Рішення № 8546546, 12.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" лютого 2010 р. Справа № 14/042-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Хотєєнкова Л. М. (довіреність № 1-5 від 11.01.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз”, м. Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Українські порошкові матеріали”, м. Бровари

про стягнення 15 830, 68 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Торговий дім „Українські порошкові матеріали” про стягнення 15 830, 68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати за поставлений позивачем природний газ у період з січня по лютий 2009 р. згідно договору № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2009 р. порушено провадження у справі № 14/042-09 за позовом ВАТ по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз” до ТОВ „Торговий дім „Українські порошкові матеріали” про стягнення 15 830, 68 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.01.2010 р.

29.01.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.02.2010 р.

12.02.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання за згодою представників сторін судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 60626 про транспортування природного газу, згідно з умовами п. 1.1. якого предметом договору є надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу газорозподільними мережами від газорозподільних станцій до мережі розподілу балансової належності газопроводів позивача з відповідачем, та оплата відповідачем послуг з транспортування природного газу згідно діючими тарифами на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору Облгаз здійснює протягом 2009 р. транспортування газу замовнику, за умови підтвердження обсягів газу ОДУ ДК „Укртрансгаз”, в обсязі 480, 0 тис. м.куб., в тому числі по місяцях: січень –110, 0; лютий –100, 0 і т.д.

У відповідності до п. 3.1.3. та п. 3.3.6. договору сторони зобов’язані складати до 1 числа місяця, наступного за звітним, акт приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування про кількість використаного Замовником природного газу за місяць, який є підставою для остаточних розрахунків Замовника за послуги з транспортування газу.

Пунктом 5.1. договору встановлений тариф на транспортування природного газу мережами ВАТ „Київоблгаз” затверджено постановою НКРЕ від 07.08.2008 р. № 949 в розмірі 123, 72 грн. (з ПДВ) за 1000 м. куб.

Згідно п. 6.1. договору оплата вартості послуг з транспортування природного газу по газових мережах Облгазу здійснюється Замовником грошовими коштами до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100 відсотків вартості запланованих на наступний місяць послуг з транспортування газу, згідно з п. 2.1. цього договору та тарифу, зазначеному у п. 5.1. договору.

У пункті 6.2. договору передбачено, що у разі отримання послуг з транспортування газу в обсягах, що перевищують попередньо оплачені, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування до 10 числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у разі внесення замовником попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично наданих послуг з транспортування газу, вказані кошти зараховуються Облгазом, як попередня оплата на наступний період.

Термін дії договору, визначений п. 11.1. договору, - з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., а в частині проведення розрахунків за послуги –до їх повного здійснення.

На виконання умов договору № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р. позивачем у січні –лютому 2009 р. було поставлено відповідачу природний газ у обсязі 118665 м.куб. загальною вартістю 14681, 23 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу і послуг з його транспортування від 31.01.2009 р. на суму 13028, 95 грн., актом приймання-передачі природного газу і послуг з його транспортування від 28.02.2009 р. на суму 1652, 28 грн.

За період дії договору відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті послуг за природній газ і його транспортуванню та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2123, 98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 13.01.2009 р., платіжним дорученням № 156 від 17.07.2009 р., випискою з банківського рахунку позивача, поясненнями по справі позивача.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку наданням послуг з газопостачання та транспортування природного газу, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про нафту і газ”, Законом України „Про трубопровідний транспорт”, Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. „Про забезпечення споживачів природним газом”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У встановлений договором строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов’язок щодо оплати природного газу і послуг з його транспортування за період з січня по лютий 2009 р. і його заборгованість перед позивачем складає 12557, 25 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.10.2009 р., актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2010 р., підписані сторонами станом на 01.10.2009 р. та на 01.01.2010 р. відповідно.

Судом встановлено, що у зв’язку із виникненням заборгованості відповідача перед позивачем за одержані природний газ та послуги з його транспортування, 05.02.2009 р. останнім було припинено газопостачання відповідачу, про що складено відповідний акт про припинення газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту від 05.02.2009 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 12557, 25 грн. за договором № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р., за період прострочення виконання обов’язку по оплаті з 23.12.2008 р. по 27.06.2009 р. (180 днів) у розмірі 1288, 88 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з транспортування газу у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, Замовник сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені Облгазом збитки.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є вірним та не перевищує обмеження, встановлене у ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яке передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за договором у розмірі 1288, 88 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, що становить 879, 01 грн., передбачений п. 7.3. договору № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р., у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у зв’язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення із відповідача штрафу (Постанова Вищого господарського суду України від 12.07.2007 р. у справі № 13/710-06).

Також позивач просить стягнути інфляційні збитки та 3 % річних за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання за договором № 60626 про транспортування природного газу від 31.12.2008 р. по оплаті у розмірі 816, 22 грн. і 289, 32 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки інфляційних збитків та 3 % річних, виконані позивачем, є вірними.

Суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків і 3 % річних у розмірі 816, 22 грн. і 289, 32 грн. відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач у позовній заяві просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві (в межах позовних вимог).

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Українські порошкові матеріали” (ідентифікаційний код 32628887) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз” (ідентифікаційний код 20578072) 12557 (дванадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 25 (двадцять п’ять) коп. заборгованості,1288 (тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. пені, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 22 (двадцять дві) коп. інфляційних збитків, 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 32 (тридцять дві) коп. 3 % річних та судові витрати 148 (сто сорок вісім) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. державного мита і 221 (двісті двадцять одна) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.          Відмовити в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації „Київоблгаз” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 23-5273 від 22.12.2009 р.

Суддя В. М. Бацуца