Вирок № 85463412, 06.11.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1009/18

Провадження № 1-кп/645/165/19

В И Р О К

Іменем України

06 листопада 2019 року м. Харків

Колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., суддів - Бондарєвої І.В., Горпинич О.В.

за участю прокурора - Шалімової О.М.

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників - Цемкалова В.І., Литвиненка В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого охоронцем в ТОВ «Теплоавтомат», раніше судимого: 26.02.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 29.06.2000 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140,43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 19.08.2002 року звільнений умовно-достроково на 8 місяців; 30.06.2004 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 296, 69, 70,71 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі; 25.04.2007 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 7 днів; 13.05.2010 року Комінтернівським судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, 29.07.2011 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 10 днів, 27.11.2012 року Комінтернівським судом м. Харкова за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185,ч. 2 с. 15, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 28.01.2016 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки с. Черкаські Тишки, Харківського району Харківської області, з середньою освітою, вдови, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2017 року, у вечірній час ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою АДРЕСА_2 , з раніше знайомим їй ОСОБА_3 , під час розпивання спиртних напоїв вступила з останнім у злочинну змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу на квартиру АДРЕСА_3 , в якій мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

В той же день, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на вчинення розбійного нападу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, узгодивши свої дії та розподіливши ролі, вийшли з квартири за вищевказаною адресою. При цьому ОСОБА_3 взяв із собою бейсбольну биту червоного кольору для подальшого застосування її при вчиненні злочину. Далі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направились до квартири АДРЕСА_3 .

Прийшовши до квартири, в якій мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до раніше узгоджених та розподілених ролей, ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили вибив вхідні дерев`яні двері, що ведуть до приміщення вказаної квартири. Незаконно проникнувши до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на вчинення розбійного нападу, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за усною домовленістю між собою, відповідно до розподілених ролей, перебуваючи в одній з кімнат квартири, побачили раніше знайомих їм ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, здійснили розбійний напад на потерпілих, а саме: ОСОБА_3 бейсбольною битою наніс близько 10 ударів в область голови, тулубу та кінцівок ОСОБА_2 , спричинивши останньому: закриту черепно-мозкову травму з наявністю забитих ран та крововиливів на обличчі, клінічних проявів струсу головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_4 в цей момент, тримаючи за волосся ОСОБА_1 , почала наносити кулаками своїх рук удари в область голови останньої, спричинивши синці на голові. За ступенем тяжкості синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 почала вимагати у останньої грошові кошти та золоті вироби. Після отриманих травм ОСОБА_1 зняла з себе каблучку виготовлену з металу жовтого кольору, вартістю - 1298,48 гривень, потім дістала зі свого гаманця грошові кошти в сумі 900 гривень, а також на вимогу ОСОБА_4 зняла перстень із металу жовтого кольору, вартістю - 1947,72 гривень, який належить ОСОБА_2 , з його руки та зазначені речі передала ОСОБА_4 ..

Після чого ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_3 залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України не визнала та пояснила, що із потерпілим ОСОБА_2 вона познайомилась раніше, коли він допомагав їй занести газову плиту до квартири, і вони обмінялись номерами телефонів на випадок необхідності допомогти. Наступного дня їй подзвонила ОСОБА_1 та сказала, що вона дружина ОСОБА_2 та у них є дитина. Дзвінки продовжували з вересня по грудень 2017 року, також ОСОБА_1 писала їй СМС із телефона ОСОБА_2 .. Разом із ОСОБА_6 вона ходила до ОСОБА_1 поговорити, повідомила, що живе із ОСОБА_6 , просила залишили її у спокої. В грудні 2017 року ОСОБА_1 повідомляла усім, що у ОСОБА_4 із ОСОБА_2 роман. Вона неодноразово просила ОСОБА_3 розібратись, піти поговорити із потерпілими. 24.12.2017 року у неї в квартирі були ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вони святкували День народження ОСОБА_8 .. На її телефон знов прийшло СМС-повідомлення від ОСОБА_1 , яке вона показала ОСОБА_6 , а він - ОСОБА_3 .. ОСОБА_6 запропонував піти «розібратись». Вона прохала ОСОБА_6 піти з нею до потерпілих, але ОСОБА_6 був в стані сп`яніння та пішов спати. Вона попрохала ОСОБА_3 піти до потерпілих та бути присутнім, поки вона буде розмовляти із ОСОБА_1 .. До ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .. ОСОБА_3 взяв із собою бейсбольну биту ОСОБА_6 , щоб налякати, у випадку, якщо в квартирі ОСОБА_2 будуть сторонні особи - друзі ОСОБА_2 , до потерпілих йшли з метою поговорити. ОСОБА_3 постукав у двері квартири, де жили потерпілі, потім штовхнув двері і вони відчинились. До квартири їх ніхто не запрошував та не надавав дозвіл увійти. Перша до квартири зайшла вона, а в кімнату потерпілих першим зайшов ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 замахнувся стільцем на ОСОБА_3 та почалась бійка. Вона підійшла близько до ОСОБА_1 , яка її відштовхнула, на що ОСОБА_4 схватила ОСОБА_1 лівою рукою за волосся та почала бити правою рукою по обличчю кулаком та доленею, била приблизно 3 хвилини за образи, через неприязнь. Потім ОСОБА_1 сказала, що вона усе зрозуміла та більше не буде. Зазначила, що ОСОБА_7 не підходив, а стояв в коридорі. Як відбувалась бійка між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона не бачила, у ОСОБА_2 було обличчя опухше та в крові, у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не було. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно стали перед ними на коліна, попросили пробачення та просили більше їх не бити, сказали, що більш так не будуть. Після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та з ОСОБА_7 пішли додому, ОСОБА_3 віддав їй частину бити, яка зломалась від ударів. Через 30-40 хвилин до неї до дому приїхала поліція. Зазначила, що будь-якого майна та грошей вони у потерпілих не брали та не вимагали, цінностей потерпілих у них поліція не вилучала. Шкодувала, що спричинила фізичну та моральну шкоду ОСОБА_1 , зазначила, що шкоду не відшкодовувала. Вважає, що ОСОБА_1 могла їх оговорити через ревнощі. Зазначила, що частково визнає позов ОСОБА_1 в частині відшкодування лікування та моральної шкоди, в частині відшкодування грошей та золотих прикрас позов не визнає.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України не визнав та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 він святкував День народження ОСОБА_8 , наступного дня йому подзвонила ОСОБА_4 та вони приблизно об 11.00 годині пішли до неї в гості. У ОСОБА_4 були ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .. Приблизно о 13.00 годині на телефон ОСОБА_4 надійшло СМС-повідомлення від ОСОБА_1 , на нього ніхто не звернув уваги. ОСОБА_6 запропонував піти розібратись з приводу СМС з погрозами, що надходили на телефон ОСОБА_4 .. До потерпілих вони пішли втрьох: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 Коли виходили з квартири ОСОБА_4 , він побачив біля дверей бейсбольну биту, яка була довжиною приблизно 70 см, червоного кольору, замотану ізолентою, та взяв її для самооборони, як стримуючий фактор. Між собою ролі вони не обговорювали, конкретної домовленності не було. В двері квартири потерпілих він постукав 1-2 рази рукою, двері відчинились. До квартири зайшов він, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .. Коли зайшов до кімнати, де були потерпілі, то побачив, що ОСОБА_2 стоїть на дивані біля стіни зі стільцем у руках та став на нього замахуватись цим стільцем, на що він ударив ОСОБА_2 битою по ногам. ОСОБА_2 стільцем попав йому по шиї та плечах. Він бив потерпілого по ногам битою, але декілька раз попав по стіні, від чого бита зломалась. Потім він вдарив 2-3 рази ОСОБА_2 ногами (правою та лівою) по голові, не розумів з якою силою наносить удари. Бив ногами, так як ногою у нього удар сильніший, ніж рукою. Зазначив, що він з дитинства займався боксом, а також кікбоксингом. Потерпілі просили припинити побиття, потім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стали на коліна, просили пробачення у ОСОБА_4 Коли потерпілі стояли на колінах, ОСОБА_4 казала їм про надіслані СМС. Зазначив, що вони пішли до потерпілих з метою поговорити з приводу СМС, які надходили ОСОБА_4 Запрошення увійти до квартири вони не отримували, потерпілі їх не запрошували, він розумів, що це чужа квартира. Ні він, ні ОСОБА_4 не пояснювали потерпілим навіщо вони прийшли, коли увійшли до кімнати потерпілих, почалась одразу бійка, коли ОСОБА_2 замахнувся стільцем, бійка відбувалась приблизно 15 хвилин. Він не намагався заспокоїти потерпілих та не намагався з ними поговорити. З потерпілими він не був раніше знайомий, але йому було відомо про ситуації, що раніше виникали між ОСОБА_4 та потерпілими. У потерпілого він нічого не вимагав, в руки йому потерпілі ценності та майно не давали. Вони пішли з квартири мовчки, він забрав залишки бити. Потім вони пішли до квартири ОСОБА_4 , де вжили спиртні напої та він ліг спати, його розбудили співробітники поліції. Зазначив, що готовий відшкодувати завдану шкоду на лікування ОСОБА_2 та частково моральну шкоду, вартість майна не визнавав. Позов ОСОБА_1 не визнав.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_3 він раніше не був знайомий, із ОСОБА_4 знайомий, до цих подій за 1,5-2 місяці, так як допомагав їй віднести газову піч до дому. Вони спілкувались, могли випити разом пиво, каву, заходив до неї додому, близких стосунків не було. Він жив разом із ОСОБА_1 3-4 роки, вони знімали кімнату. Іноді між ними траплялись сварки, ОСОБА_1 ревнувала до ОСОБА_4 , але поводу не було. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дзвонили одна одній, ОСОБА_1 просила ОСОБА_4 залишити їх родину у спокої. Образливих СМС не було. 24.12.2017 року на телефон ОСОБА_1 та на його телефон дзвонила ОСОБА_4 , просила вийти на вулицю, потім почала скандалити та погрожувати. В цей день у вечерній час, вони про зустріч з ОСОБА_4 не домовлялись, через 20-30 хвилин після дзвінка ОСОБА_4 , в квартирі зломали двері, які були зачинені, на дверях були два замки. В квартиру увірвались 3 особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третю особу він не знає. ОСОБА_3 наніс декілька ударів дерев`яною битою, і бита зломалась. Від ударів він впав на підлогу, ОСОБА_3 став наносити удари ногами, бив по голові та по іншим частинам тіла, ОСОБА_2 втрачав свідомість. Йому нанесли 10 або більше ударів, поки не зломалась бита, били по голові, руках, по тілу. При побитті йому нікто нічого не пояснював, потім сказали «будешь знати хто такий ОСОБА_10 ОСОБА_11 ». ОСОБА_4 била ОСОБА_1 , ОСОБА_1 кричала, при цьому ОСОБА_1 ударів ОСОБА_4 не наносила. ОСОБА_4 також вдарила його ногою по обличчю. Потім їх поставили на коліна, з них зняли кольця, зокрема у нього золотий перстень, забрали гроші у ОСОБА_1 із гаманця приблизно 1000 грн., погрожували підпалити, якщо вони викличують поліцію. На чию вимогу забрали гроші та золоті прикраси не пам`ятає, так як він спливав кров`ю, у нього був зламаний ніс та гематома розміром з голову, перстень стягнули у нього з руки, коли всі стояли поруч. Третій чоловік, що прийшов з нападниками, тільки спостерігав. Коли вони пішли, ОСОБА_1 викликала поліцію та швидку допомогу. Поліції вони назвали адресу ОСОБА_4 , ОСОБА_2 забрала швидка допомога в лікарню, у нього була розбита голова, зламаний ніс, були синці. Заявлений цивільний позов підтримав, просив задовольнити, зазначив, що після цих подій він втратив роботу, житло, витрачав кошти на лікування, стан його здоров`я погіршився.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_4 вони є сусідами, познайомились в вересні 2017 року, після того, як з нею став спілкуватись ОСОБА_2 , ОСОБА_3 раніше не знала. Із ОСОБА_2 вони разом знімали кімнату в цій квартирі з серпня 2017 року. Через ОСОБА_4 в їх родині відбувались сварки, вона просила ОСОБА_4 . залишити ОСОБА_2 у спокої. У ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були інтимні відносини, у зв`язку із чим вона в жовтні 2017 року пішла від ОСОБА_2 , а повернулась на прикінці листопада 2017 року, коли ОСОБА_2 сказав, що відносини у нього із ОСОБА_4 закінчились. 24.12.2017 року їй зателефонували з невідомого номера з погрозами, вимог не висували. В цей день вони планували із ОСОБА_2 піти на зустріч із господарем нової квартири, до якої хотіли разом з ОСОБА_2 переїхати, так як ОСОБА_4 не давала жити. В квартирі, де вони мешкали, пролунав шум, стукали в двері 3 рази, потім вибили двері, двері вилетіли разом із частиною дерев`яної лудки. До квартири увірвались троє, двоє із них були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які стали їх бити, ОСОБА_4 напала на неї, а ОСОБА_3 став бити ОСОБА_2 , третя особа, яка була з нападниками, тільки спостерігала. ОСОБА_2 били дерев`яною битою, поки вона не зламалась. ОСОБА_4 штовхнула її на диван, вона сиділа на дивані, а ОСОБА_4 тримаючи її однією рукою за волосся другою рукою била по обличчю, в цей момент вимог про майно не висувала. Зазначила, що ОСОБА_3 став на диван та з висоту зросту бив битою ОСОБА_2 , який сидів на дивані, а потім впав на підлогу, потім ОСОБА_3 став пригати у нього на голові, ОСОБА_4 також била ногою ОСОБА_2 по голові. Від ударів ОСОБА_3 по голові ОСОБА_2 у потерпілого запливло око, опухло обличчя, голова збільшилась в розмірах майже в два рази, він нічого не бачив, спливав кров`ю. Під час нанесення ударів ОСОБА_3 нічого не вимагав. ОСОБА_3 вдарив її кулаком в обличчя, вона закрила обличчя руками. Потім ОСОБА_4 наказала стати на коліна, просити вибачення і сказала їй зняти свою каблучку та віддати гроші, а то будуть продовжувати бити ОСОБА_2 , на що вона віддала ОСОБА_4 кільце та гроші в сумі 900 грн., ОСОБА_3 при цьому стояв поруч, та не намагався зупинити ОСОБА_4 , коли вона вимагала цінності, потерпіла вважала, що ОСОБА_4 було відомо про її заробітну плату кожного тижня. ОСОБА_4 усе знімала на телефон, сказала, що якщо вони викличуть поліцію, то вони прийдуть та доб`ють, спалять квартиру із господарем. Кросівки, одягнені на ОСОБА_4 були в крові. Після уходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , потерпіла викликала поліцію та швидку допомогу. Також зазначила, що до цих подій, після виходу з квартири господара квартири, вхідні двері вона зачинила. Потерпіла підтримала заявлений цивільний позов просила задовольнити, при цьому зазначила, що після спричинення тілесних ушкоджень у неї було розпухше обличчя, зкривавлене око, вона погано бачила та в неї боліли кістки обличчя від удару в обличчя кулаком ОСОБА_3 , у зв`язку із чим вона страждала фізично та морально. Мати ОСОБА_3 пропонувала їм допомогу, але вони відмовились, так як шкоду їм спричинила не вона, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Оскільки обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, колегія суддів відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнала доцільним дослідження доказів щодо цих обставин в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 24.12.2017 року він зайшов в гості до ОСОБА_4 , в її квартирі були ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , з подругою на ім`я ОСОБА_12 , вони разом вживали спиртні напої. ОСОБА_4 неодноразово просила ОСОБА_3 розібратись, заступитись за неї, так як її хтось ображав. Зі слів ОСОБА_4 їй на телефон надходили СМС та дзвінки з погрозами. Вони пішли в квартиру потерпілих, навіщо свідок не знав, ОСОБА_3 взяв биту для самозахисту. Коли вони підійшли до квартири, ОСОБА_3 сильно постукав в двері, двері були зачінені. До квартири їх ніхто не запрошував. В квартирі, куди вони прийшли були жінка та чоловік, до квартири він зайшов останнім, вони не казали навіщо прийшли. Чоловік замахнувся стільцем, спровокував бійку. Була бійка між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , хто наніс першим удар не знає, ОСОБА_3 наносив удари битою, від ударів потерпілий впав, бита зломалась, так як була тріснута. ОСОБА_1 просила припинити бійку. Драки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не пам`ятає. Кількість нанесених ударів він не знає, також не знає про викрадене майно, так як виходив із кімнати. Також не відомо про те чи ставили потерпілих на коліна та вимоги до них про передачу майна. В квартирі ОСОБА_4 він не бачив грошей, вони не говорили про заволодіння майном. Також свідок зазначив, що міг забути про події через перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що у нього із ОСОБА_4 були стосунки, вона подарувала свідку биту, бита була тріснута. 24.12.2017 року він перебував в квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої , в квартирі були ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , всі сиділи за столом. ОСОБА_4 говорила про СМС від ОСОБА_2 з погрозами. ОСОБА_2 мешкав однією родиною з ОСОБА_1 , жили в одному будинку із ОСОБА_4 .. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ніяких відносин не було. Після вживання спиртних напоїв він ліг спати, коли проснувся в квартирі були всі ті ж особи. При ньому не було розмови про те хто куди іде, в цей день ніяких СМС не надходило. ОСОБА_4 говорила, що ОСОБА_1 вигадує про неї та ОСОБА_2 .. ОСОБА_4 не пропонувала йому піти та розібратись із потерпілими. Після того, як свідок проснувся, з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не розмовляв, де вони були свідку не відомо, биту після цього він не бачив.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_3 , показала, що вона їздила у лікарню до ОСОБА_2 , а також розмовляла із ОСОБА_1 пропонувала матеріальну допомогу, ОСОБА_1 не відмовилась, але перестала брати телефон на її дзвінки. Свідком подій вона не була, але син їй повідомив, що він побив ОСОБА_2 , але золото та гроші не брав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що він є господарем квартири, в якій знімали кімнату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 . В той день він вийшов до магазину, в квартирі залишались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , двері квартири він прикрив, замок був в робочому стані. Коли повернувся приблизно о 19.00 годині, двері квартири були розкриті, замок на дверях пошкоджений, ОСОБА_2 був побитий, тримався за голову, голова була в крові, у ОСОБА_1 був синець під оком, вони були налякані, боялись викликати швидку допомогу, поліцію. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили, що до них приходили із другого під`їзду їх будинку, сказали, що у ОСОБА_1 забрали каблучку. Зазначив, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бували сварки через ревнощі ОСОБА_1 ..

Від допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 сторони кримінального провадження відмовились.

Не дивлячись на невизнання своєї провини, вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується слідуючими дослідженими в суді доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.12.2017 року, згідно якої ОСОБА_2 повідомив, що 24.12.2017 року о 15.30 годин ОСОБА_17 та малознайомий на ім`я ОСОБА_10 спричинили йому та ОСОБА_1 тілесній ушкодження, після чого заволоділи належним йому золотим перстнем та золотою каблучкою і 900 гривень, що належали ОСОБА_1 та просив прийняти заходи до ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.12.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 просила застосувати заходи до ОСОБА_18 та малознайомого чоловіка на ім`я ОСОБА_10 , які проникли до квартири АДРЕСА_3 , де відкрито, із застосуванням фізичного насилля до неї та ОСОБА_20 , заволоділи її золотим кільцем та грошовоми коштами в розмірі 900 грн. та золотим перстем, що належав ОСОБА_2 24.12.2017 року о 15.30 годин;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2018 року, із відеозаписом до даного протоколу, який був оглянутий в судовому засіданні, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_1 , згідно якого потерпіла розповіла та продемонструвала, за яких обставин ОСОБА_21 та малознайомий чоловік на ім`я ОСОБА_10 спричинили їм тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_21 сказала, щоб вона зняла свою каблучку та передала їй, що потерпіла і зробила, а потім ОСОБА_4 сказала щоб потерпіла віддала їй гроші, на що потерпіла дістала свій гаманець та віддала їй 900 грн.. Потім ОСОБА_21 сказала потерпілій підійти до ОСОБА_2 та зняти з його руки золотий перстень та передати їй, що потерпіла і зробила. Після чого вони поставили її та ОСОБА_2 на коліна та змусили просити пробачення, після того як потерпілі це зробили їх попередили, що якщо вони викличуть поліцію, то вони знов прийдуть та будуть їх бити;

- протоколом огляду місця події від 24.12.2017 року, з фототаблицями, проведеного за письмовою згодою власника квартири, місцем огляду була квартира АДРЕСА_3 , в ході огляду якої було виявлено та вилучено фрагмент наволочки з РБК; 2 частини дерев`яного предмету зі слідами речовими бурого кольору; змив речовини бурого кольору. Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 року слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , в якій проживали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 24.12.2017 року, з фототаблицями, проведеного за письмовою згодою ОСОБА_4 , місцем огляду була квартира АДРЕСА_5 , в ході огляду якої було виявлено та вилучено: 2 кросівки «Puma» зі слідами речовини бурого кольору; 2 фрагмента дерев`яного предмету схожого на бейсбольну биту зі слідами речовими бурого кольору; мобільні телефони: Fly, 3 телефони Samsung, Nokia.Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.12.2017 року слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_5 , в якій зареєстрована ОСОБА_4 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнаня за фотознімками від 25.12.2017 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 в присутності понятих, впізнала чоловіка на фото № 3, яким виявився ОСОБА_3 , який 24.12.2017 року у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , дерев`яною битою та кулаками спричинив ОСОБА_22 тілесні ушкодження;

- протоколом пред`явлення особи для впізнаня за фотознімками від 26.12.2017 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 в присутності понятих, впізнав чоловіка на фото № 2, яким виявився ОСОБА_3 , який 24.12.2017 року у приміщенні квартири АДРЕСА_3 дерев`яною битою спричинив йому тілесні ушкодження, а саме бив по голові та кінцівках його тіла;

- висновком експерта № 4333-С/17 від 27.12.2017 року, згідно якого уОСОБА_1 мали місце наступні ушкодження: синці на голові. Ці пошкодження утворились як мінімум від 3 ударних дій твердих предметів, і могли бути отримані в строк в межах до 3-4 діб до огляду. Висновок підтверджується виглядом, характером пошкодження, а також кольором синців. Взаєморозташування потерпілого та нападника в момент заподіяння тілесних ушкоджень, могло бути будь-яким за умови доступності локалізацїї вишевказаних тілесних ушкоджень - дії травмуючого предмета. За степенем тяжкості синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- висновком експерта № 1567-А/17 від 27.01.2018 року, згідно якого уОСОБА_2 мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з наявністю забитих ран та крововиливів на обличчі, клінічних проявів струсу головного мозку, переломом кісток носу зі зміщенням. Пошкодження утворились в один період часу від неодноразового впливу тупих твердих предметів, не залишивших в пошкодженнях ознаків по яким їх можливо було би ідентифікувати, могли виникнути при обставинах, викладених в історії хвороби. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров`я. Наявна у ОСОБА_2 травма голови не могла бути наслідком самопричинення, а також самовільного падіння на тверду розповсюджену поверхню;

- довідкою та випискою із медичної карти стаціонарного хворого КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.проф. О.І. Мещанінова» про перебування ОСОБА_2 на лікуванні в 1 нейрохірургічному відділенні з 24.12.2017 року по 04.01.2018 року з діагнозом - закрита черепномозко травма, струс головного мозку, множинні забиті рани голови, забій м`яких тканин обличча та голови, перелом кісток носу;

- висновком експерта № 81 від 10.01.2018 року, згідно якого ринкова вартість брухту золота 585 проби (каблучка) вагою 2 гр. станом на 24.12.2017 року складає 1298 грн., ринкова вартість брухту золота 585 проби (каблучка) вагою 3 гр. станом на 24.12.2017 року складає 1947,72 грн.,

- висновком експерта № 102-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи двох фрагментів деревини (об`єкти № 1/,2), вилучених 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень припустив, що сліди крові у даних об`єктів можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

- висновком експерта № 105-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об`єкт № 1), вилучених 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , знайдені сліди крові людини групи А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В. Враховуючи результати досліджень припустили, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

- висновком експерта № 106-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи фрагмента деревини (бейсбольної бити) (об`єкт № 1), вилученого 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень припустили, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

- висновком експерта № 103-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змива (об`єкт № 1), вилученого 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 (з дверей в ваній кімнаті), знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень припустили, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

-висновком експерта № 104-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи фрагменту бавовняної тканини (об`єкт № 1), вилученої 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 (зріз з подушки), знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень припустили, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

-висновком експерта № 107-Ц/18 від 07.02.2018 року, згідно якого в результаті проведення судово-медичної експертизи фрагменту деревини (рукоятки бейсбольної бити) (об`єкт № 1,2), вилученої 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Враховуючи результати досліджень припустили, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_2 ;

-висновком експерта № 47-Ис/18 від 20.01.2018 року, згідно якого на правій кросовці (об`єкт № 1-8), вилученій 24.12.2017 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров групи А ( П ) з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від ОСОБА_2 не виключається, оскільки згідно даних історії хвороби № 33718 КЗОЗ ХМКЛШНМД група крові ОСОБА_2 - А ( П );

-протоколом огляду предметів від 12.02.2018 року, об`єктами огляду були виявлені та вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 : зріз з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору; марлевий тампон з нашаруванням речовини бурого кольору, дерев`яний фрагмент з нашаруванням речовини бурого кольору; фрагмент дерев`яної бейсбольної бити з нашаруванням речовини бурого кольору. Картонна упаковка, в якій міститься фрагмент дерев`яної бити з нашаруванням речовини бурого кольору виявлений та вилучений під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , паперовий конверт, в середині якого міститься змив речовини бурого кольору з дверей в туалетній кімнаті, виявлений та вилучений під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 ; мобільний телефон G SMART; мобільний телефон Fly; мобільний телефон «Samsung»; кросівки з написом фірми-виготівника «PUMA», покриті поодинокими буро-червоними плямами: мобільні телефони «Samsung RPPS402198X», «Мі TR- 4ТЕ ірі 2016СР3578», «Nокіа», які були виявлені та вилучені під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 .

А також дослідженими в судовому засіданні речовими доказами, а саме: фрагментом наволочки, частинами дерев`яного предмету, зовні схожого на бейсбольну биту, змивами речовини бурого кольору, парою кросівок «Риmа» з нашаруванням речовини бурого кольору.

Аналізуючи вищевикладені докази, колегія суддів, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, вважає доведеним, що ОСОБА_3 , своїми умисними діями вчинив розбій, поєднаний із проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Аналізуючи вищевикладені докази, колегія суддів, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту,вважає доведеним, що ОСОБА_4 , своїми умисними діями вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, і така кваліфікація її дій є вірною.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При визначенні ОСОБА_3 виду та розміру покарання, суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не одружений, дітей не має, на час затримання працював охоронцем ТОВ «Теплоавтомат», раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, з місць позбавлення волі звільнівся в 2016 році, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, позитивно характеризується.

Обставин пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною колегія суддів визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні ОСОБА_4 виду та розміру покарання, суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка є вдовою, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, раніше не судима, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, позитивно характеризується.

Обставин пом`якшуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною колегія суддів визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисником було заявлено клопотання про визнання недопустими доказів: протоколу огляду місця події від 24.12.2017 року, у зв`язку із тим, що огляд житла обвинуваченої ОСОБА_25 за адресою АДРЕСА_2 був проведений без дозволу останньої, про що свідчать повідомлення по «102» в 20 час. 08 хв. заявник ОСОБА_21 про проведення незаконного обшуку у її помешканні та повідомлення по «102» в 20 час. 10 хв. заявник громадянин ( НОМЕР_1 ) про конфлікт з працівниками поліції. Заява ОСОБА_25 від 24.12.17 про дозвіл оглянути її квартиру була написана під тиском працівників поліції. Вважав, що проведення даної слідчої дії не відповідало вимогам чинного законодавства та грубо порушило права учасників огляду ОСОБА_25 та ОСОБА_26 на адвоката під час обшуку. Також зазначив, що протокол слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_1 від 23.01.2018 року не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його складаня, в графі «застосування технічних засобів» не містить будь-яких відомостей про найменування відеокамери та не вказано цифровий носій інформації, який є невід`ємним додатком до протоколу. Просив визнати протокол огляду житла ОСОБА_4 , від 24.12.2017 року та похідні від нього докази, а саме: протокол огляду вилучених речей та висновки судово-цитологічних експертиз від 07.02.2018, висновок судово-імунологічної експертизи від 20.01.2018 року, щодо дослідження вилучених під час огляду квартири ОСОБА_25 предметів, а також протокол слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_1 , від 23.01.2018 року, та носій інформації невідомого походження, з записом вказаної слідчої дії - недопустимими доказами та вилучити їх з числа доказів відповідно до ч. 3 ст.358 КПК України.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження доказами та даючи їм належну правову оцінку, колегія суддів прийшла до наступного.

Згідно статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Посилання захисту на недопустимість зазначених доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не спростовує можливість дослідження таких доказів в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Під час даного судового розгляду встановлено, що 24.12.2017 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , проводився огляд, під час якого були вилучені предмети, що були визнані речовими доказами та досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 233 КПК України - ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Згідно ст. 237 КПК України - з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

В судовому засіданні було встановлено, що до житла за місцем мешкання ОСОБА_4 з метою його огляду працівники правоохороних органів потрапили за письмовою згодою ОСОБА_4 , в подальшому слідчим суддею було задоволено клопотання слідчого та згідно ухвали суду від 26.12.2017 року було надано дозвіл на проведення обшуку, так як це був невідкладний випадок, пов`язаний із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Захисник посилався на нібито повідомлення ОСОБА_4 оператору "102" про проведення в її квартирі незаконного обшуку, але зазначені обставини не були підтверджені в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_4 про зазначені події в судовому засіданні не повідомляла, письмових доказів з цього приводу суду також надано не було, сторона захисту не скористалась своїм правом клопотати перед судом про долучення будь-яких доказів з цього приводу.

Посилання сторони захисту на те, що протокол проведення слідчого експерименту є недопустимим доказом через те, що в протоколі не зазначено носій інформації на якому було знято слідчий експертимент, не є підставою для визнання судом вказаного доказу недопустимими, так як в протоколі зазначено, що проведення слідчого експерименту відбувалось за допомогою відеокамери.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» судам було роз`яснено в п.6, 7,9,11, що розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні. Крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною третьою статті 187 КК України. Небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Умисне заподіяння у процесі розбою легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, а також середньої тяжкості тілесного ушкодження, незаконне позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, завдання побоїв, що мало характер мордування, охоплюються статтею 187 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров`я, не потребують.

Колегія суддів відноситься критично до показань обвинувачених в частині того, що вони не вимагали та не заволоділи майном потерпілих, а лише спричинили легкі тілесні ушкодження за образи висловлені в СМС повідомленнях на адресу ОСОБА_4 , що у них відсутня попередня змова, так як їх покази спростовуються показами потерпілих, та іншими дослідженими по справі доказами, які узгоджуються між собою, а саме висновками експертів щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, речовими доказами по справі. Дії обвинувачених були узгодженими та заздалегідь спланованими, що підтверджується, в тому числі і показами самих обвинувачених, які зазначаючи, що прийшли поговорити із потерпілими, незаконно проникли до житла, зломавши двері та без будь-яких пояснень здіснили напад на потерпілих, застосувавши при цьому бейсбольну биту, якою були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_2 А подолавши волю потерпілих до супротиву, з корисливих мотивів, заволоділи майном потерпілих, при цьому вимоги висловлювала ОСОБА_4 , з мовчазної згоди ОСОБА_3 , який таким чином схвалював її дії.

Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання потерпілих, свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові та речові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх не врахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, співпадають між собою та є такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами. Вказані докази суд покладає в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення по даному кримінальному провадженню.

Конституція України визначила, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3).

Таким чином, колегія суддів вважає, що винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується обсягом досліджених в судовому засіданні доказів, які були повно, всебічно та об`єктивно оцінені з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, які підтверджують винність обвинувачених у скоєному та не викликають у суду сумнівів. Будь-яких належних та допустимих доказів захисту на спростування доказів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.

На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинувачених лише в ізоляції їх від суспільства, із застосуванням покарання, у межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, у вигляді позбавлення волі, що буде справедливим та відповідати принципам та цілям призначення покарання.

Згідно ст.. 128 КПК України - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ст.. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.. 1177 ЦК України - шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Потерпілим ОСОБА_2 був поданий цивільний позов про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 6000 грн.. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.. Завдану шкоду потерпілий обґрунтував, що злочином йому було спричинено матеріальну шкоду та моральні страждання. Матеріальна шкода полягає у заволодіння його золотою каблучкою, а також необхідністю лікування, внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, що підтверджується відповідною випискою із історії хвороби та чеками на придбання ліків. Також йому спричинено злочинними діями обвинувачених моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях, страхах, фізичному болю, втраті працездатності на час лікування та реабілітації, проведеній оперіції ПХО забійних ран голови та обличчя та необхідності проведення ще операції, спричинену шкоду він оцінив в 50000 грн..

Позов потерпілого підлягає задоволенню, із наступних підстав. В судовому засіданні було встановлено, що потерпілому було завдано легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, на лікування він витратив 4799,37 грн., що підтверджується копіями чеків на придбання ліків, а також матеріальна шкода полягає в розмірі викраденого майна - 1947,72 грн.. Потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесеному стресі, фізичному болю, що негативно вплинуло на його стан здоров`я, тому позов в частині стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому вважає за необхідно стягнути із обвинувачених на користь потерпілого 50000 грн..

Потерпілою ОСОБА_1 був поданий цивільний позов про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 10000 грн.. та моральної шкоди в розмірі 60000 грн.. Завдану шкоду потерпіла обґрунтувала тим, що злочином їй було спричинено матеріальну шкоду та моральні страждання. Матеріальна шкода полягає у заволодіння її золотою каблучкою та грошовими коштами 900 грн. Також була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесеному стресі, фізичному болю, втраті працездатності на час лікування та реабілітації. В судовому засіданні було встановлено, що потерпілій було завдано легкі тілесні ушкодження, відомості про витрати на лікування потерпілою надано не було, тому в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню вартість викраденного кільця в розмірі 1298,48 грн. та коштів в сумі 900 грн., а всього 2198,48 грн.. Також потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесеному стресі, фізичному болю, що негативно вплинуло на її здоров`я. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, та вважає за необхідно стягнути із обвинувачених на користь потерпілої 50000 грн..

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України - попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Так судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 , згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.12.2017 року була затримана в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2017 року у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено, та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Попереднє ув`язнення ОСОБА_4 з 25.12.2017 року по 27.12.2017 року зараховується судом у строк покарання згідно ч. 5 ст. 72 КК України день за день.

Обвинувачений ОСОБА_3 згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.12.2017 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2017 року було задоволенно клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 .. Попереднє ув`язнення ОСОБА_3 з 25.12.2017 року зараховується судом у строк покарання згідно ч. 5 ст. 72 КК України.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2017 року було задоволенно клопотання слідчого та накладено арешт на виявлене та вилучене, під час проведення огляду місця події, який проводився 24.12.2017 за адресою: АДРЕСА_6 , майно.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що мобільні телефони «Нокіа» та «Samsung RPPS402198X» не належать обвинуваченим, а свідкам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та були передані їм на відповідальне зберігання, та не мають доказового значення по справі, то з даних телефонів необхідно зняти арешт та повернути законним володільцям.

Питання речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Згідно ст. 124 КПК України з обвинувачених, на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 286 грн..

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту закінчився 23.02.2018 року та більш не продовжувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання з 25.12.2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№ 27)».

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання попереднє ув`язнення з 25.12.2017 року по 27.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави, витрати на проведення експертизи у розмірі 286 грн., по 143 грн. з кожного.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6000 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2198,48 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Зняти арешт з майна накладеного згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.12.2017 року.

Речові докази по справі: паперовий конверт, в якому міститься фрагмент наволочки нашаруванням речовини бурого кольору; паперовий конверт, в якому міститься дві частиі дерев`яного предмету зовні схожого на бейсбольну биту з нашарування речовини бурої кольору; паперовий конверт, в якому міститься змив речовини бурого кольору, пара кросівок «Риmа» з нашаруванням речовини бурого кольору, що зберігаються в камері схову речових доказів Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Мобільні телефони «FLY В47405 »,«Samsung R21DA29EARA, «Samsung RPPS402198X», «Мі TR-4TE ipi 2016 CP3578», «Нокіа» повернути законним володільцям. Мобільні телефон «Samsung RPPS402198X»; мобільний телефон «Мі TR-4TE ірі 2016СР3578» - передані на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_8 ; мобільний телефон «Nokia» - переданий на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_27 , вважати повернутими за належністю.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Фрунзенський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фрунзенському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Головуюча суддя І. В. Ульяніч

Судді: І.В.Бондарєва

О.В.Горпинич