Рішення № 8545523, 24.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" грудня 2009 р. Справа № 9/438-08/9          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/438-08/9 24.12.2009 р.

За позовом Акціонерного банку „Київська Русь”, м.Київ

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика

„Галина”

Про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Нікітіна Т.С. –довіреність № 308 від 30.07.2009 р.

Від відповідача 1 не з’явився

Від відповідача 2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Акціонерниого банку „Київська Русь” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян” (далі за текстом–відповідач 1, ТОВ „Швейна фабрика „Гаян”) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Галина” (далі за текстом-відповідач 2, ТОВ „Швейна фабрика „Галина”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2007 р., розташованої за адресою: Київська обл., м.Переяслав-Хмельницький, вул.Б.Хмельницького,32.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за спірним договором купівлі-продажу відповідачем 1 реалізовано земельну ділянку, на якій розташований цілісний майновий комплекс, що належить відповідачу 1, та був переданий позивачу в іпотеку. Реалізація вказаної земельної ділянки, на думку позивача, робить неможливою процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки, виходячи з положень ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, до покупця цілісного майнового комплексу має перейти і право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, а це в свою чергу є неможливим в наслідок вибуття земельної ділянки з власності відповідача 1 (іпотекодавця) у власність відповідача 2.

Крім того, позивач розглядає дії відповідача 1 та відповідача 2 щодо продажу земельної ділянки зловмисною домовленістю сторін в особі керівників та засновників підприємств відповідачів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.08.2008 р. суддею Євграфовою Є.П. порушено провадження у справі № 9/438-08 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2007 р., розташованої за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32. Розгляд справи призначено на 18.08.2008 р. о 16 год. 00 хв., зобов’язано відповідача 1 та відповідача 2 надати відзив на позов.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач подав клопотання № 4416/16-23876 від 31.07.08 р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що відчуджена за оспорюваним договором, заборони ТОВ „Швейна фабрика „Галина” вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки та/або зменшенню її вартості, заборони Переяслав-Хмельницькому міському відділу земельних ресурсів вчиняти будь-які дії щодо видачі та реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку. Позивач вважає, що в зв’язку з тим, що вказане майно може бути реалізовано третім особам, виконання рішення суду в даній справі стане неможливим, ускладнить процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, чим будуть порушені права позивача, як іпотекодержателя.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.09 р. клопотання Акціонерниого банку „Київська Русь” № 4416/16-23876 від 31.07.08 р. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, площею 1,8200 га, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Галина” (08400Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 32, код ЄДРПОУ 34509068) вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, що знаходиться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, площею 1,8200 га, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, та/або зменшенню її вартості; заборонено Переяслав-Хмельницькому міському управлінню земельних ресурсів Київської області та Переяслав-Хмельницькому районному відділу Київської регіональної філії Державного підприємства “Центр Державного земельного кадастру” вчиняти будь-які дії щодо оформлення, видачі та реєстрації (перереєстрації, внесення змін, тощо) Державного акту на право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 32, площею 1,8200 га, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.10.08 р. № 9/438-08 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян” на ухвалу господарського суду Київської області від 07.08.09 р. про забезпечення позову у справі 9/438-08 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 07.08.09 р. про забезпечення позову у справі 9/438-08 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.08 р. № 9/438-08 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян” на ухвалу господарського суду Київської області від 07.08.09 р. про забезпечення позову у справі 9/438-08 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.10.08 р. залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 07.08.09 р. про забезпечення позову у справі 9/438-08 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.10.08 р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.03.09 р. у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.12.08 р. № 9/438-08 відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.09 р. розгляд справи призначено на 28.04.2009 р. о 14 год. 10 хв.; зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 18.08.09 р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача 1 та відповідача 2, які належним чином повідомленні, розгляд справи відкладено на 12.05.2009 р. о 16 год. 40 хв.

В судове засідання 12.05.2009 р. представник Відповідача-1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з‘явився, про причини неявки суду не повідомив, подавши через загальний відділ суду письмовий відзив на позовну заяву; відповідачем-2 через загальний відділ суду 12.05.2009 р. було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому Відповідач-2 проти позову заперечує повністю. У зв’язку з відсутністю Відповідача-1 та, враховуючи необхідність отримання додаткових доказів у справі та дослідження поданих доказів, ухвалою суду від 12.05.09 р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2009 р. о 14 год. 10 хв.

У зв’язку з призначенням Указом Президента України від 21.05.09 р. № 319/2009 судді Євграфової Є.П. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, розпорядженням Голови суду від 21.05.2009 р. справу передано на розгляд судді Сокуренко Л.В., в зв‘язку з чим розгляд справи 26.05.2009 р. о 14 год. 10 хв. не відбувся та був призначений на 09.06.2009 р. о 15 год. 00 хв.

В судові засідання 09.06.2009 р. та 30.06.09 р. представник Відповідача-1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з‘явився, про причини неявки суду не повідомив. В зв‘язку з відсутністю Відповідача-1, а також, враховуючи необхідність направлення запиту до Переяслав-Хмельницького районного відділу СВП «Київський обласний реєстраційний центр»ДП «ЦДЗК», ухвалою суду від 30.06.09 р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2009 р.

В судові засідання 21.07.2009 р., 18.08.2009 р., 25.08.2009 р. та 03.09.2009 р. представники Відповідачів, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з‘явилися, Відповідач-1 про причини неявки суду не повідомив, Відповідач-2 через загальний відділ суду подавав клопотання про відкладення розгляду справи; у зв’язку з відсутністю Відповідачів розгляд справи неодноразово був відкладений.

Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 24.07.2009 року термін розгляду справи № 9/438-08/9 продовжено на один місяць за заявою судді.

24.12.2009 р. через загальний відділ канцелярії суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з ухвалою від 12.11.2009 р. Київського апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні 03.09.2009 р. представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі в зв‘язку з розглядом в Київському апеляційному адміністративному суді справи, яка, на його думку, тісно пов‘язана та може вплинути на розгляд справи № 9/438-08/9.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. провадження у справі № 9/438-08/9 було зупинено до перегляду постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.2007 р. у справі № 2-а-50 в Київському апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.2007 р. у справі № 2-а-50 скасовано, провадження у справі припинено.

08.12.2009 р. представником позивача через загальний відділ канцелярії суду було подане клопотання б/н від 08.12.2009 р. про поновлення провадження у справі .

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2009 р. провадження у справі № 9/438-08/9 було поновлено, розгляд справи призначено на 24.12.2009 р. о 14 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2009 р. надав пояснення по справі, а також заяву про зміну підстав заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту зазначеної заяви, позивач вважає, що оскільки спірний договір купівлі-продажу був оформлений на підставі постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.2007 р. у справі № 2-а-50, яка була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р., то спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.07 р. є таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.

В судове засідання 24.12.2009 р. представники Відповідача 1 та Відповідача 2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явилися.

Враховуючи тривалий строк розгляду даної справи та те, що відповідач 1 та відповідач 2 неодноразово не з’являлися в судові засідання, не направили своїх представників та мали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, а також зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення, господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання відповідача2 про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Оскільки відповідачі про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача, господарський суд Київської області-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2004 року між позивачем та відповідачем 1 будо укладено кредитний договір № 16443-20/4-1, за яким позивач відкрив відповідачу 1 відкличну кредитну лінію з лімітом 6000000,00 грн. строком з 18.08.2004 року по 18.-8.2006 року із сплатою 23 % річних.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 21 серпня 2004 року між Акціонерним банком „Київська Русь” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян” (відповідачем 1) було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №2334, посвідчений державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченко О.А., за яким відповідач 1 передав в іпотеку позивачу (іпотекодержатель) майно, належне відповідачу-1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 15.12.1999 р. Переяслав-Хмельницькою міською радою та зареєстрованого в Переяслав-Хмельницькому бюро технічної інвентаризації за №320 у книзі №1, а саме: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 32.

Майновий комплекс складається з наступних будівель:

1.          виробничо-адміністративний корпус, зазначений на плані під №1;

2.          вентиляційні будівлі, зазначені на плані під №2;

3.          ремонтно-механічні майстерні, зазначені на плані під №3;

4.          склад тканин, зазначений на плані під №4;

5.          труба котелні, зазначена на плані під №5;

6.          котельня, зазначена на плані під №6;

7.          склад господарського інвентарю, зазначений на плані під №7;

8.          велисопедна стоянка (піднавіс), зазначена на плані під №8;

9.          матеріальний склад, зазначений на плані під №9;

10.          фідерний пункт, зазначений на плані під №10;

11.          склади технічні, зазначені на плані під №11;

12.          крамниця, зазначена на плані під №12;

13.          пожежне водоймище, зазначене на плані під №13;

Обтяження на вищевказане майно зареєстроване в Державному реєстрі іпотек 07.12.2004 р. за № 1524305.

У зв’язку з посвідченням договору іпотеки на цілісний майновий комплекс накладено заборону відчуження, яка зареєстрована в Державному реєстрі заборон за номером 28.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України „Про іпотеку”, в редакції від 05.06.2003 р., що діяла на момент укладання вказаного договору іпотеки цілісного майнового комплексу, у разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язки іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди (користування).

Судом встановлено що, на момент передачі в іпотеку цілісного майнового комплексу відповідач 1 не був власником земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс, а тому сторони були позбавлені можливості оформити земельну ділянку в іпотеку належним чином відповідно до вимог Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2007 р. відповідач 1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій розташований цілісний майновий комплекс, що переданий в іпотеку позивачу, та в березні 2007 року звернувся до державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченко О.А. за оформленням договору купівлі-продажу земельної ділянки.

06 березня 2007 р. державним нотаріусом було відмовлено Відповідачу-1 в нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Не погоджуючись з вищевказаною відмовою державного нотаріуса, 24 травня 2007 р. відповідач-1 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із позовом на дії державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори, які полягали у відмові вчинити нотаріальні дії по відчуженню земельної ділянки.

08 червня 2007 р. Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області було винесено постанову, якою зобов‘язано державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори вчинити нотаріальні дії по відчуженню земельної ділянки.

На підставі вказаної постанови суду від 08 червня 2007 р., державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори 01 серпня 2007 р. було оформлено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що був укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2009 р. Київським апеляційним адміністративним судом постанову від 08.06.2007 р. Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області було скасовано, провадження у справі припинено.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору (ч.4 ст. 35 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, оскільки, спірний договір купівлі-продажу був оформлений на підставі постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, яка у відповідності до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р. була скасована, то, відповідно, відмова державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори була законною та обґрунтованою, а спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.08.2007 р. є таким, що суперечить чинному законодавству, яке регулює відносини у сфері іпотеки.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про іпотеку” іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Згідно із ст.10 Закону України „Про іпотеку”, якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.

Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 187 ЦК України встановлено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Згідно із ст.188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про іпотеку»нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Норми ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України вказують на нерозривність права власності на будівлю з правом власності на земельну ділянку, на якій вона розташована, та на недопустимість відокремлення речей, які складають єдине ціле, внаслідок якого майно може бути пошкоджене або істотно знецінене.

Чинним законодавством чітко не врегульований перехід права власності на будівлю у випадку продажу земельної ділянки, та не визначено статус покупця такої земельної ділянки відносно будівлі, розміщеній на ній.

Статтею 8 ЦК України встановлено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Оскільки, цілісний майновий комплекс, що знаходиться на земельній ділянці, яка була відчужена за спірним договором купівлі-продажу, обтяжене іпотекою, і відчуження його заборонено, а також, оскільки відповідно до ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, в разі реалізації нерухомого майна до особи –покупця мало б перейти і право власності на земельну ділянку, за таких обставин реалізація земельної ділянки за спірним договором купівлі-продажу відбулася з порушенням законодавства України.

Крім того, враховуючи той факт, що спірний договір купівлі-продажу був оформлений на підставі постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.06.07 р. про зобов’язання нотаріуса Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори вчинити нотаріальні дії по відчуженню земельної ділянки, яка на даний час скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 р., суд дійшов висновку про укладення спірного договору з порушенням законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судом було встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідач 1 та відповідач 2 допустили порушення вимог ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України.

Пунктом 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач 1 та відповідач 2 не надали суду належних доказів, які б спростовували правомірність заявлених вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача1 та відповідача 2 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: Київська обл., м.Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32, кадастровий номер 3211000000:01:059:0019, укладений 01.08.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Гаян” (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32, код ЄДРПОУ 05502769, р/р 2600811328002 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Галина” (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32, код ЄДРПОУ 34509068).

3. Стягнути пропорційно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32, код ЄДРПОУ 05502769, р/р 2600811328002 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Галина»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького,32, код ЄДРПОУ 34509068) на користь Акціонерного Банку “Київська Русь” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Дата підписання рішення: 02.02.2010 року