Рішення № 8545627, 04.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" лютого 2010 р. Справа № 7/244-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІД», м. Київ,

до                    Дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка», с. Богданівка Броварський район Київська область,

про                    стягнення 7324,80грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бишевець І.Б. –представник за довіреністю б/н від 07.04.2009року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.,

Обставини справи:

13.10.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРФІД»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №35 від 09.10.2009року до Дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»(далі –відповідач) про стягнення 7324,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань щодо проведення оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2009року було порушено провадження у справі № 7/244-09 та призначено її розгляд на 19.11.2009 року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 19.11.2009року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 08.12.2009року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2009року розгляд справи було відкладено на 24.12.2009року.

Враховуючи неявку у судове засідання 24.12.2009року представників відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, а також неподання відповідачем витребовуваних ухвалами суду документів, розгляд справи знову відкладався на 21.01.2010року.

У судове засідання 21.01.2010року представники позивача та відповідача з’явились. У порядку вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 21.01.2010року було оголошено перерву до 04.02.2010року.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 04.02.2010року не з’явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За згодою позивача в судовому засіданні 04.02.2010року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

09.06.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРФІД»поставив Дочірньому підприємству «Агрофірма «Богданівка»товар, а саме: Холін хлорид у кількості 50 кг на суму 396,00грн. (без ПДВ), Метіонін у кількості 100 кг на суму 4083,00грн. (без ПДВ) та L-лізин у кількості 100 кг на суму 1625,00грн. (без ПДВ), а всього на загальну суму 7324,80грн. з ПДВ. Даний факт підтверджується видатковою накладною №164 від 09.06.2009року (оригінал оглянутий судом у судовому засідання) підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печатками юридичних осіб.

Відповідач в особі Харечко Петра Івановича отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших його ознак. Повноваження Харечко Петра Івановича на отримання від позивача матеріальних цінностей по видатковій накладній №164 від 09.06.2009року підтверджуються належним чином оформленою довіреністю серії ЯПР №326299 від 09.06.2009року (копія наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий судом у судовому засіданні).

Оскільки сторонами строк оплати вартості отриманого товару визначено не було, позивач в порядку вимог ст. 530 ЦК України звернувся до ДП«Агрофірма «Богданівка»з листом-вимогою №75 від 07.10.2009року про сплату 7324,80грн. заборгованості за поставлений товар. Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання, які мають ознаки договору поставки згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Враховуючи, що видаткова накладна, наявна в матеріалах справи, містить найменування продукції, її кількість, ціну, підписана представниками як позивача так і відповідача та скріплена їх печатками, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами мав місце факт укладання правочину на поставку товару. Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.11.2007року у справі №20-5/135 та від 16.07.2008року у справі №14/2613.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач видав довіреність Харечку Петру Івановичу на отримання матеріальних цінностей від позивача та отримав вказаний товар. Тобто своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) відповідач підтвердив факт укладення даного правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з претензією №75 від 07.10.2009року про сплату 7324,80грн. заборгованості за поставлений товар, однак вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною, проте доказів сплати заборгованості по оплаті вартості отриманого товару не надав.

За таких обставин господарський суд визнає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 7324,80грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»(07433, Київська обл., Броварський р-н, с. Богданівка, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 30280733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІД»(03115, м. Київ, вул. Хмельницька, буд. 10, код ЄДРПОУ 35709413) 7 324 (сім тисяч триста двадцять чотири) грн. 80 коп. заборгованості, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             Антонова В.М.