Рішення № 8547063, 18.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.02.10           Справа № 19/326-09

За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі

Київської регіональної дирекції ПАТ«Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до Фізичної особи –підприємця Скарбенчука Віктора Федоровича, м. Сквира

про стягнення 2078505,94 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники:

від позивача: Патока Л.А. (довіреність № 4502 від 14.11.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи –підприємця Скарбенчука Віктора Федоровича (далі –відповідач) про стягнення 2078505,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються належним чином умови генерального кредитного угоди № 26/35 від 22.06.2007 р., в рамках якої були укладені кредитні договори № 010/26/274 від 22.06.2007 р. та № 10/26/615 від 02.04.2008 р., внаслідок чого виникла заборгованість по погашенню кредитів у сумі 1802319,02 грн. та процентам за користування кредитами в сумі 249309,22 грн., на які нарахована пеня за несвоєчасно повернення кредитів у сумі 6250,7 грн. та за несвоєчасну сплату процентів –20627 грн.

Ухвалою від 09.11.2009 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/326-09 та призначив її розгляд на 30.11.2009 р.

Ухвалами від 30.11.2009 р., від 21.12.2009 р. та від 26.01.2010 р. розгляд справи відкладався, в зв’язку з клопотаннями відповідача про неможливість з’явитись у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

05.02.2010 р. позивач через канцелярію господарського суду, на підставі ст. 22 ГПК України, було подано заяву вих. № 09-07-03/09/931 від 04.12.2010 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення процентів та пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитів і сплату процентів, а отже просить стягнути загальну суму заборгованості за кредитними договорами –2169992,62 грн. шляхом звернення стягнення на кошти та майно відповідача.

Відповідач у судове засідання 08.02.2010 р. черговий раз не з’явився, витребувані судом документи не подав, проте надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з його хворобою.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про зміну найменування сторони по справі, а саме: Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»на Київську регіональну дирекцію Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою від 08.02.2010 р. суд відклав розгляд справи на 18.02.2010 р. та на підставі ст. 25 ГПК України здійснив заміну сторони по справі з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідач в засідання суду жодного разу не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 09.11.2009 р. та ухвали від 30.11.2009 р., від 21.12.2009 р., від 26.01.2010 р., від 08.02.2010 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин, справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Білоцерківської філії «Райффайзен Банк Аваль»(за договором –кредитор) та Фізичною особою –підприємцем Скарбенчуком Віктором Федоровичем (за договором –позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду № 26/35, згідно з умовами якої кредитор зобов’язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в угоди та кредитних договорах, укладених в її рамках. Договори, укладені в рамках угоди є її невід’ємними частинами. Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, укладеним з позичальником в рамках даної угоди в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати 2000000 грн. Строк користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 21 червня 2012 року. Кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

02.04.2008 р. до генеральної кредитної угоди № 26/35 від 22.06.2007 р. було укладено додаткові угоди № 26/35/1/126 та № 26/35/2/130, згідно з якими збільшено розмір основної (позичкової) заборгованості до 3866900 грн. та визначено строк користування кредитними коштами до 31 березня 2013 року.

В рамках даної генеральної кредитної угоди сторони уклали кредитні договори: № 010/26/274 (невідновлювальна кредитна лінія) від 22.06.2007 р., на положеннях та умовах якого відповідачу надано кредит у сумі 500000,00 грн., призначений для фінансування витрат, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної діяльності, із сплатою 17,5% річних, строком по 21.06.2012 р., а також № 010/26/615 (невідновлювальна кредитна лінія) від 02.04.2008 р., згідно з яким відповідачу надано кредит у сумі 1581312,00 грн., призначений для купівлі обладнання, із сплатою 17,75% річних, строком по 31.03.2013 р.

На виконання умов договорів, позивач платіжними дорученнями № 197 від 20.07.2007 р. та № 479 від 08.04.2008 р. перерахував відповідачу кошти у загальній сумі 2081312,00 грн., що також підтверджується доданими до справи виписками з особового рахунку № 2073572.

Згідно з п. 3.1. кредитних договорів, кредити надано на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

В забезпечення вимог позивача, що виникають з генеральної кредитної угоди № 26/35 та кредитних договорів № 010/26/274 від 22.06.2007 р. та № 10/26/615 від 02.04.2008 р., між сторонами були укладені та нотаріально посвідчені: договір застави транспортних засобів від 17.07.2007 р. за реєстровим № 1701 (зі змінами та доповненнями від 04.04.2008 р.); договір застави основних засобів від 17.07.2007 р. за реєстровим № 1703 (зі змінами та доповненнями від 04.04.2008 р.); договір іпотеки від 17.07.2007 р. за реєстровим №1694.

Відповідно до п. 3.7. кредитних договорів, позичальник зобов'язаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитами та нарахованих процентів за користування кредитами у строки, визначені графіками повернення кредитів та сплати відсотків (додатки №1 до кредитних договорів).

Згідно з п. 6.1. кредитних договорів, позичальник зобов'язаний використати кредити на зазначені у договорах цілі і в строки, передбачені договорами, забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Позивача, викликаних неналежним виконанням даних договорів.

У відповідності з п. 7.3. кредитних договорів, кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитами, включаючи нараховані відсотки за користування кредитами та штрафні санкції, у випадках, зокрема: невиконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених умовами розділу 6 кредитних договорів, значного погіршення фінансового стану позичальника.

27.02.2009 р. відповідачу було вручено лист-попередження (претензію) від 24.02.2009 р. за № 09-07/09/2521 про існуючу заборгованість та необхідність її погашення, а також попереджено про можливість дострокового стягнення всієї суми заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав. Станом на 25.01.2010 р. загальна заборгованість за кредитними договорами складає:

-          № 010/26/274 –410022,99 грн. заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена 54396,73 грн.) та 65327,29 грн. заборгованість за відсотками;

№ 010/26/615 –1392296,03 грн. заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена 204116,37 грн.) та 261753,24 грн. заборгованість за відсотками.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1802319,02 грн. –заборгованості по кредитам та 327080,53 грн. –заборгованості по прострочених процентах за користування кредитами підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до п. 10.2. договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 16279,89 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 24313,18 грн. –пені за несвоєчасне повернення процентів також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Виходячи з викладених вище обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача грошових коштів. Щодо звернення стягнення на майно відповідача, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач, у відповідності зі ст.ст. 589, 590 ЦК України та вимог Закону України «Про іпотеку»не позбавлений права звернутись з окремими позовними вимогами стосовно звернення стягнення на предмет застави та іпотеки у встановленому законом порядку.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Скарбенчука Віктора Федоровича (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Шовковична, 12, код 20015850173) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, код ЄДРПОУ 23494105) 1802319 (один мільйон вісімсот дві тисячі триста дев’ятнадцять) грн. 02 коп. –заборгованості по кредитам; 327080 (триста двадцять сім тисяч вісімдесят) грн. 53 коп. –заборгованості по прострочених процентах по кредиту; 16279 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят дев’ять) грн. 89 коп. –пені за несвоєчасне повернення кредиту; 24313 (двадцять чотири тисячі триста тринадцять) грн. 18 коп. –пені за несвоєчасне повернення процентів, 21699 (двадцять одну тисячу шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 93 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині звернення стягнення на майно відповідача в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          

рішення підписано 23.02.2010 року