Рішення № 8547098, 23.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" лютого 2010 р. Справа № 7/263-09

Розглянувши справу за позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

До           ФОП Мельнічук О.Ю.

Про стягнення 4867,63 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Мошенець Д.М. –представник за довіреністю №196-254/кр від 31.12.2008року,

від відповідача: не з’явились

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

20.11.2009року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельнічук О.Ю. (далі - відповідач) про стягнення 4867,63грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №1924/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами, зокрема, щодо оплати за право користування місцем та просить стягнути з відповідача 4299,15грн. основного боргу, 372,33грн. пені, 137,48грн. інфляційних втрат та 58,67грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009року було порушено провадження у справі № 7/263-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 року.

У зв’язку з неявкою в судові засідання 24.12.2009 та 21.01.2010року представників відповідача розгляд справи було відкладено на 21.01.2010року та на 04.02.2010року.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 22.01.2010року строк вирішення спору було продовжено на один місяць.

У зв’язку з неявкою 04.02.2010року у судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи було відкладено на 23.02.2010року.

У судовому засіданні 23.02.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 23.02.2010року не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду від 23.11.2009року, 24.12.2009року, 21.01.2010року та від 04.02.2010року не виконав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

15.08.2005року між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама»(правонаступником якої є Комунальне підприємство «Київреклама») (позивач у справі, робочий орган за договором) та суб’єктом підприємницької діяльності Мельнічук О.Ю. (відповідач у справі, розповсюджувач зовнішньої реклами за договором) було укладено договір №1924/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об’єкту (-ів) зовнішньої реклами.

Пунктом 2.1. договору визначено, що у відповідності до умов цього договору та на виконання «Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві»(надалі –порядок), робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно додатку (-ів), який (-і) є невід’ємною частиною цього договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі дозвіл) на розміщення об’єктів зовнішньої реклами (надалі ОЗР), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням –для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний строк місце (-я) після закінчення терміну дії дозволу (та/або цього договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.

У відповідності до п. 4.1. договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення ОЗР встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих робочим органом.

Плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

Згідно п. 7.1. договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Строк дії цього договору визначається по кожному місцю розташування ОЗР окремо у Додатках, які є невід’ємною частиною договору. Строк дії цього договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення змін до додатків (п.7.2. договору)

Відповідно до додатку №1 до договору на право тимчасового користування місцями для розміщення об’єкту зовнішньої реклами від 15.08.2005року робочий орган надав розповсюджувачу зовнішньої реклами право тимчасового користування місцем для розміщення об’єктів зовнішньої реклами за адресою: Деснянський р-н, просп. Маяковського, 26. Дата кінця строку дії визначена сторонами 01.09.2010року.

На виконання п.4.1. договору позивач надавав відповідачу рахунки-фактури №КП-09/138246 від 06.10.2009року на суму 310,80грн., №КП-09/135889 від 16.09.2009року на суму 329,53грн., №КП-09/133479 від 13.08.2009року на суму 499,08 грн., №КП-09/130781 від 10.07.2009року на суму 499,58грн., №КП-09/128314 від 12.06.2009року на суму 494,15грн., №КП-09/124867 від 14.05.2009року на суму 491,69 грн., №КП-09/121950 від 15.04.2009року на суму 487,31грн., №КП-09/118257 від 17.03.2009року на суму 480,58грн., №КП-09/116314 від 20.02.2009року на суму 473,47 грн., №КП-09/113227 від 19.01.2009року на суму 460,13грн., №КП-07/110122 від 18.12.2008року на суму 450,66 грн., №КП-07/41237/4 від 11.11.2008року на суму 456,89грн., призначення платежу в яких визначено «плата за тимчасове використання місця для розміщення ОЗР».

Як стверджує позивач, у встановлений договором строк оплата за тимчасове використання місця для розміщення ОЗР відповідачем проведена не була, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши наявні матеріали справи, господарським судом встановлено, що відповідач не сплатив у визначений договором строк плату за право тимчасового користування місцем для розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4299,15грн. основного боргу є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 372,33грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язань щодо проведення розрахунку за право тимчасового користування місцем позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 58,67грн. та інфляційні збитки у сумі 137,48грн.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних збитків, господарський суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає 224,01грн. (розрахунок суми інфляційних нарахувань здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 137,48грн. інфляційних нарахувань, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині КП «Київреклама»не подавалося, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягненні сумі –137,48грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт тимчасового користування місцем для розміщення об’єкту зовнішньої реклами, проте доказів проведення оплати за таке користування за період з 11.11.2008року по 06.10.2009року не надав.

За таких обставин господарський суд визнає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 4867,63грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з           Фізичної особи-підприємця Мельнічук О.Ю. (08436, с. Стовп’яги, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, ідентифікаційний номер 282850512808, р/р 2600951241 в Хмельницькому відділенні ощадбанку, МФО 821018) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714, п/р 2600333023122 у Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830) 4 299 (чотири тисячі двісті дев’яносто дев’ять) грн. 15 коп. основного боргу, 372 (триста сімдесят два) грн. 33 коп. пені, 137 (сто тридцять сім) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 67 коп. –3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя