Рішення № 8547779, 04.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" березня 2010 р. Справа № 9/027-10          

За позовом Державного підприємства «Бучанський тарний завод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ»

Про стягнення 9341,68 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Городецький І.М. (дов. № 16 від 16.02.2010 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Державного підприємства «Бучанський тарний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ»про стягнення 8462,51 грн. основної заборгованості та 879,17 грн. пені.

Державне підприємство «Бучанський тарний завод»обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ»договору суборенди майна № 21 від 02.01.09 р.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р. порушено провадження у справі № 9/027-10 та призначено розгляд справи на 16.02.2010 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 01.02.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 16.02.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.02.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 04.03.2010 року.

В судове засідання 04.03.2009 р. представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвал суду від 01.02.2010 р. та 16.02.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні 04.03.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Листом Головного управління статистики у Київській області від 18.02.2010 р. № 02/2-08/0113 надано витребувану інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ», в якій зазначається адреса відповідача: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева,66-А, проте ухвали господарського суду Київської області від 01.02.2010 р. та 16.02.2010 р. були направлені на іншу адресу, а саме: 08292, м. Буча, вул. Комсомольська,12, яка зазначена у позовній заяві та спірному договорі суборенди № від 02.01.09 р.

Крім того, вищезазначений лист Головного управління статистики у Київській області від 18.02.2010 р. № 02/2-08/0113 був отриманий господарським судом Київської області лише 25.02.2010 р. (вх. № 2167), в той час як ухвали суду були направлені сторонам 10.02.2010 р. та 18.02.2010 р., тобто вже після отримання статистичної довідки.

Зазначені ухвали суду отримані представником відповідача за довіреністю, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), а тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

02.01.09 р. між Орендарем –Державним підприємством «Бучанський тарний завод»(надалі - Позивачем) та –Суборендарем –Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ»(надалі - Відповідачем) було укладено договір суборенди майна № 21 (надалі –Договір суборенди), затверджений заступником голови правління Київської регіональної спілки споживчої кооперації М.Ф. Коротенко.

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 Договору суборенди позивач передає, а відповідач приймає в платне користування: загальною площею 91,75 кв.м., що в подальшому іменується «майно», розташоване за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тургенєва 1 та належить Київській регіональній спілці споживчої кооперації на праві власності.

Відповідач вступає у строкове платне користування майном після підписання даного договору, акту приймання-передачі майна, що є невід’ємною частиною договору і підписується одночасно з договором та після затвердження даного договору Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (п.2.1 п.2 Договору суборенди).

Даний договір набирає чинності з 02 січня 2009 року та діє до 30 грудня 2009 року, а в частині обов’язків по розрахунках у разі невиконання їх позивачем чи відповідачем, неповернення або нанесення збитків суборендованому майну –до повного проведення розрахунків та відшкодування завданих збитків (п. 6.1 Договору суборенди).

Пунктом 3.1 Договору суборенди встановлена орендна плата, яка складається з 1576,71 грн. та ПДВ 315,34 грн., всього 1892,05 грн. на місяць за всю орендовану площу та майно з наступним урахуванням індексу інфляції.

Орендна плата та індексація за поточний місяць перераховується щомісяця на розрахунковий рахунок позивача або вноситься готівкою в касу позивача до 25 числа поточного місяця (п. 3.3 Договору суборенди).

На виконання умов Договору суборенди, 02.01.09 р. сторони підписали акт про прийняття в орендне користування основних засобів на умовах договору суборенди № 21 від 02.01.09 р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений мокрими печатками.

14.07.09 р. відповідач направив позивачу лист № 269, в якому просить розірвати договір № 54 суборенди від 01.08.08 р. та договір № 55 про надання комунальних послуг від 01.08.08 р.; заборгованість по оплаті 8462,51 грн. зобов’язується погасити протягом чотирьох місяців.

У відповідь на зазначений лист, позивач направив відповідачу претензію № 79 від 22.10.09 р., в якій зазначив, що дія договору суборенди майна № 21 від 02.01.09 р. (помилковість зазазначеного договору не спростовується відповідачем) призупинена в частині нарахування орендної плати та з проханням сплатити заборгованість на суму 13001,51 грн.

Відповідач визнав заборгованість у розмірі 8462,51 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.09 р. по 03.11.09 р., підписаний та скріплений мокрими печатками сторін, у зв’язку з чим запропонував укласти угоду на розстрочку оплати заборгованості протягом 6 місяців (лист відповідача № 280 від 03.11.09 р.).

Позивач листом № 83 від 06.11.09 р. погодився за суму заборгованості у розмірі 8462,51 грн.; відмовився від укладення угоди про розстрочку оплати боргу; звернувся до відповідача з проханням перерахувати 8462,51 грн. до 01.12.09 р.

18.11.09 р. відповідач втретє направив позивачу лист № 282, в якому зазначив, що у зв’язку з важким фінансовим становищем здійснить оплату заборгованості в 2 етапи: 1 – 4231,25 грн. до 01.12.2009 р.; 2 - 4231,25 грн. до 15.01.2010 р., але, за ствердженням позивача, станом на день подачі позову зазначена заборгованість не погашена.

Всі спори, що виникають між сторонами стосовно виконання договору, вирішуються шляхом переговорів, а уразі недосягнення згоди вирішуються згідно діючого законодавства (п. 5.5 Договору суборенди).

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки станом на 27.01.2010 р. відповідач не перерахував зазначені кошти на розрахунковий рахунок позивача, останній звернувся до господарського суду.

Відповідно до ст.774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором. Аналогічні приписи містяться в ст.286 ГК України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був виконати свої зобов’язання та внести орендну плату в повному обсязі в строк до 25.07.09 р.

За ствердженням позивача, станом на день подання позову відповідачем орендна плата не внесена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 8462 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, при про строчці відповідачем платежів по орендній платі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Враховуючи умови договору, позивач нарахував пеню у розмірі 879,17 грн. за період з 14.07.2009 р. по 25.12.2009 р.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі 794,32 грн. за уточненим розрахунком суду.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8462.5114.07.2009 - 11.08.20092911.0000 %0.060 %*147.92

8462.5112.08.2009 - 25.12.200913610.2500 %0.056 %*646.40

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 794.32 грн.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний суд України у постанові №48/299 від 28.03.2006р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕШ»(юридична адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева,66-А, р/р 2600202407 в ФВАТ «Піреус банк МКБ «Київська дирекція»м. Київ, код ЄДРПОУ 32630105, МФО 380151) на користь Державного підприємства «Бучанський тарний завод»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Тургенєвська,1, р/р 26006400020271 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 01731639, МФО 322012) основний борг в сумі 8462 (вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 51 коп., 794 (сімсот дев’яносто чотири) грн. 32 коп. пені, державне мито в сумі 101 (сто одна) грн. 07 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 86 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко