Рішення № 8547100, 23.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" лютого 2010 р. Справа № 7/266-09

Розглянувши справу за позовом ПП "Гілен"

До           ТОВ "КМГ Буд"

Про стягнення 5600 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача: Радкевич С.Б. –представник за довіреністю №38 від 24.12.2009року;

від відповідача: Гоц О.В. –директор, довідка з ЄДРПОУ від 15.12.2009року

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Гілен»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ БУД»(далі –відповідач) про стягнення 5 600,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором оренди вагончика № 8/0 від 01.07.2007року щодо оплати орендної плати за користування вагончиком після закінчення строку договору оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009року було порушено провадження у справі № 7/266-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 року.

В зв’язку з неявкою представників відповідача в судове засідання 24.12.2009року, 21.01.2010року розгляд справи було відкладено на 21.01.2010року та на 09.02.2010року відповідно.

21.01.2010року до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява №1 від 20.01.2010року про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 16800,00грн. неустойки у зв’язку з неповерненням відповідачем об’єкту оренди у встановлений строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2010року позивачеві було відмовлено у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог у зв’язку з неподанням ним доказів, що підтверджують сплату державного мита та направлення копії зазначеної заяви відповідачеві.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 22.01.2010року було продовжено строк вирішення спору на один місяць.

У судовому засіданні 09.02.2010року представником позивача було подано докази, що підтверджують сплату державного мита за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог та направлення копії зазначеної заяви відповідачеві. Враховуючи подання зазначених документів, господарський суд прийняв заяву позивача №1 від 20.01.2010року про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

У зв’язку з повторною неявкою представників відповідача у судове засідання 09.02.2010року розгляд справи було відкладено на 23.02.2010року.

В судовому засіданні 23.02.2010року позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог позовної заяви в частині стягнення основного боргу не заперечував.

За згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

01.07.2007 року між Приватним підприємством «Гілен»(позивач у справі, орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМГ БУД»(відповідач у справі, орендар за договором) був укладений договір оренди вагончика (далі договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування один вагончик.

Як визначено п. 2.2. договору передача вагончика в оренду здійснюється вповноваженими представниками зі складанням акту приймання-передачі.

Термін оренди складає з моменту підписання даного договору, до 31.12.2007року (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.4. договору сторонами погоджено, що на момент закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов’язується привезти і здати вагончик орендодавцю по акту приймання-здачі. У випадку несвоєчасного повернення вагончика, орендар сплачує орендну плату по день фактичної здачі ним вагончика.

Розмір орендної плати, визначений у п. 4.1. договору, і на момент його підписання складає 700,00грн. на місяць за один вагончик.

У відповідності до п. 4.2. договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 5 числа кожного місяця за кожний наступний місяць оренди (передоплата).

29.12.2007року сторонами була підписана Додаткова угода до договору оренди вагончика, якою сторони п. 3.1. договору оренди виклали в наступній редакції: «Термін оренди складає з моменту підписання даного договору, до 31.12.2008року».

Факт прийому - передачі вагончика в оренду підтверджується Актом прийому-передачі майна № 1 від 02.07.2007року, складеним і підписаним представниками сторін у відповідності з умовами Договору.

Як стверджує позивач, після закінчення строку оренди відповідач продовжував користуватись вагончиком і за період з 02.03.2009року по 02.11.2009року орендну плату за час користування вагончиком не сплачував.

У зв’язку з неоплатою відповідачем орендної плати позивач звертався до нього з претензіями №29 від 25.03.2009року, №30 від 15.07.2009року, №35 від 25.09.2009року з вимогами про погашення існуючої заборгованості. Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи судом встановлено, що орендна плата, передбачена Договором, складає 700,00грн. за місяць. Враховуючи час користування відповідачем орендованим майном, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 5600,00грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення 5600,00грн. орендної плати за період з 02.03.2009року по 02.11.2009року є правомірною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Саме на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16800,00грн. неустойки.

Господарським судом встановлено, що сторони Додатковою угодою визначили, що термін оренди складає до 31.12.2008року.

Однак після закінчення строку оренди відповідач продовжував користуватись орендованим майном (вагончиком), на що зі сторони позивача жодних заперечень заявлено не було. Позивачем не надано суду також жодних доказів, що підтверджували б факт його звернення до ТОВ «КМГ БУД»з вимогою про повернення орендованого майна у зв’язку з закінченням строку дії договору.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивач не звертався до відповідача з будь-якими запереченнями (у відповідності до вимог ст.764 ЦК України), господарським судом встановлено, що строк договору оренди вагончика №8/0 від 01.07.2007року був поновленим до 31.12.2009року.

Таким чином, відповідач мав всі правові підстави користуватися об’єктом оренди. Враховуючи вищезазначене у відповідача на час звернення позивача з позовом до суду не виникло зобов’язання повернути об’єкт оренди орендодавцеві, а відтак у позивача не виникло право на стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об’єкта оренди.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 5600,00грн. В іншій частині позову, а саме в стягненні 16800,00грн. суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМГ БУД» (07452, Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Боришпольця, 2, кв. 6, код ЄДРПОУ 34901752, р/р 260082372 в БВ «Райффазен Банк «Аваль»м. Бровари, МФО 321615) на користь Приватного підприємства «Гілен»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Щорса, буд. 31, кв. 1, код ЄДРПОУ 13707652, р/р 2600278059 Святошинське відділення КРД «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 380805) 5 600 (п’ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, та судові витрати: 56 (п’ятдесят шість) грн. 00 коп. державного мита і 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 26.02.2010року