Рішення № 8546380, 11.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р. Справа № 7/290-09

Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Конарк Интелмед"

До           Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Лезіс"

Про стягнення 168367,58 грн.

суддя

за участю представників сторін:

від позивача:Шупик А.В. –представник за довіреністю №512/4 від 02.12.2009року;

від відповідача: не з’явились.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

21.12.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛЕЗІС»(далі –відповідач) про стягнення 168367,58грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором поставки №К-99 від 27.03.2007року, зокрема, щодо проведення оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2009року було порушено провадження у справі №7/290-09 та призначено її розгляд на 26.01.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 26.01.2010року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 11.02.2010року.

08.02.2010року до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості та у зв’язку з поверненням частини товару за видатковими накладними №ЛЗ-Нв-0000114 та №ЛЗ-Нв-0000125, сума заборгованості останнього зменшилась на 6240,96грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №К-99 від 27.03.2007року у розмірі 162126,62грн.

Враховуючи подану позивачем заяву про зміну позовних вимог, господарський суд Київської області зазначає, що сума позову становить 162126,62грн.

У судове засідання 11.02.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалами суду від 28.12.2010року та 26.01.2010року не надав.

В судовому засіданні 11.02.2010року представник позивач підтримав позовні вимоги, з врахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив

27.03.2007року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД»(постачальник за договором, позивач у справі) та Обухівською філією ТОВ Фірми «ЛЕЗІС»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №К-99 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцеві медичні препарати та вироби медичного призначення (далі - товар), а покупець зобов’язався прийняти його і своєчасно оплачувати згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 1.2. договору товар постачається окремими партіями в асортименті, кількості та за цінами згідно з узгодженими замовленнями (усними або письмовими) покупця та видатковими накладними, які є невід’ємними додатками договору.

Згідно п. 5.1. договору ціна кожної партії товару зазначається в відповідній видатковій накладній. Вона є твердою і не поширюється на наступні партії.

До обов’язків покупця, відповідно з п. 5.2. договору, відноситься обов’язок оплачувати кожну партію наданого товару у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з дати його отримання.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконаннями ними всіх своїх зобов’язань за договором. (п.10.1. договору).

Як встановлено господарським судом, на виконання умов Договору Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар за видатковими накладними №№ 6790, 6791 від 12.12.2008року, № 6865 від 18.12.2008року, № 6906 від 22.12.2008року, № 119 від 12.01.2009року, №№ 1142, 1143, 1146, 1148, 1151, 1154, 1155, 1156, 1159, 1160 від 25.02.2009року, №№ 1162, 1178, 1179, 1182, 1183, 1184 від 26.02.2009року, №№ 2475, 2479, 2480, 2481, 2482, 2483, 2485, 2486, 2487, 2488, 2489, 2490 від 10.04.2009 року на загальну суму 426067,58грн. Отже, факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Відповідач отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості, асортименту чи інших умов поставки.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме в сумі 257700,00грн. (даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача), що стало підставою для звернення позивача до суду.

На момент розгляду справи, враховуючи часткову оплату відповідачем суми заборгованості та повернення частини товару за видатковими накладними №ЛЗ-Нв-0000114 та №ЛЗ-Нв-0000125, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товари становить 162126,62грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними, проте доказів сплати заборгованості по оплаті вартості отриманого товару не надав, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є доведеною та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 162126,62грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЛЕЗІС»(08702, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Миру, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 20596199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНАРК ІНТЕЛМЕД»(61166, м. Харків, вул. Серпова, буд. 4, код ЄДРПОУ 25182226) 162126 (сто шістдесят дві тисячі сто двадцять шість) грн. 62 коп. основного боргу, та судові витрати: 1 621 (тисяча шістсот двадцять одна) грн. 26 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя