Ухвала суду № 85470525, 06.11.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"06" листопада 2019 р. Справа № 924/688/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ

до: 1. сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

2. ОСОБА_1 , с. Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ

4. товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області

про стягнення солідарно 61375889,43 грн. заборгованості

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача 1: Оніщук Є.О. - згідно з довіреністю від 12.07.2019 р.

відповідача 2: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 03.09.2019 р.

відповідача 3: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 03.09.2019 р.

відповідача 4: Оніщук Є.О. - згідно з ордером від 06.11.2019 р.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

встановив: публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області заборгованості за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р. в розмірі 61375889,43 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 53182983,22 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 234924,26 грн., заборгованість по процентах поточна - 408534,00 грн., заборгованість по процентах прострочена - 6443572,10 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає про порушення відповідачем 1 обов`язку з вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 р., у забезпечення виконання якого позивачем та відповідачем 1 було укладено договори поруки з відповідачами 2, 3, 4. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 543, 546, 550, 553, 554, 610-612, 625, 629, 631, 1046-1050, 1054-1056-1 ЦК України, ст. ст. 173-176, 179-182, 193, 202, 220, 230-234, 346, 347 ГК України.

Відповідачі у відзивах на позов (від 23.08.2019 р.) вважають, що оскільки одним з відповідачів є фізична особа - не підприємець, справа не може розглядатися в порядку господарського судочинства та в ній не можуть бути розглянуті вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (цивільного та господарського). Крім того, заявлену до стягнення суму вважають необґрунтованою з огляду на "подвійне" стягнення заборгованості по простроченим процентам, що не відповідає умовам кредитного договору, та проведення позивачем стягнення з відповідача 1.

Відповідач 2 - у відзиві на позов додатково зазначив, що надана позивачем копія паспорта відповідача 2 та копія договору поруки №2/2016-П/17 від 1.12.2017 р. містять різний підпис відповідача 2, що свідчить про те, що такий договір поруки не підписувався та не укладався. При цьому посилається на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 65 Сімейного кодексу України.

Також від відповідачів надійшли клопотання (від 23.08.2019 р.) про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у задоволенні яких ухвалою суду від 26.09.2019 р. було відмовлено.

Крім того, відповідачами 1, 3, 4 на адресу суду було подано клопотання (від 27.08.2019 р., 23.09.2019 р.), в яких зазначили про те, що позивач намагається «подвійно» стягнути заборгованість по простроченим процентам, що не відповідає умовам кредитного договору, а також проводить стягнення з відповідача 1 у виконавчому провадженні. Посилаючись, зокрема на незрозумілість суми стягнення та неможливість здійснення математичного перерахунку (враховуючи також відповіді фінансових компаній та установ про неможливість встановлення розміру заборгованості відповідно до розрахунку, оскільки викладені у ньому дані є не коректними та не підлягають математичному перерахунку), просять призначити по справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" розмір заборгованості (заборгованість по кредиту строкова - 53182983,22 грн.; заборгованість по процентам прострочена - 234924,26 грн.; заборгованість по процентах поточна - 408534,00 грн.; заборгованість по процентах прострочена - 6443572,10 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 282731,87 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн.) за кредитним договором №2/2016 від 01.03.2016 року, згідно долучених до матеріалів справи №924/688/19 документів, за вказаний у позовній заяві період? Проведення експертизи просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Позивач у відповіді на відзив (від 25.09.2019 р.) з приводу заперечень відповідача ОСОБА_1 про те, що стягнення заборгованості з нього не може розглядатися в порядку господарського судочинства зазначив, що позовні вимоги до ОСОБА_1 . мотивовано невиконанням останнім зобов`язань за договором поруки, укладеним для забезпечення виконання основного зобов`язання позичальником за кредитним договором, та послався на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1733/18 від 02.10.2018 р. Вважає твердження відповідача про те, що договір поруки ним не підписувався та не укладався, хибними та не підтвердженими доказами. З приводу посилання відповідача на норми Сімейного кодексу України, зазначив, що договір поруки обов`язковому нотаріальному посвідченню або державній реєстрації не підлягає, а тому письмової згоди не потребує.

З приводу заперечень, що висловлені відповідачем 3 - ТОВ «Органік Сідс» та відповідача 4 - ТОВ «Аделаїда-Еко», зокрема щодо подвійного стягнення процентів, зазначив, що спірним кредитним договором відповідальність за невиконання його умов передбачена у вигляді пені, а самі проценти нараховані за користування кредитними коштами, а не як штрафні санкції. Щодо відкритого виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса зазначив, що наявність у позивача порушеного права станом на час звернення до суду не спростовується та не перестало існувати внаслідок реалізації позасудового захисту. Звернув увагу на те, що доказів закінчення виконавчого провадження не подано.

