Рішення № 8546343, 19.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" лютого 2010 р. Справа № 13/233-09/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

до 1. Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», м. Біла Церква

2. Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, м. Біла Церква

3.Управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області, м. Біла Церква

третя особа: Київське обласне управління лісового та промислового господарства, м. Київ

за участю Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області, м. Київ та Прокуратури Київської області, м. Київ

про припинення користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Мірошник М.О.

від відповідача 2: Ромасишин Д.В.

від відповідача 3: не зявився

від третьої особи: не зявився

від прокуратури: Івашин О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області подано позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до: Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (далі відповідач 1), Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач 2), Управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області (далі відповідач 3) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київського обласного управління лісовою та мисливського господарства за участю Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області про припинення користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою.

Справа прийнята до провадження суддею А.Ю. Кошиком відповідно до ухвали в.о.голови господарського суду А.С.Грєхова від 21.12.2009 року.

Ухвалою суду від 23.12.2009 року розгляд справи призначено на 21.01.2010 року.

У судове засідання 21.01.2010 року відповідач 2 та 3, а також третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, без поважних причин не зявились, вимоги ухвали суду не виконали.

В процесі розгляду справи господарським судом, ухвалами від 03.11.2009 року, 16.11.2009 року, від 30.11.2009 року та 23.12.2009 року неодноразово зобовязано відповідача 3 Управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області подати суду відзив на позовну заяву.

Проте, відповідачем 3 вимоги суду проігноровані, відповідач 3 не зявлявся у судові засідання, витребувані судом документи не подав, обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконання зазначених вимог суду не надав. У звязку з чим розгляд справи відкладався на 04.02.2010 року.

У судовому засіданні 04.02.2010 року прокурор Міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області подав відзив на позовну заяву, в якому також просив провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України. Представником позивача подано додаткові обґрунтування позовних вимог. У звязку з чим розгляд справи відкладено до 16.02.2010 року.

У судовому засіданні 16.02.2010 року відповідач 1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Розглянувши таке клопотання судом встановлено, що надані відповідачем 1 докази не стосуються предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено.

06.02.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Відділом з управління комунальним майном Білоцерківської районної ради було укладено договір купівлі-продажу об'єкту комунальної власності територіальної громади Фурсівської сільської ради - цілісного майнового комплексу колишнього військового містечка № 51 (об'єкту приватизації), що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Дерун К.А. та зареєстрований в реєстрі за № 653 А.

На п'ятій сесії п'ятого скликання Фурсівської сільської ради 26.02.2007 року було прийнято рішення про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 земельних ділянок, загальною площею 28 га, на яких розташований цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, погоджено реконструкцію приміщень і розміщення на спірній земельній ділянці м'ясопереробного підприємства та виготовлення технічної документації по відведенню земельної ділянки.

У п. 1.3 рішення зазначено, що на період виготовлення технічної документації позивачу необхідно укласти тимчасовий договір оренди земельної ділянки з Білоцерківською райдержадміністрацією.

18.04.2007 року Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало право приватної власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 на комплекс нежитлових будівель за адресою: Київська область, Білоцерківський район, АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 17712866, згідно договору купівлі-продажу № 653 від 06.02.2007 року.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, в ході виготовлення технічної документації по відведенню спірної земельної ділянки в оренду з'ясувалось, що земля на якій знаходяться будівлі викупленого позивачем майнового комплексу, належить на праві користування Білоцерківському державному лісовому господарству (відповідачу 1) на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 24.11.2005 року серії-НОМЕР_1.

Позивач 28.12.2007 року звернувся до Білоцерківської райдержадміністрації з листом вих. № 0564 від 27.12.2007 року про надання в оренду земельної ділянки під викупленим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 майновим комплексом бувшого військового містечка № 51 в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району для його реконструкції під м'ясопереробний комплекс, комплекс по вирощуванню та відгодівлі свиней, комбікормового заводу та елеватора, яка на даний час належить на праві постійного користування Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству.

Як вбачається з вищезазначеного листа, позивач просив виключити спірну земельну ділянку з користування Білоцерківського державного лісового господарства на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Листом від 15.02.2008 року Білоцерківська райдержадміністрація відповіла позивачу, що для погодження місця розташування об'єкта на території Фурсівської сільської ради, орієнтованою площею 28 га. необхідно надати ряд документів.

