Рішення № 8546791, 26.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" січня 2010 р. Справа № 22/010-09          

За позовом Міністерства транспорту та зв’язку України, м. Київ

до виконавчого комітету Вишневої міської ради, Київська обл., м. Вишневе

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», м. Київ

про визнання права власності

Суддя           Третьякова О.О.

Представники:

від позивача: Чернишова О.В., довіреність № 93/15/14-10 від 12 січня 2010 року,

від відповідача: не з’явився,

від третьої особи: не з’явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Міністерство транспорту та зв’язку України (далі –позивач) до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі –відповідач), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (далі –третя особа), про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»та розташоване за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 5, а саме:

1) переїзний пост 867+326 км., 1970 року забудови, загальною площею 91 м?;

2) виробниче приміщення, 1991 року забудови, загальною площею 675,4 м?;

3) компресорна 868+230 км., 1991 року забудови, загальною площею 34,7 м?.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказане нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Державного територіально-галузевого обєднання “Південно-Західна залізниця” (далі - Залізниця) та перебуває на балансі Київської дистанції колії (яка є відокремленим підрозділом державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”), тому з метою проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомості Київська дистанція колії звернулась до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області з проханням надати рішення про оформлення права власності на об’єкти нерухомості за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, що перебуває в господарському віданні Залізниці і знаходиться на балансі Київської дистанції колії, за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 5. Однак, Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, за твердженням позивача, відмовив в оформленні права власності на вище перелічені об'єкти нерухомого майна.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 23 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 22/010-09 та призначено її до розгляду на 08 грудня 2009 року.

У судовому засіданні 08 грудня 2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог № НЮ-16-285/09, в якій доповнив нормативно-правове обґрунтування підстав позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні 08 грудня 2010 року надав пояснення на позовну заяву і зазначає, що відмова Виконавчого комітету Вишневої міської ради в оформленні права власності не нерухоме майно та видачі свідоцтва про право власності є безпідставною та необґрунтованою.

Розгляд справи ухвалою господарського суду Київської області було відкладено на 12 січня 2010 року.

12 січня 2010 року у судовому засіданні представник відповідача надав лист Виконавчого комітету Вишневої міської ради № 3/02-7 від 11 січня 2010 року про подальший розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 12 січня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 січня 2010 року була оголошена перерва до 26 січня 2010 року о 12 год. 00 хв.

Розгляд справи за клопотанням сторін здійснюється у більш тривалий строк, ніж передбачений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26 січня 2010 року в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2006 року № 789 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України (далі –Положення), відповідно до якого Міністерство транспорту і зв’язку України (Мінтрансзв’язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінтрансзв’язку є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (пункт 1 Положення). Згідно підпункту 29 пункту 4 Положення Мінтрансзв’язку відповідно до покладених на нього завдань виконує відповідно до законодавства України функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Статтями 3, 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»від 21 вересня 2006 року № 185-V встановлено, що об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям; суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно із частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Як зазначено в преамбулі Статуту Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Південно-Західна залізниця –це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з Органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту (частина 4.2. статті 4 Статуту Залізниці).

До складу Залізниці входить відокремлений підрозділ - Київська дистанція колії (далі –Дистанція колії), яка діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ Київської дистанції колії Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», затвердженого наказом начальника Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»від 11 вересня 2006 року № 467-Н.

Відповідно до пункту 4.1. Положення про Дистанцію колії, основним завданням дистанції є забезпечення надійної і безперебійної експлуатації та утримання в належному справному стані всіх пристроїв, елементів залізничної колії (земляного полотна, верхньої будови, штучних споруд та інших споруд колії).

Дистанція колії веде свій баланс, який входить до зведеного балансу галузевої служби колії Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(частина 3.3. статті 3 Положення про Дистанцію колії).

Як зазначено в частині 5.2. статті 5 Положення про Дистанцію колії, майно Дистанції колії є державною власністю та закріплюється за нею Південно-Західною залізницею на праві господарського відання.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 1396, складеної Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області”, довідки Київської дистанції колії про балансову належність від 10 вересня 2009 року № 1608, інвентарних карток обліку основних засобів № 010313, № 010440, № 010435, в м. Вишневе по вул. Чорновола, 5 розташовані об'єкти нерухомості, що обліковуються на балансі Дистанції колії та знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”, а саме:

1) переїзний пост 867+326 км. ст. Вишневе, 1970 року забудови, загальна площа 91 м?;

2) виробниче приміщення, ст. Вишневе, 1991 року забудови, загальна площа 675,4 м?;

3) компресорна 868+230 км., ст. Вишневе, 1991 року забудови, загальна площа 34,7 м?.

Зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі Дистанції колії, що підтверджується довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів Дистанції колії.

Як зазначено в статті 9 Закону України “Про транспорт” транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 5 Закону України “Про залізничний транспорт” від 04 липня 1996 року, № 273/96-ВР визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно із статтею 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Право господарського відання згідно з частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника (пункт 3 статті 136 Господарського кодексу України).

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01 липня 2004 року № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності

Пунктом 1.5. Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі – Тимчасове Положення), яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, передбачено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном

Згідно з частиною 8 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Відповідно до пункту 1.3. Тимчасового Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 3.5. Тимчасового Положення встановлено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до бюро технічної інвентаризації разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (пункт 2.1. Тимчасового Положення). До правовстановлювальних документів згідно додатку №1 до пункту 2.1. Тимчасового Положення відносяться свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Як встановлено судом, з метою оформлення права власності на об’єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 5, Київська дистанція колії звернулась з листом від 14 липня 2009 року №1200 до Голови Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області з проханням надати рішення про оформлення права державної власності в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на праві повного господарського відання Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на службові приміщення, які знаходяться на балансі Київської дистанції колії за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 5.

Від Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області надійшов лист №3/02-939 від 10 серпня 2009 року, в якому відповідач зазначає, що згідно пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта та введення його в експлуатацію. Для позитивного вирішення зазначеного питання відповідач попросив надати акт про право власності на землю та акти комісій про прийняття об’єктів і введення їх в експлуатацію.

Пунктом 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності, за яким право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема, такими документами є інвентаризаційна справа № 1396 на будинок № 5, по вулиці Чорновола, місто Вишневе, складена Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області”.

Також доказами належності нерухомого майна позивачу є його відображення на самостійному балансі відокремленого структурного підрозділу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» - Київської дистанції колії. Знаходження на балансі об'єкту нерухомості підтверджує той факт, що Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця” в особі Дистанції колії добросовісно та безперервно експлуатує об'єкт нерухомого майна, несе витрати по його утриманню.

Отже, позивач та третя особа забезпечують виконання завдань, покладених державою, тобто забезпечення ефективного використання та збереження закріпленого державного майна.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства). Обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна (оплата послуг, поточний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів Залізниці.

Згідно частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів Цивільний кодекс України вирізняє визнання права.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Приписами пункту 5 статті 22 Господарського кодексу України встановлено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані.

Оскільки зазначене вище нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» та перебуває на балансі його відокремленого підрозділу - Київської дистанції колії, що підтверджується довідкою про балансову належність об'єктів нерухомого майна № 1608 від 10 вересня 2009 року, інвентарними картками обліку основних засобів №010313, № 010440, № 010435 від 23 вересня 2009 року та матеріалами інвентаризаційної справи № 1396 виданої комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», враховуючи, що нерухоме майно набуте правомірно, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Міністерства транспорту та зв’язку України у повному обсязі.

Крім того, при прийнятті рішення про задоволення позову, судом враховано і той факт, що жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до Залізниці щодо здійснення нею права володіння чи користування майном.

За усним клопотанням позивача витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код 00017584) право державної власності на об’єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 5 та знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033), а саме:

1) переїзний пост 867+326 км. ст. Вишневе, 1970 року забудови, загальна площа 91 м??;

2) виробниче приміщення, ст. Вишневе, 1991 року забудови, загальна площа 675,4 м?;

3) компресорна 868+230 км., ст. Вишневе, 1991 року забудови, загальна площа 34,7 м?,

3. Копію рішення надіслати сторонам та третій особі.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 12 лютого 2010 року.