Рішення № 8548016, 25.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25.03.2010 справа № 5020-4/152 За позовом                    Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського 5)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг”

(99011, місто Севастополь, вулиця Гоголя 8)

про стягнення 7851,72 грн.,

                                                                                           Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

Позивач (ФКМ СМР) - Ігнатенко В.В., головний спеціаліст відділу, довіреність б/н від 11.01.2010;

Відповідач (ТОВ “Юг”) –Бетін О.А., директор, витяг з ЄДРПОУ №04055593, станом на 18.03.2010.

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг»про стягнення 15661,73грн.

Позов обґрунтований несвоєчасним виконанням з боку відповідача зобов’язань за договором оренди від 14.09.2005 №340-05 в частині повернення орендованого майна у встановлений договором строк, та спричиненням позивачеві збитків у вигляді неотриманого доходу від безпідставного користування об’єктом оренди з боку відповідача.

Ухвалою суду від 21.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Погребняком О.С. та порушено провадження у справі №5020-4/152.

У порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вважає вимоги позивача безпідставними, а договір оренди - продовженим відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України на інший період. Також відповідач у відзиві звернув увагу на допущену позивачем арифметичну помилку в визначенні суми збитків, заявлених до стягнення (арк.с. 37-39).

У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просить стягнути з відповідача суму збитків за фактичне користування приміщенням у розмірі 7851,72 грн. (арк.с. 42-44).

Ухвалою суду від 01.10.2009 провадження у справі №5020-4/152 було зупинено до розгляду господарським судом міста Севастополя справи №5020-11/135 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 03.12.2009 у задоволенні позовних вимог у справі №5020-11/135 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання права власності –відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду від 03.12.2009 у справі №5020-11/135 набрало законної сили 19.12.2009.

Ухвалою суду від 11.02.2010 провадження у справі №5020-4/152 було поновлено.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 25.03.2010 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених у ньому.

Відповідач проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, в порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав доповнення до відзиву на позовну заяву, зазначивши, що протягом дії договору оренди товариством з обмеженою відповідальністю “Юг” за рахунок власних коштів зроблені невіддільні поліпшення орендованого майна на загальну суму 127038,00 грн., тому вважає необхідним зарахувати суму орендної плати за рахунок вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

14.09.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Юг” (Орендар) укладений договір оренди № 340-05 (далі –Договір)(а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 165,50 кв.м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Гоголя, 8, що знаходяться на балансі РЕП-1, для використання під офіс. Вартість орендованого приміщення, відповідно до Акту оцінки від 25.08.2005 становить 177251,00 грн.

Згідно з пунктами 2.2, 3.2 Договору, орендна плата складає 1477,09 грн в місяць та перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно.

Відповідно до пункту 3.3 Договору сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню Орендарем при внесенні чергового платежу, відповідно до індексу інфляції.

Згідно з пунктом 2.5 Договору, повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути повернуто у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу. Приймання-передача об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, яка складається з представників Орендодавця та Орендаря. Вартість майна, що повертається Орендарем Орендодавцю визначається на підставі акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент закінчення договору оренди. Прийом-передача орендованого майна засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін. Майно вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкту оренди.

Обов’язок повернути об’єкт нерухомого майна, з урахуванням його зносу після закінчення дії Договору, передбачений пунктом 4.12 Договору.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що усі поліпшення об’єкта оренди, які відокремлюються без шкоди для об’єкта оренди є власністю Орендаря. Якщо невід’ємні поліпшення об’єкта оренди здійснені за згодою Орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування об’єктом оренди.

Відповідно до пункту 7.1, строк дії Договору –з моменту його підписання до 29.07.2008.

Зміна або розірвання Договору можливі лише за згодою сторін. Одностороння відмова від виконання умов Договору, або внесення до нього змін не допускаються (пункт 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 7.5, дія Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку оренди Договору.

Згідно з пунктом 6.2 Договору, спори, що виникають у ході виконання договору, виришуються за згодою сторін, якщо згода не була досягнута, спірні питання передаються на розгляд господарського суду.

14.09.2005 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна –вбудованих не житлових приміщень, розташованих в цокольному поверсі, загальною площею 165,50 кв.м. (арк.с. 11).

Як встановлено матеріалами справи, 05.08.2008 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив Орендаря про те, що 29.07.2008 договір оренди №340-05 від 14.09.2005 припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений та просив передати орендоване майно за актом приймання-передачі в строк, встановлений договором оренди (арк.с. 10)

Однак, у строк, зазначений у договорі (29.07.2008), об’єкт оренди, всупереч вимогам пунктів 2.5 та 4.12 Договору, не був повернутий відповідачем позивачу, що і стало підставою для звернення останнього з позовом до господарського суду міста Севастополя про відшкодування суми збитків за фактичне користування майном після закінчення договору оренди з квітня 2009 року по липень 2009 року у сумі 7851,72 грн. (арк.с. 43).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини, що виникли у зв’язку з виконанням договору оренди, які за своєю правовою природою є господарськими зобов’язаннями, до яких застосовуються положення глави 58 Цивільного кодексу, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також загальні положення про зобов’язання.

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому в договорі.

Спеціальною нормою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Судом встановлено, що відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив відповідача про необхідність звільнення приміщення. Лист - повідомлення №2821 від 05.08.2009 про припинення договору фактично було надіслано відповідачеві у виконанні вимог закону щодо місячного строку після закінчення договору оренди (арк.с. 10).

Зазначене дозволяє зробити висновок про дотримання орендодавцем наведених норм щодо повідомлення орендаря про припинення договору оренди протягом одного місяця після його закінчення.

Приписами пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 291 Господарського кодексу України та статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи орендоване майно позивачу не повернув (акт приймання-передачі орендованого майна між сторонами укладений не був), правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти орендованим майном безпідставно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення майна або правомірності користування орендованим майном суду не надав.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема відноситься неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання іншою стороною.

Аналогічно, згідно з частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частини 1 статті 623 ЦК України).

Безпідставне користування нерухомим майном після закінчення договору оренди, спричинило збитки позивачеві у вигляді неотриманого доходу від використання об’єкта оренди.

За викладених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитків (у вигляді неотриманого доходу –упущеної вигоди) за період з квітня по липень 2009 року.

Перевіривши розрахунки сумі, яка заявлена до відшкодування відповідачем позивачу (арк.с.45), виходячи з розміру орендної плати з урахуванням її корегування на індекс інфляції, суд вважає їх вірними, а суму збитків у розмірі 7851,72 грн, такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг” (99011, місто Севастополь, вулиця Гоголя 8, ідентифікаційний код 16501342) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 23895637) збитки за фактичне користування об’єктом оренди в розмірі 7851,72 грн., з яких 97% – 7667,82 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят сім грн. 82 коп.) на р/р33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет м. Севастополя, код платежу 22080400), а 3% – 183,90 грн. (сто вісімдесят три грн. 90 коп.) на п/р31516933700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет м. Севастополя).

                              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг” (99011, місто Севастополь, вулиця Гоголя 8, ідентифікаційний код 16501342) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 23895637) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг” (99011, місто Севастополь, вулиця Гоголя 8, ідентифікаційний код 16501342) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. в Державний бюджет Ленінського району на р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598.

Суддя                                                                                 О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 26.03.2010.