На виконання вимог ст. 151 Земельного кодексу України позивач звернувся до ДП «Білоцерківське лісове господарство». Листом від 20.02.2008 року № 2-14 «Про попереднє погодження» відповідач 1 надав попереднє погодження вилучення земельної ділянки орієнтовною площею 28,0 га для реконструкції нежитлових приміщень колишнього Військового містечка № 51 під м'ясопереробний комплекс, комплекс по вирощуванню та відгодівлі свиней, комбікормовий завод, елеватор за умови оформлення документації згідно чинного законодавства.

Листом від 20.02.2008 року № 0087 позивач повторно звернувся до Білоцерківської райдержадміністрації про надання відповіді щодо порядку оформлення договору оренди землі під належними йому на праві приватної власності спорудами.

Білоцерківська РДА у листі від 25.03.2008 року зазначила, що відповідно до ч.5 ст. 149 Земельного кодексу України до компетенції районної державної адміністрації не належить повноваження по вилученню земельної ділянки, загальною площею 28 га, та що за розглядом даного питання необхідно звертатись до Київської обласної державної адміністрації.

Листом Білоцерківської РДА від 20.10.2009 року позивачу повідомлено, що надання йому земельної ділянки загальною площею 28 га в оренду неможливо у зв'язку з її перебуванням у постійному користуванні відповідача 1.

Позивач вважає, що такі дії відповідачів порушують його права та охоронювані законом інтереси щодо оформлення права користування (оренди) земельними ділянками під викупленим ним майновим комплексом.

Відповідач 1 та прокуратура проти позову заперечили, вважають, що фактичний розмір земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомості позивача, менший ніж заявлено в позові.

Крім цього, заперечення ґрунтуються на тому, що позивачем не дотримано встановлений ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України порядок звернення з клопотанням про надання земельної ділянки в користування, що є необхідною умовою при застосуванні ст.120 Земельного кодексу України.

Дослідивши позовні матеріали та заперечення відповідача 1 і прокуратури, судом встановлено наступне.

Відповідно до Розпорядження Білоцерківської РДА від 19.04.2002 року № 103 казарменно-житловий фонд та комунальні споруди на території військового містечка №51 в межах Фурсівської сільської ради було закріплено за Білоцерківським державним лісогосподарським підприємством для охорони та тимчасового використання, у звязку з чим також передано відповідачу 1 в тимчасове користування земельну ділянку площею 99,1 га на території Фурсівської сільської ради, на якій розташоване спірне майно.

Після чого, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №426-р «Про передачу майнових комплексів військових містечок до сфери управління місцевих органів виконавчої влади»військове містечко № 51 було передане до сфери управління Білоцерківської райдержадміністрації на підставі розпорядження № 269 від 18.09.2003 року за актом прийому-передачі військового майна, споруд, обладнання та об'єктів благоустрою військового містечка № 51 разом з земельною ділянкою загальною площею 130,9 га.

Таким чином, спірне майно перебувало в користуванні відповідача 1, що було підставою для оформлення за ним права користування відповідною земельною ділянкою.

В подальшому, Розпорядженням голови Білоцерківської РДА від 21.03.2005 року № 80 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства Білоцерківському державному лісовому господарству та надано в постійне користування в тому числі земельну ділянку площею 99,1 га в межах Фурсівської сільської ради, про що видано відповідний Державний акт від 24.11.2005 року серії НОМЕР_1.

Однак, за наслідками проведеної комісією Рахункової палати України перевірки стану збереження військового містечка, було виявлено ряд суттєвих порушень чинного законодавства, у звязку з чим Білоцерківською РДА прийнято рішення про передачу спірного майнового комплексу з державної власності до комунальної власності Фурсівської сільської ради.

У звязку з чим було винесене Розпорядження голови Білоцерківської райдержадміністрації № 232 від 15.06.2006 року «Про передачу казармено-житлового фонду та комунальних споруд військового містечка №51 до комунальної власності Фурсівської сільської ради», також згідно п. 3 даного розпорядження втратив чинність п. 1 Розпорядження голови РДА від 19.04.2002 року № 103 «Про закріплення земельних ділянок в тимчасове користування за Білоцерківським лісгоспом».

На підставі розпорядження Білоцерківської РДА №232 від 15.06.2006 року складений акт від 07.07.2006 року прийому-передачі казарменно-житлового фонду, складських та комунальних споруд та території військового містечка № 51, ділянки АДРЕСА_2 в межах Фурсівської сільської ради, за яким Білоцерківська районна державна адміністрація передала, а Фурсівська сільська рада прийняла в комунальну власність земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 28,1 га, що знаходиться під цілісним майновим комплексом військового містечка №51.

В подальшому, зазначене майно було придбане позивачем у Фурсівської сільської ради на аукціоні в лютому 2007 року, що сторонами у справі не заперечується та не спростовується.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Фурсівської сільської ради від 14.02.2007 року позивачу дозволено розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію цілісного майнового комплексу під мясопереробне підприємство та облаштування зони відпочинку.

Згідно акту обстеження земельних ділянок та цілісного майнового комплексу для його реконструкції під м'ясопереробний комплекс по АДРЕСА_1 від 09.10.2007 року Комісія в складі першого заступника голови Білоцерківської РДА Гринчук В.Ю., начальника районного відділу земельних ресурсів Карпенко А.М. за участю інших членів комісії склали акт про те, що на двох земельних ділянках загальною площею 28,1 га бувшого військового містечка № 51 розміщені нежитлові будівлі цілісного майнового комплексу колишнього військового містечка № 51, які належать ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.02.2007 року реєстр № 653. Обстеживши зазначені земельні ділянки та нежитлові будівлі цілісного майнового комплексу комісія визнала їх придатними для реконструкції під м'ясопереробний комплекс позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розмішені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, Аналогічна норма викладена в ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з набуттям позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу 06.02.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відділом з управління комунальним майном Білоцерківської районної ради до позивача також перейшло право користування земельними ділянками загальною площею 28,1 га, на яких розташовані придбані позивачем у власність об'єкти нерухомого майна.

Розмір земельних ділянок визначається позивачем згідно кадастрового плану земельної ділянки та відповідна площа однієї земельної ділянки складає 14,8895 га, іншої 13,1016 га.

В підтвердження обґрунтування площі земельної ділянки, на яку визнається право оренди, згідно акту обстеження земельних ділянок та цілісного майнового комплексу від 09.10.2007 року комісія в складі першого заступника голови Білоцерківської РДА, начальника районного відділу земельних ресурсів за участю інших членів комісії засвідчили, що на двох земельних ділянках площею всього 28,1 га бувшого військового містечка № 51 розміщені нежитлові будівлі цілісного майнового комплексу колишнього військового містечка № 51, які визнані придатними для реконструкції під мясопереробний комплекс позивача.

Крім того, розмір земельних згідно кадастрового плану становить 14,8895 га, іншої 13,1016 га, всього 28,1 га. В той час, як відповідач жодним чином не обґрунтовує менший розмір площі землі під спірним майновим комплексом.

Згідно Акту прийому-передачі казарменно-житлового фонду складських та комунальних споруд на території військового містечка № 51 ділянки АДРЕСА_2 в межах Фурсівської сільської ради від 07.07.2006 року, який складений комісією на підставі Розпорядження Білоцерківської районної райдержадміністрації від 15.06.2006 року № 232, Білоцерківська районна райдержадміністрація передала, а Фурсівська сільська рада прийняла в комунальну власність казарменно-житловий фонд, складські та комунальні споруди колишнього військового містечка № 51 і земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 28,1 га під цілісним майновим комплексом військового містечка.

Відповідно до опису казарменно-житлового фонду складських та комунальних споруд на території військового містечка № 51 ділянка АДРЕСА_2 в межах Фурсівської сільської ради, що є додатком до Акту приймання-передачі від 07.07.2006 року на спірній земельній ділянці розташовані, зокрема, асфальтована рампа та автодороги бетонні, що забезпечують підїзд до майна, обєкти нерухомості розташованій по всій земельній ділянці, земельні ділянки огороджені та частково благоустроєні.

Також, позивачем надано до матеріалів справи Схему земельної ділянки військового містечка № 51 Білоцерківського гарнізону площею 130,9 га, передану Білоцерківській райдержадміністрації.

Відповідно до п. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не визнається передбачене ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України право позивача на користування спірною земельною ділянкою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка на час звернення позивача з заявою про надання її в оренду, перебувала в комунальній власності Фурсівської сільської ради та знаходилась за межами населеного пункту, прийняття рішень щодо такої земельної ділянки відноситься до компетенції відповідної районної державної адміністрації.

Посилання прокуратури, що позивач не звертався з вимогою про вилучення земельної ділянки не приймається судом, оскільки спростовується наявними у справі доказами, зокрема, листами від 27.12.2007 року, від 20.02.2008 року, від 12.10.2009 року, також позивачем на виконання ч.1 ст. 151 Земельного кодексу України отримано погодження попереднього землекористувача на вилучення у нього спірної земельної ділянки.

Вищезазначене попереднє погодження на вилучення у відповідача 1 спірної земельної ділянки, є правочином і породжує певні правові наслідки, визначені ст. 151 Земельного кодексу України.

В той же час, нормами Земельного кодексу України передбачено, що надання земельної ділянки в користування відбувається за клопотанням зацікавленої особи в установленому законодавством порядку, при цьому чинне земельне законодавство не містить обовязку звернення такої особи з окремим клопотання щодо вилучення земельної ділянки.

Щодо посилання відповідача 2 у своїй відповіді на п. 5 ст. 149 Земельного кодексу України, зазначена норма визначає лише повноваження щодо вилучення земельної ділянки, в той час, як з огляду на п. 8 ст. 151 Земельного кодексу України зацікавлена особа зобовязана звернутись в заявою про погодження місця розташування обєкта до органу, уповноваженого надавати земельну ділянку в користування (яким є в даному випадку Білоцерківська райдержадміністрація), який в свою чергу передає матеріали попереднього погодження зі своїми висновками до відповідного органу для вилучення.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За таких обставин, судом встановлено з огляду на норму ст. 120 Земельного кодексу України наявність у позивача права користування спірною земельною ділянкою, на якій розташована придбана ним нерухомість.

Дослідивши вимогу позивача про припинення права користування відповідача 1 спірною земельною ділянкою, судом встановлено, що така вимога безпосередньо стосується права позивача на спірну земельну ділянку і необхідна для реалізації встановленого судом права.

Посилання ДП «Білоцерківське лісове господарство», що спірна земельна ділянка перебувала в його користуванні і була надана Військовій частині з умовою повернення в належному стані, не приймається судом, оскільки правомірність передачі спірної земельної ділянки в користування лісогосподарству не ставиться судом під сумнів, питання про вилучення такої земельної ділянки у відповідача 1 повязане з переходом до позивача права на таку земельну ділянку на підставі ст. 120 Земельного кодексу України і не повязане з неправомірністю користування.

Посилання прокуратури на незмінність цільового призначення земельної ділянки та відсутність в договорі купівлі-продажу умови використання земельної ділянки не приймається судом, оскільки відповідні питання безпосередньо не стосуються предмету позову.

Оскільки, суд дійшов висновку про припинення права користування відповідачем 1 земельними ділянками площею 14,8895 га та 13,1016 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1, до Державного акту на право постійного користування землею від 24.11.2005 року серії НОМЕР_1, необхідно внести відповідні зміни. Що є підставою для задоволення позовної вимоги до Управління Держкомзему Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зазначеною статтею серед способів захисту прав на землю передбачено, зокрема, визнання прав та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Щодо клопотання прокуратури про припинення провадження у справі на підставі п.п. 11 ст. 80 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення. Обставини, на які прокурор посилається у відзиві та клопотанні обґрунтовують відсутність у позивача документів, які підтверджують право користування спірною земельною ділянкою, в той час, як спір стосується саме переходу такого права до позивача, що є підставою для оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає наявність у позивача права користування земельною ділянкою, на якій розташована його нерухомість, в той час, як можливості оформлення відповідного права користування в наведений прокуратурою у відзиві спосіб, позивач був протиправно позбавлений, що встановлено судом в ході розгляду даного спору.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачами у справі є бюджетні установи, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити Державному підприємству «Білоцерківське лісове господарство»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 43, код 00992119) право постійного користування, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею від 24.11.2005 року НОМЕР_1 в частині земельних ділянок площею 14,8895 га та 13,1016 га, які знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1 та на яких розташований цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка №51за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1.

3. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (09100, Київська обл., АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) право користування на умовах оренди земельними ділянками площею 14,8895 га та 13,1016 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1 та на яких розташований цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка № 51 за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1.

4. Зобов'язати Управління Держкомзему Білоцерківського району Київської області (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 3) внести зміни в обліково-кадастрову документацію та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 24.11.2005 року НОМЕР_1 щодо припинення Державному підприємству «Білоцерківське лісове господарство»права користування земельними ділянками площею 14,8895 га та 13,1016 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1 та на яких розташований цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка №51 за адресою: Київська обл., Білоцерківський р- н, АДРЕСА_1.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя