Рішення № 8546467, 10.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" лютого 2010 р. Справа № 3/004-10

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомКомунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", м. Бориспіль, Київська область

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бориспіль, Київська область

про стягнення 3951,19 грн.

за участю представників:

від позивача:Васицька А.М., за дов. від 09.02.10р. №20;

від відповідача:ОСОБА_1 (за паспортом).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3951,19 грн., з яких 3260,06 грн. борг, 691,13 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №14021 на постачання теплової енергії від 01.10.03р., зокрема, щодо оплати за використану теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.09р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 20.01.10р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.10р., у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 10.02.10р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

01.10.2003 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Бориспільтепломережа" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір №14021 на постачання теплової енергії (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, теплопостачальна організація зобовязується відпускати споживачу теплову енергію для обєктів, перерахованих у додатку №1а до цього договору.

У відповідності до п. 3.1 Договору, розрахунки за постачання теплової енергії здійснюються на підставі показників приладів обліку теплової енергії (Гкал), за тарифами розрахованими теплопостачальною організацією. При зміні тарифів, нові тарифи обовязкові для обох сторін даного договору з моменту їх введення.

Відповідно до п. 3.6 Договору, розрахунки по даному договору проводяться на основі платіжних вимог, що виписуються теплопостачальною організацією споживачеві для оплати на протязі 3 днів з моменту виписки.

Згідно п.п. 2.1.1 Договору споживач зобовязаний вчасно, відповідно до п. 3.6 даного договору, проводити розрахунки з теплопостачальною організацією за використану теплову енергію.

Договір №14021 укладено терміном з 01 жовтня 2003р. до 01 жовтня 2004р. (п. 5 Договору).

Приписами п. 6 Договору передбачено, що останній вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заявки від однієї з сторін про розірвання цього договору чи його перегляд.

Судом встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт від 30.01.07р., від 27.02.07р., від 01.03.07р., від 01.04.07р., від 01.11.07р., від 01.12.07р. та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень 2008р. квітень 2009р. позивач надав послуги по відпуску теплової енергії на обєкти відповідача загалом на суму 3260,06 грн. в т.ч. ПДВ.

Проте, в порушення своїх договірних зобовязань (п.п. 2.1.1 Договору) відповідач не повністю оплатив надані послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 3260,06 грн.

Окрім цього, станом на 01.10.09р. між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з теплопостачання становить 3260,06 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 691,13 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 691,13 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 3951,19 грн., з яких 3260,06 грн. борг, 691,13 грн. інфляційні втрати, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у звязку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (08300, Київська обл., АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41-А, код ЄДРПОУ 13712452) 3260 (три тисячі двісті шістдесят гривень) 06 коп. боргу, 691 (шістсот девяносто одну гривню) 13 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві гривні) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяА.В. Лопатін