244, серія 10 ААЛ від 27.07.2009 року.

Відповідно до звіту спеціаліста № 20/08/09 від 19.08.2009 року про оцінку вартості матеріального збитку (висновку оцінювача), складеного оцінювачем Морозом С.М., що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3266, видане ФДМ України 19.02.2005 року та свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 17.06.2005 року № 3204, вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Almera, 2008 року випуску, державний номер АХ06-70ВО становить 31606,52 грн.

У зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), відповідно до розрахунку страхового відшкодування, позивач, на підставі договору, сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 29362,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 418 та № 469 від 07.10.2009 року та від 28.10.2009року відповідно.

Згідно з полісом ВС/4606804 від 27.02.2009 року відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність в Товаристві з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія".

Відповідно до статті 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ТДВ "МСК" частково відшкодувала позивачу сплачене страхове відшкодування у розмірі 24990,00 грн. Таким чином, у зв'язку з настанням страхового випадку залишається не відшкодованою сума у розмірі 4372,46 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно з вимогами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 4372,46 грн. страхового відшкодування є обґрунтованою, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 993, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України "Про страхування", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649, п/р 2600730114415 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) на користь Закритого акціонерного товариства "Український страховий капітал" в особі Харківської філії (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код ЄДРПОУ 33301622, п/р 2650730122659 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) - 4372,46 грн. страхового відшкодування, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 18,00 грн. про що видати відповідну довідку.

Суддя

рішення підписане 24 березня 2010 року