Рішення № 8547075, 19.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" лютого 2010 р. Справа № 22/609/15/004-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер», м.Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант», Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп’я

про           стягнення 22231,80 грн.

за участю представників:

від позивача: Колибіденко В.О. (дов. від 01.02.2010 р.);

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер»(далі-Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(далі-Відповідач) про стягнення 22231,80 грн. з яких 18980,78 грн. заборгованості за товар поставлений на підставі видаткової накладної ПЛ-0000040 від 09.09.2008р., 2672,49грн. інфляційних втрат та 578,53грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за товар, поставлений позивачем відповідачу 09.09.2008р. на підставі накладної, зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 18980,78 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 2672,49грн. інфляційних втрат та 578,53грн. 3% річних. Всього сума позову становить 22231,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2010р. зобов’язано позивача надати суду оригінал для огляду та копії для залучення до матеріалів справи довіреності, виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей за видатковою накладною № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р., та оригінал для огляду накладної № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2010р. на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2010р. надав суду оригінал для огляду та копію для залучення до матеріалів справи довіреності виданої відповідачем на отримання матеріальних цінностей за видатковою накладною № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р. та оригінал для огляду накладної № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2010р. надав суду заяву, в якій позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався з позивачем, тому позивач відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та заборгованості за товар у сумі 6800,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 12180,78 грн. заборгованості за отриманий товар.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2010р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про часткову відмову від позову.

Представник відповідача у судові засідання 02.02.2010р. та 19.02.2010р. не з’явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 21268770. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер»було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю «Адамант» було прийнято згідно з видатковою накладною № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р. товар на суму 18980,78 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреність серії ЯПВ № 542374 від 09.09.2008 р. на ім’я Єлізарова Володимира Михайловича.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між продавцем та покупцем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами, та довіреністю. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач 08.09.2009р. надіслав на адресу відповідача вимогу № 88 від 08.09.2009р., яка отримана відповідачем 14.09.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01819986. У зазначеній вимозі позивач просить відповідача протягом 7 днів здійснити оплату заборгованості у сумі 18980,78 грн. за поставлену продукцію.

Відповідач частково оплатив заборгованість за отриманий товар у сумі 6800,00 грн.

В судовому засіданні 19.02.2010 р. представник позивача надав суду заяву в якій позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався з позивачем, тому позивач відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та заборгованості за товар у сумі 6800,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 12180,78 грн. заборгованості за отриманий товар.

В судовому засіданні 19.02.2010 р. судом були роз’яснені позивачу наслідки відмови від позову.

Згідно частини шостої ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом приймається відмова позивача від позову в частині стягнення заборгованості у сумі 6800,00 грн., інфляційних втрат у сумі 2672,49грн., 3% річних у сумі 578,53 грн., оскільки вона не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Отже, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 6800,00 грн., інфляційних втрат у сумі 2672,49грн., 3% річних у сумі 578,53 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі видаткової накладної № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р. становить 12180,78 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 12180,78 грн. за товар, поставлений на підставі видаткової накладної № ПЛ-0000040 від 09.09.2008р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 12180,78 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(08741, Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп’я, вул. Шевченка, 210, код 16307545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УМС Поліестер»(03143, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Заболотного Академіка, буд.15, код 35980924) 12180,78 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят грн. 78 коп.) боргу, 121,81 грн. (сто двадцять одна грн. 81 коп.) витрат по сплаті державного мита та 129,30 грн. (сто двадцять дев’ять грн. 30 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 6800,00 грн., інфляційних втрат у сумі 2672,49 грн., 3% річних у сумі 578,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 22.02.2010р.