Рішення № 8545520, 27.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                     тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" січня 2010 р.           Справа № 21/294-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівафарм"

до           Товариство з обмеженою відповідальністю "Артур-К"

про стягнення 111 689,23 грн.

за участю представників:

від позивача: Сторіжко С.І. (довіреність №0070 від 03.11.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівафарм»(далі-ТОВ «Вівафарм»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі-ТОВ «Артур-К»/відповідач) про стягнення 164678,54 грн. заборгованості за договором №7/1312ю від 12.01.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2009р. порушено провадження у справі №21/294-09 та призначено справу до розгляду на 30.11.2009р.

Разом з позовними вимогами, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Оскільки, позивачем в клопотанні не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, судом у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

18.11.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 162596,70 грн., з яких: 159678,54 грн. заборгованості за договором №7/1312ю від 12.01.2009р., 1637,20 грн. 3% річних та 1281,02 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалами господарського суду Київської області від 30.11.2009р., 14.12.2009р. та 21.12.2009р. розгляд даної справи відкладався на 14.12.2009р., 21.12.2009р. та 18.01.2010р. відповідно.

10.12.2009р. та 16.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.

25.12.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 111689,23 грн., з яких: 110028,70 грн. заборгованості за договором №7/1312ю від 12.01.2009р., 977,25 грн. 3% річних та 683,28 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог, та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 18.01.2010р. оголошувалась перерва до 27.01.2010р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 26.01.2010р. заява ТОВ «Артур-К»про відвід судді Яреми В.А., що була подана через загальний відділ господарського суду 26.01.2010р., залишена без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2009р. між ТОВ «Вівафарм»(далі-продавець) та ТОВ «Артур-К»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №7/1312ю (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 5.1, 5.2 та 8.1 Договору визначено, що за даним договором продавець зобов’язується передати у власність покупця готові лікарські засоби та товари медичного призначення (далі-товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його вартість у порядку та у строки, передбачені умовами даного договору.

Вартість товару (партії товару) зазначається у накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Покупець зобов’язується перерахувати шляхом безготівкового розрахунку грошові кошти, згідно п. 5.1 Договору, на банківський рахунок продавця у строк, що зазначений у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Договір вступає в дію від дня його підписання уповноваженими особами сторін та діє до виконання сторонами своїх зобов’язань за Договором.

Відповідно до Договору, на підставі видаткових накладних №ВФ-001179 від 12.01.2009р. на 16843,60 грн., №ВФ-001221 від 26.01.2009р. на 23177,43 грн., №ВФ-001260 від 03.02.2009р. на 26252,98 грн., №ВФ-001278 від 10.02.2009р. на 18692,97 грн., №ВФ-001307 від 17.02.2009р. на 32760,96 грн., №ВФ-001341 від 02.03.2009р. на 27072,56 грн., №ВФ-001384 від 12.03.2009р. на 48694,76 грн., №ВФ-001419 від 17.03.2009р. на 10081,15 грн., №ВФ-001450 від 30.03.2009р. на 26463,50 грн., №ВФ-001479 від 06.04.2009р. на 22294,70 грн., №ВФ-001526 від 15.04.2009р. на 46042,00 грн., №ВФ-001596 від 08.05.2009р. на 24 382,25 грн., №ВФ-001597 від 08.05.2009р. на 8313,12 грн., №ВФ-001654 від 22.05.2009р. на 15777,10 грн., №ВФ-001696 від 02.06.2009р. на 16964,40 грн., №ВФ-001769 від 26.06.2009р. на 36191,09 грн., №ВФ-001817 від 17.07.2009р. на 26656,80 грн. продавцем передано, а покупцем прийнято товар загальною вартість 426661,37 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей, що були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.

У відповідності до умов Договору, у кожній з вищезазначених накладних міститься посилання на строк, протягом якого зазначена накладна має бути оплачена.

Так, відповідач мав сплатити 16843,60 грн. до 26.02.2009р., 23177,43 грн. до 12.03.2009р., 26252,98 грн. до 20.03.2009р., 18692,97 грн. до 12.03.2009р., 32760,96 грн. до 19.03.2009р., 27072,56 грн. до 01.04.2009р., 48694,76 грн. до 26.04.2009р., 10081,15 грн. до 01.05.2009р., 26463,50 грн. до 14.05.2009р., 22294,70 грн. до 06.05.2009р., 46042,00 грн. до 30.05.2009р., 24 382,25 грн. до 22.06.2009р., 8313,12 грн. до 22.06.2009р., 15777,10 грн. до 06.07.2009р., 16964,40 грн. до 17.07.2009р., 36191,09 грн. до 10.08.2009р., 26656,80 грн. до 31.08.2009р. відповідно.

Водночас, частина поставлено позивачем товару згідно Договору загальною вартістю 5144,42 грн. була повернута відповідачем, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладних про повернення №0029481 від 17.03.2009р. на 586,50 грн., №0076644 від 17.07.2009р. на 3106,50 грн., №0086330 від 09.09.2009р. на 1421,42 грн. Копії названих накладних містяться в матеріалах справи.

Проте у строки, визначені вищезазначеними накладними відповідач сплатив лише 311518,25 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 110028,70 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого згідно Договору товару підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за 12.02.2009р., 23.02.2009р., 19.03.2009р., 22.04.2009р., 18.05.2009р., 11.06.2009р., 16.07.2009р., 17.09.2009р., 23.09.2009р., 25.09.2009р., 14.10.2009р., 16.10.2009р., 22.10.2009р., 28.10.2009р., 06.11.2009р., що містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 110028,70 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого за накладними №ВФ-001596 від 08.05.2009р., №ВФ-001597 від 08.05.2009р., №ВФ-001654 від 22.05.2009р., №ВФ-001696 від 02.06.2009р., №ВФ-001769 від 26.06.2009р., №ВФ-001817 від 17.07.2009р. товару згідно Договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, підписання відповідачем видаткових накладних №ВФ-001596 від 08.05.2009р., №ВФ-001597 від 08.05.2009р., №ВФ-001654 від 22.05.2009р., №ВФ-001696 від 02.06.2009р., №ВФ-001769 від 26.06.2009р., №ВФ-001817 від 17.07.2009р. та відсутність з його боку будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості переданого позивачем товару, свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує у нього обов’язок щодо його оплати у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за переданий позивачем товар, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 110028,70 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого за накладними №ВФ-001596 від 08.05.2009р., №ВФ-001597 від 08.05.2009р., №ВФ-001654 від 22.05.2009р., №ВФ-001696 від 02.06.2009р., №ВФ-001769 від 26.06.2009р., №ВФ-001817 від 17.07.2009р. товару згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором по сплаті вартості поставленого товару, позивач нарахував 977,25 грн. 3% річних та 683,28 грн. інфляційних втрат за періоди: з 23.06.2009р. по 16.11.2009р. на 6126,19 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001596 від 08.05.2009р., з 23.06.2009р. по 16.11.2009р. на 8313,12 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001597 від 08.05.2009р., з 07.07.2009р. по 16.11.2009р. на 15777,10 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001654 від 22.05.2009р., з 18.07.2009р. по 16.11.2009р. на 16964,40 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001696 від 02.06.2009р., з 11.08.2009р. по 16.11.2009р. на 36191,09 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001769 від 26.06.2009р., з 01.09.2009р. по 16.11.2009р. на 26656,80 грн. заборгованості за накладною №ВФ-001817 від 17.07.2009р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 977,25 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи, що арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вищезазначений період з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України становить 2883,34 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 683,28 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача, у запереченнях на уточнення позовних вимог, на безпідставність позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з тим, що Договором передбачена інша відповідальність покупця за порушення строків оплати вартості поставленого товару, а саме стягнення пені оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 16 ЦК України захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

До інших засобів захисту цивільних прав слід віднести стягнення, передбачені ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З приписів зазначених норм вбачається, що вимога про сплату сум пені є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Крім того, передбачена ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності, що спростовує посилання відповідача на безпідставність позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат замість пені, стягнення якої передбачено Договором.

Зазначена правова викладена також і у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2006р. по справі №20-7/270.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.16, 525, 526, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, 4, код ЄДРПОУ 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівафарм»(03039, м. