Рішення № 8545631, 04.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р. Справа № 7/265-09

Розглянувши справу за позовом ЗАТ "Суми-Агротехніка"

До           ПСП "Шляховик"

Про стягнення 66100 грн.

суддя

за позовом          Закритого акціонерного товариства «Суми-Агротехніка», м. Суми,

до                    Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик», с.Пришивальня Фастівський район Київська область,

про                    стягнення 66100,00грн.

у судове засідання представники сторін не з’явились

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

16.11.2009року Закрите акціонерне товариство «Суми-Агротехніка»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик»(далі –відповідач) про стягнення 66100,00грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням Приватним сільськогосподарським підприємством «Шляховик»своїх зобов’язань за договором №20 від 04.09.2009року щодо оплати наданих послуг по посіву озимих зернових.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009року було порушено провадження у справі № 7/265-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 року.

В зв’язку з неявкою у судове засідання 24.12.2009року представників відповідача розгляд справи двічі відкладався, до 21.01.2010року та до 04.02.2010року.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду Київської області від 22.01.2010року строк вирішення спору у справі №7/265-09 було продовжено на один місяць.

У судове засідання 04.02.2010року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності суд встановив

04.09.2009року між Закритим акціонерним товариством «Суми-Агротехніка»(виконавець за договором, позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Шляховик»(замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір №20 (далі - договір), відповідно до п.1 якого виконавець зобов’язався надати послуги по посіву озимих зернових на земельних угіддях замовника, які виконуються технікою виконавця на основі втілення прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високоефективної техніки, а замовник зобов’язався проводити оплату за отримані послуги.

Позивач, згідно п. 2.1.1. договору, зобов’язався провести посів озимих зернових на земельних угіддях відповідача у відповідності з агротехнічними вимогами на площі 1000 гектарів.

Пунктом 2.2.2. договору сторони визначили, що замовник зобов’язується оплатити послуги виконавця (позивача у справі) у відповідності до розділу 3 цього договору.

За надані виконавцем послуги по посіву озимих зернових замовник розраховується грошовими коштами. Ціна одного гектару посіву 100,00грн. (в т.ч. ПДВ 16,67грн.) (п. 3.1. договору).

Згідно п. 3.3. договору для забезпечення подання тракторів до місця виконання робіт відповідач здійснює попередню оплату послуг позивача в розмірі 25000,00грн.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що замовник і виконавець приймають такий графік подальших розрахунків за послуги: кінцевий розрахунок до 30 жовтня 2009року.

Відповідно до п. 8.2. договору, він набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму 91100,00грн. Факт надання позивачем послуг підтверджується Актом приймання виконання робіт за період з 15 вересня по 29 вересня 2009року б/н та Актом приймання виконання робіт за період з 05 вересня по 14 вересня 2009року б/н від 14.09.2009року, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб.

Як стверджує позивач та підтверджується наявними матеріалами справи, а саме банківською випискою по рахунку позивача, відповідачем було здійснено попередню оплату за послуги посіву озимих зернових у сумі 25000,00грн.

В порушення умов договору відповідачем кінцевий розрахунок за виконані роботи не проведено, в результаті чого за ним утворилась заборгованість.

На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена та становить 66100,00грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, за надані позивачем послуги по посіву озимих зернових відповідач розрахувався частково у сумі 25000,00грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 66100,00грн. (91100,00грн. -25000,00грн.), даний факт відповідач, в порядку вимог ст. 33, 34 ГПК України, не заперечив, доказів сплати заборгованості по оплаті вартості отриманих послуг не надав.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати отриманих послуг згідно укладеного між сторонами договору доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що при несвоєчасному проведенні розрахунків по цьому договору замовник зобов’язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день затримки платежу.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 370,16грн. за період з 31.10.2009року по 10.11.2009року.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а відтак підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, враховуючи прохальну частину позовної заяви, зазначає, що сума позову становить 66470,16грн. (66100,00грн. основний борг+370,16грн. пеня), яку просить стягнути позивач з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 66470,16грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик»(08513, Київська обл., Фастівський р-н, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28. код ЄДРПОУ 30786357) на користь Закритого акціонерного товариства «Суми-Агротехніка»(40030, м. Суми, вул. Пролетарська, буд.35, код ЄДРПОУ 30760056) 66 100 (шістдесят шість тисяч сто) грн. 00 коп. боргу, 370 (триста сімдесят) грн. 16 коп. пені, 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя