Рішення № 8545605, 19.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" січня 2010 р. Справа № 22/019-09          

За позовом приватного підприємства “СБОНТ”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФІНІТІ”, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина

про стягнення 14552,00 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

від позивача: Власенко Ю.В., довіреність б/н від 25 листопада 2009 року,

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи :

          До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось приватне підприємство «СБОНТ»(далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ»(далі - відповідач) про стягнення 14552,00 грн., що складає 13536,00 грн. основного боргу; 283,70 грн. –3% річних та 732,30 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 56/оф від 01 вересня 2007 року (далі –Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01 грудня 2009 року порушено провадження у справі № 22/019-09 та призначено її до розгляду на 22 грудня 2009 року.

Представник відповідача у судове засідання 22 грудня 2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою господарського суду Київської області від 01 грудня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення № 0103221052963 від 08 грудня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 грудня 2009 року розгляд справи було відкладено на 19 січня 2010 року у зв’язку з неявкою відповідача.

19 січня 2010 року відповідач у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 01 грудня 2009 року не виконав, про причини неявки та не подання витребуваних документів суд не повідомив.

В судовому засіданні 19 січня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01 вересня 2007 року між приватним підприємством «СБОНТ»та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ»укладено Договір № 56/оф за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає під охорону об’єкт, який знаходиться за адресою: Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Мічуріна, 10А (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору сума оплати за одну годину охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої договірної ціни охорони (Додаток № 1). Збільшення розміру мінімальної заробітної плати є підставою для внесення змін до даного договору шляхом підписання двостороннього документу (додатку), який буде невід’ємною частиною даного договору.

Додатком № 1 від 01 вересня 2007 року до Договору «Протокол погодження вартості охорони об’єкта»сторони погодили розмір договірної ціни на послуги позивача, що складає 10,50 грн., в тому числі ПДВ, за одну годину.

Додатком № 2 від 31 січня 2008 року до Договору «Протокол погодження вартості охорони об’єкта»сторони погодили розмір договірної ціни на послуги позивача, що з 01 лютого 2008 року складає 12,00 грн., в тому числі ПДВ, за одну годину.

Додатком № 3 від 31 січня 2009 року до Договору «Протокол погодження вартості охорони об’єкта»сторони погодили розмір договірної ціни на послуги позивача, що з 01 лютого 2009 року складає 13,50 грн., в тому числі ПДВ, за одну годину.

Як зазначено в пункті 3.2. Договору оплата за послуги охорони здійснюється відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів у сумі, визначеній відповідно до погодженої сторонами вартості години охорони працівником позивача та кількості годин охорони за місяць, на поточний рахунок позивача не пізніше 15 числа наступного місяця.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору позивач за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року надав відповідачу послуги охорони, загальною вартістю 18000,00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СБ-0000004 від 31 січня 2009 року та № СБ-0000025 від 28 лютого 2009 року (копії яких додано до матеріалів справи).

В порушення договірних зобов’язань відповідач оплату наданих позивачем послуг здійснив частково в сумі 4464,00 грн., що підтверджується копією виписки з поточного рахунку позивача у відкритому акціонерному товаристві “Сведбанк“ за 30 січня 2009 року та довідкою № 192/30 від 13 січня 2010 року акціонерного товариства “Сведбанк“ (копії яких містяться в матеріалах справи), внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 13536,00 грн.

Відповідно до Додатку № 4 від 28 лютого 2009 року до Договору позивач та відповідач досягли згоди щодо припинення дії Договору з 01 березня 2009 року, при цьому сторони погодили, що заборгованість відповідача за послуги охорони, яка згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 28 лютого 2009 року складає 13536,00 грн., буде погашена до 15 квітня 2009 року.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 11 серпня 2009 року направлена на адресу відповідача претензія № СБ-080 з вимогою погасити суму основного боргу у розмірі 13536,00 грн., 167,99 грн. –3% річних та 521,14 грн. інфляційних втрат. Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, оплату за надані послуги охорони не здійснив.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 13536,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 14 грудня 2009 року, копія якого подана позивачем.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 13536,00 грн. відповідачем не погашена, вимога позивача про стягнення з відповідача 13536,00 грн. основного боргу по оплаті за надані послуги охорони є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 283,70 грн. 3% річних та 732,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем 3% річних нараховані за період з 16 березня 2009 року по 25 листопада 2009 року на 13536,00 грн. заборгованості в сумі 283,70 грн., інфляційні втрати - за період з березня 2009 року по жовтень 2009 року (включно) на 13536,00 грн. заборгованості в сумі 732,30 грн.

Зважаючи на те, що Додатком № 4 від 28 лютого 2009 року до Договору строк погашення боргу в сумі 13536,00 грн. за згодою сторін відстрочено до 15 квітня 2009 року, суд вважає, що право нарахування 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникає з 16 квітня 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних, за розрахунком суду за період з 16 квітня 2009 року по 25 листопада 2009 року, становить 249,21 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 283,70 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 249,21 грн.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, за розрахунком суду за період з 16 квітня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, становить 541,44 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 732,30 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 541,44 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФІНІТІ” (08136, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вул. Мічуріна, буд. 10А, код 32619605) на користь приватного підприємства “СБОНТ” (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, код 31806777 ) 13536,00 грн. (тринадцять тисяч п’ятсот тридцять шість гривень) основного боргу; 249,21 грн. (двісті сорок дев’ять гривень двадцять одну копійку) 3% річних; 541,44 грн. (п’ятсот сорок одну гривню сорок чотири копійки) інфляційних втрат; державне мито в сумі 143,27 грн. (сто сорок три гривні двадцять сім копійок); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,34 грн. (двісті тридцять дві гривні тридцять чотири копійки).

3. В інших позовних вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 02 лютого 2010 року.