Рішення № 8546544, 09.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р. Справа № 18/235-09

Розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент», с. Гуменці

до Відкритого акціонерного товариства «Міськбуд», м. Біла Церква

про стягнення 339349,94 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Кох В.Є,

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»(далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Міськбуд»(далі - відповідач) про стягнення 339349,94 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 08.12.2009 року та призначено справу до розгляду на 13.01.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2010 року подав клопотання про укладення мирової угоди. Представник позивача заперечував проти укладення мирової угоди з відповідачем. Розгляд справи відкладався до 09.02.2010 року.

У судове засідання 09.02.2010 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.01.2010 року, без поважних причин не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором № 01/08-372 від 12.06.2008 року, за умовами якого позивач поставив відповідачу продукцію - цемент, який відповідач зобов’язався оплатити з врахуванням транспортних витрат в триденний термі з дня відвантаження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за договором, поставивши відповідачу 561 тонну цементу на суму 418582,56 грн., що підтверджується накладними-рахунками, квитанціями про приймання вантажу станцією відправлення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманої продукції виконав частково, оплативши 162527,04 грн., таким чином несплаченою залишилась заборгованість в сумі 256055,52 грн., що також підтверджено актом звірки взаєморозрахунків від 15.09.2009 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що оплата продукції мала бути поведена у відповідності до п.п. 4.5 договору з відстрочкою платежу в 3 дні з моменту прийняття вантажу до перевезення станцією відправлення, заборгованість відповідача складає 256055,52 грн., що відповідачем не заперечується.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 22.10.2008 року по 22.10.2009 року 34356,25 грн. інфляційних та 48938,17 грн. пені.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних, судом встановлено, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 34356,25 грн. інфляційних підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд враховує, що ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що умовами договору не встановлено період нарахування пені більший за шість місяців, оскільки поняття за весь строк невиконання з огляду на ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України не приймається судом. Таким чином, з врахуванням положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, стягненню підлягає пеня за шість місяців, тобто по 22.04.2009 року за 182 дні, що за розрахунком суду складає 30642,61 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу, інфляційних в заявленій сумі та 30642,61 грн. пені.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міськбуд»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 45а, код 14352286) на користь Відкритого акціонерного товариства «Подільський цемент»(32325, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Гуменці, код 00293091) 256055,52 грн. боргу, 34356,25 грн. інфляційних, 30642,61 грн. пені, 3210,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 307,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя