Рішення № 8545684, 26.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" січня 2010 р. Справа № 10/359-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/359-09

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс –Центр»,

          м. Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фіш Компані»,

          м. Бровари

про                     стягнення 25180,05 грн.

Представники:

від позивача:           Сич М.В. –довіреність б/н від 19.01.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс –Центр»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фіш Компані»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 25180,05 грн., з яких 19000,00 грн. –заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 85, укладеного між сторонами 13.04.2009 р., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 193,23 грн. інфляційних втрат, 96,82 грн. 3 % річних та 5890,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі № 10/359-09.

В судових засіданнях 22.12.2009 р. та 26.01.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 22.12.2009 р. та 26.01.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення ухвали суду від 07.12.2009 р., а також відбитком штампу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 22.12.2009 р., вимоги ухвал суду від 07.12.2009 р. та від 22.12.2009 р. не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалами суду документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2009 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 85, відповідно до умов якого продавець зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: рибу та морепродукти (п. 1 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000), протягом 2 (двох) календарних днів з моменту досягнення сторонами домовленості відносно найменування, ціни та кількості кожної партії товару (п.п. 3.1, 3.2 договору).           

Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що ціна на кожну партію товару за цим договором узгоджується покупцем та продавцем та вказується у видатково –прибутковій накладній; загальна вартість товару, що поставляється за договором дорівнює сумі складених разом видатково –прибуткових накладних.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору, оплата здійснюється покупцем у розмірі повної вартості поставленої партії товару, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з дати поставки товару.

Передача товару від продавця покупцю здійснюється за видатково –прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та його загальну вартість. Дата, вказана у видатково –прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару продавцем. Підписання покупцем видатково –прибуткової накладної засвідчує факт отримання покупцем партії товару належної якості (п. 6.1 договору).

Позивачем, на підставі видаткових накладних № 897 від 29.04.2009 р. на суму 14275,00 грн., № 942 від 12.05.2009 р. –24975,00 грн., № 1075 від 03.06.2009р. –27000,00 грн., № 1110 від 11.06.2009 р. –27000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 93250,00 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯПР № 326128 від 29.04.2009 р., серії ЯПР № 326136 від 12.05.2009 р., серії ЯПР № 326148 від 03.06.2009 р., серії ЯПР № 326148 від 03.06.2009 р. на ім’я Корнійко Віталія Леонідовича.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення взятих на себе зобов’язань, згідно умов Договору поставки № 85 від 13.04.2009 р., вартість товару, поставленого позивачем, згідно з видатковими накладними № 897 від 29.04.2009 р., № 942 від 12.05.2009 р., № 1075 від 03.06.2009р., № 1110 від 11.06.2009 р. та отриманого відповідачем, згідно з довіреностями серії ЯПР № 326128 від 29.04.2009 р., серії ЯПР № 326136 від 12.05.2009 р., серії ЯПР № 326148 від 03.06.2009 р., серії ЯПР № 326148 від 03.06.2009 р., у строки, встановлені договором, сплачена відповідачем лише частково у сумі 74250,00 грн., товар у сумі 19000,00 грн. залишений відповідачем не сплачений.

Також, на підтвердження зазначеної заборгованості позивачем надано суду бухгалтерську довідку б/н від 26.01.2010 р., відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.01.2010 р. становить 19000,00 грн.

28.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 на суму 19000,00 грн., з вимогою в найближчі строки сплатити суму заборгованості, яка утворилась за відповідачем у зв’язку із неналежним виконанням останнім умов Договору поставки № 85 від 13.04.2009 р.           

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що на час прийняття рішення відповідачем не сплачена позивачу повна вартість отриманого товару, відповідно до Договору поставки № 85 від 13.04.2009 р., вимога позивача про стягнення з відповідача 19000,00 грн. заборгованості визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 193,23 грн. – інфляційних втрат та 96,82 грн. - 3 % річних, які нараховані за період з 10.09.2009 р. по 10.11.2009 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних та задоволено їх за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5890,00 грн. –штрафу, який нарахований за період з 10.09.2009 р. по 10.11.2009 р.

Згідно з п. 7.1 договору, за порушення строків зобов’язання з оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,5 % від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки виконання.

Оскільки, договором, а саме п. 7.1, передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару у вигляді стягнення штрафу у розмірі 0,5 %, проте встановлено, що він стягується за кожен день прострочки платежу, то виходячі з приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою це є пенею.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»від 22.11.1996р. встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання»від 22.11.1996р. не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, згідно з вірним арифметичним розрахунком, зробленим судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 661,62 грн., яка розрахована за обліковою ставкою Національного Банку України –10,25 % за період з 10.09.2009 р. по 10.11.2009 р., з додержанням приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань»та ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, від суми заборгованості.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

19000.0010.09.2009 - 10.11.20096210.2500 %0.056 %*661.62 Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 11, 509, 626, 692, 525, 526, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Фіш Компані»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Коккінакі, 41; код ЄДРПОУ 35875886) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс –Центр»(юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 3; поштова адреса: 04665, м. Київ, вул. Богатирська, 1 –Д; код ЄДРПОУ 31516926) 19000 (дев’ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. –заборгованості, 193 (сто дев’яносто три) грн. 23 коп. –інфляційних втрат, 96 (дев’яносто шість) грн. 82 коп. –3 % річних, 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 62 коп. –пені, а також судові витрати: 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. 57 коп. –державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –04.02.2010 р.