Рішення № 8546771, 28.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.01.10           Справа № 19/325-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі

Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс»,

м. Боярка;

про стягнення 1451052,43 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники:

від позивача: Чорна Ю.А. (довіреність № 4509 від 04.11.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс» (далі –відповідач) про стягнення 1451052,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконуються належним чином умови кредитного договору № 012/02-04/145 від 30.05.2006 р., внаслідок чого виникла заборгованість по погашенню кредиту в сумі 93063,90 євро (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 24.09.2009 р. –1101546,39 грн.) та процентам за користування кредитом у сумі 6899,75 євро (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 24.09.2009 р. –81668,56 грн.), на які нарахована пеня за несвоєчасно повернення кредиту в сумі 18307,71 євро (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 24.09.2009 р. –216698,33 грн.) та за несвоєчасну сплату процентів –4320,48 євро (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 24.09.2009 р. –51139,15 грн.), що у загальній сумі становить 122591,84 євро (еквівалент в національній валюті за курсом НБУ станом на 24.09.2009 р. – 1451052,43 грн.

Ухвалою від 09.11.2009 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/325-09 та призначив її розгляд на 30.11.2009 р.

Присутній у судовому засіданні 30.11.2009 р. представник позивача подав заперечення проти позову, в якому відповідач просить в позові відмовити, оскільки, у зв’язку з прийнятим господарським судом Київської області рішенням від 18.12.2008 р. по справі № 19/453-08, у підприємства були заблоковані рахунки, що зробило в подальшому неможливим погашення кредитних зобов’язань. Крім того, на даний час відповідач намагається домовитись з позивачем про переведення боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду 30.11.2009 р. була оголошена перерва на 17.12.2009 р. з метою надання сторонам можливості врегулювати спір.

17.12.2009 р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням останнього на лікарняному.

Ухвалою від 17.12.2009 р. суд відклав розгляд справи на 28.01.2010 р.

27.01.2010 р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача вдруге надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням останнього на лікарняному.

Присутній у судовому засіданні 28.01.2010 р. представник позивача заперечив проти відкладення розгляду, посилаючись на те, що такі дії представника відповідача свідчать лише про намагання затягнути розгляд справи, а також надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути достроково з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 91 278,90 євро (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 14.12.2009 р. –1075285,34 грн.); заборгованість за процентами в сумі 9576,75 євро (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 14.12.2009 р. – 112816,20 грн.); пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 12268,77 грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 4 886,50 грн., що у загальній сумі становить 1205256,81 грн. Таким чином, позовна заява розглядається в рамках нової ціни позову, виходячи з приписів ст. 22 ГПК України.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки, виходячи з приписів ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб у господарському суді можуть вести не лише представники, які діють на підставі довіреності, а й керівники підприємства, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Крім того, представником відповідача у поданому клопотанні не зазначено обставин, з яких відсутність представника відповідача в судовому засіданні є перешкодою для вирішення спору по суті. До того ж, у разі наявності нових доказів по справі, відповідач не позбавлений був права надіслати їх поштою.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2006 р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (філії) АППБ «Аваль»(за договором –кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс»(за договором –позичальник) було укладено кредитний договір № 012/02-04/145, згідно з умовами якого кредитор надає позичальнику кредит за рахунок коштів Німецько-Українського Фонду (НУФ) у сумі 180000,00 євро зі сплатою 13% річних, строком на 60 місяців та з погашенням відповідно до Графіка погашення (Додаток № 1 до договору), що є невід’ємною частиною договору. Кредитні кошти призначені для купівлі автотранспорту (п.п. 1.1., 2.1. договору).

Згідно п. 1.1. Статуту, Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов’язками акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»(протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль»№ 3б-36 від 21 квітня 2006 р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»).

Відповідно до графіку сплати процентів та повернення кредиту, кінцевий строк погашення кредиту та процентів за його користування встановлений 10.05.2011 р.

На виконання умов договору позивач на підставі меморіального валютного ордеру № 41 від 30.05.2006 р. перерахував позивач кошти в сумі 180000,00 євро.

Відповідно до п. 6.1 договору, відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно та основну заборгованість у відповідності до Графіка погашення заборгованості (Додаток № 1 до кредитного договору № 012/02-04/145). Часткові платежі без попередньої письмової згоди кредитора не допускаються.

Відповідно до п. 7.4. договору, позивач має право достроково стягувати заборгованість відповідача за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання умов кредитного договору.

07.10.2009 р. відповідачу під розпис вручено лист-попередження (претензію) від 28.09.2009 р. за № 09-07-01/578 про існуючу заборгованість та необхідність її погашення, а також попереджено про можливість дострокового стягнення всієї суми заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами не виконав. Станом на день розгляду справи заборгованість по кредиту становить 91278,90 євро (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 14.12.2009 р. –1075285,34 грн.) та заборгованість за процентами –в сумі 9576,75 євро (еквівалент у національній валюті за курсом НБУ станом на 14.12.2009 р. –112816,20 грн.).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1075285,34 грн. –заборгованості по кредиту та 112816,20 грн. – заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до п. 10.2. договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діє на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення

платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. З зазначеного Закону.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 12268,77 грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту та 4886,50 грн. –пені за несвоєчасне повернення процентів також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Виходячи з викладених вище обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Валсан-Транс» (08290, Київська область, м. Боярка, вул. Короленка, 33, код ЄДРПОУ 24879008) на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, код ЄДРПОУ 23494105) 1075285 (один мільйон сімдесят п’ять тисяч двісті вісімдесят п’ять) грн. 34 коп. –заборгованості по кредиту; 112816 (сто дванадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 20 коп. –заборгованості по прострочених процентах по кредиту; 12268 (дванадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 77 коп. –пені за несвоєчасне повернення кредиту; 4886 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. – пені за несвоєчасне повернення процентів, 12052 (дванадцять тисяч п’ятдесят дві) грн. 57 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути на підставі рішення Відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7б, код ЄДРПОУ 23494105) з Державного бюджету України 2457 (дві тисячі чотириста п’ятдесят сім) грн. 95 коп. державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 886_1 від 28.10.2009 р. та оригінал якого знаходиться в матеріалах справи господарського суду Київської області № 19/325-09.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          

рішення підписано 15.02.2010 року