У запереченнях відповідачі 1, 2, 3, 4, не погоджуючись з відповіддю на відзив позивача, зокрема повторно зауважили про «подвійне» стягнення заборгованості по простроченим процентам та наявність виконавчого провадження про стягнення з відповідача майна за договором застави від 01.03.2016 р. №2/2016-3.

У поясненнях (від 25.09.2019 р.) позивач просить відмовити у задоволенні клопотань відповідачів 1, 3, 4 про призначення у справі судової економічної експертизи з огляду на відсутність підстав. Вказує, що питання, яке просять поставити на вирішення експерта відповідачі, не є такими, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, а зводяться до оцінки доказів, що не входить до компетенції експерта. Зазначає про несуперечливість поданих позивачем доказів і достатність первинних банківських документів для розгляду спору по суті та нескладність розрахунків. Звертає увагу на критерій розумності тривалості судового провадження.

Відповідач 1 у поясненнях (від 17.10.2019 р.) зазначив, що позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано умови додаткових договорів до кредитного договору, зокрема, п. п. 6, 7 додаткової угоди від 19.12.2017 р. №3, п. 6 додаткової угоди від 13.08.2018 р. №4, двічі нараховано проценти за одні й ті ж періоди, в розрахунку не відображено погашення кредиту. Вказує, що позивачем вже проводиться стягнення заборгованості з відповідача 1 за виконавчим написом нотаріуса від 19.04.2019 р., вчиненим за договором застави №2/2016-3 від 01.03.2016 р., в межах виконавчого провадження щодо виконання якого реалізовано 15 тракторів, за сім з них внесено кошти. Зауважив, що оскільки позивачем було пред`явлено вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, з 12.03.2019 р. право позивача нараховувати проценти за кредитом припинено та просить призначити по справі судово-економічну експертизу.

Позивач у поясненнях (від 23.10.2019 р., 24.10.2019 р.) з посиланням на умови кредитного договору зазначив суми заборгованості, в тому числі строкової та простроченої по кредиту, зі сплати відсотків (поточна і прострочена), пені (за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів).

Також у додаткових поясненнях (від 30.10.2019 р.) позивач зазначив про порядок застосування процентних ставок, передбачених договором, та можливість їх перевірки шляхом математичного розрахунку, зокрема застосування у період з 01.02.2018 р. по 30.06.2018 р. процентної ставки в розмірі 20,67 грн. на підставі п. 4.1 кредитного договору. Також вказав, що станом на 30.10.2019 р. за допомогою системи електронних торгів "СЕТАМ" реалізовано 15 тракторів (заставного майна) на суму 4960332,64 грн., однак ця сума не розповсюджується на суму заборгованості за кредитним договором. Зауважив, що заборгованість формувалась станом на 19.04.2019 р., коли жодних дій щодо погашення кредиту позивачем не вчинялось. Вважає посилання відповідачів на виконавче провадження №58994783 та відповідь ТОВ «ФК Артеміда» необґрунтованими. Заперечує проти задоволення клопотань відповідачів про призначення у справі експертизи та вказує на необхідність закриття підготовчого провадження і призначення справи для розгляду по суті.

Відповідачем 1 надано додаткові пояснення (від 01.11.2019 р.), в яких наголосив на тому, що позивачем не надано пояснень з приводу неврахування у розрахунку заборгованості умов додаткових угод до кредитного договору: п. 7 додаткових угод №3 від 19.12.2017 р. та №4 від 13.08.2018 р., п. 6 додаткової угоди №3 від 19.12.2017 р., п. 6 додаткової угоди №4 від 13.08.2018 р. (про які зазначено також у поясненнях від 17.10.2019 р.) і з приводу зарахування в рахунок погашення заборгованості суми, стягнутої у ході виконання виконавчого напису нотаріуса, та права нараховувати проценти після пред`явлення вимоги про погашення заборгованості. Зазначив, що вказані умови додаткових угод також не враховано й у наданих виписках. Звернув увагу на те, що у банківській виписці за 03 листопада 2017 року відображено "перенесення на відповідний рахунок" в розмірі 7882983,22 грн., а в розрахунку заборгованості така ж сума вказана у колонці "сума наданого кредиту", при цьому додатково кредитні кошти не надавались. Крім того, у виписці відсутні відомості про наявність заборгованості по процентах поточної - 408534,00 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 282731,87 грн. а також пені за несвоєчасну сплату процентів - 823143,98 грн. Також у розрахунку відсутній період за який проведено розрахунок заборгованості по процентах поточної в розмірі 408534,00 грн., а в позовній заяві необґрунтовано підстави стягнення вказаного боргу. Просить призначити у справі судову економічну експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи, надання відповідей щодо розбіжностей у розрахунках заборгованості, перевірки проведеного розрахунку умовам договору, встановлення розміру заборгованості.

Позивач у додаткових поясненнях (від 04.11.2019 р.), зазначив про врахування у розрахунку заборгованості з штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне погашення кредиту умов графіків погашення кредиту, які додатковими угодами викладались у нових редакціях, щодо врахування п. 6 додаткової угоди №3 про незастосування підвищеної процентної ставки у четвертому кварталі 2017 року, щодо наявності права нараховувати проценти по 19.04.2019 р.

Представником відповідачів у підготовчому засіданні 06.11.2019 р. заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позивач у засідання не з`явився (не виконав вимог ухвали суду), не повідомив про причини неявки.

Клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України судом залишено без задоволення у зв`язку з відсутністю підстав, виходячи з комплексного аналізу положень ст. ст. 196, 202, 226 ГПК України щодо визначення судового засідання, нез`явлення позивача в яке може бути підставою для залишення позову без розгляду.

Також відповідачами були подані клопотання (від 21.08.2019 р.) про призначення колегіального розгляду справи з огляду на суму стягнення, виникнення правовідносин між сторонами як з кредитного договору, так і з договорів поруки.

Клопотання відповідачів про призначення колегіального розгляду справи судом залишається без задоволення з огляду на положення ст. 33 ГПК України (якими передбачено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом) та відсутність достатніх підстав для призначення колегіального розгляду справи.

З приводу клопотань відповідачів про призначення судової економічної експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" №01-8/2651 від 27.11.2006 р.; ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р.).

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як убачається з наданих відповідачами заперечень та пояснень, вказуючи на незрозумілість та неможливість проведення математичного перерахунку наданого позивачем розрахунку заборгованості як на підставу для проведення експертизи, відповідачі посилаються на неврахування позивачем конкретних умов додаткових угод до кредитного договору, якими, зокрема змінено графіки сплати платежів, відстрочено (розстрочено) сплату відсотків, погоджено незастосування відсоткової ставки, на відсутність роз`яснень позивача щодо порядку нарахування процентів, необґрунтованість підстав стягнення відповідних сум. Тобто спірні позиції сторін та поставлені відповідачами 1, 3, 4 перед експертом питання щодо документального підтвердження розміру заявленої заборгованості фактично стосуються перевірки нарахування заявленої до стягнення за відповідний період заборгованості на відповідність умовам кредитного договору (зі змінами), що свідчить про наявність спору про правові підстави таких нарахувань, а не про необхідність визначення розміру заборгованості шляхом призначення судової експертизи. Крім того, вказуючи на неможливість перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості (у тому числі з посилання на відповідь іншого товариства), відповідачами виконано та надано власний перерахунок такої заборгованості.

Таким чином, вказані позивачем у клопотанні про при значення експертизи обставини не потребують дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входить до предмету доказування, у сфері іншій, ніж право.

Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст. 104 ГПК України).

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України"). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

При цьому недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Отже, зважаючи на зміст позовних вимог, обґрунтування вищевказаних клопотань та наявних матеріалів справи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, та без яких встановити відповідні обставини неможливо, з огляду також на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань відповідачів 1, 3, 4 про призначення у справі судової економічної експертизи.

Представник відповідачів у підготовчому засіданні підтвердив позицію, викладену відповідачами у відзивах, запереченнях, поясненнях та клопотаннях.

Будь - яких інших клопотань суду не подано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги положення ст. 177 ГПК України та строк проведення підготовчого провадження, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 121, 177, 182, 185, 195, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань відповідачів про призначення колегіального розгляду справи та про призначення у справі судової економічної експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі №924/688/19.

Призначити справу №924/688/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12:00 год. 18 листопада 2019 р.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.

Повідомити учасників справи про час, дату та місце судового засідання шляхом направлення їм цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2019 р., оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 08.11.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 8 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 10Б); 4 - відповідачу 1 (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1), 5 - відповідачу 2 (АДРЕСА_1), 6, 7 - відповідачу 3 (01032, м. Київ, пров. Алли Горської, 5; 30400, Хмельницька область , м. Шепетівка , вул. Тітова , 1 А ), 8 - відповідачу 4 (11789, Житомирська область , Новоград- Волинський район , с. Яворівка , вул. Польова, 2 ). Всім рек. з пов. про вруч.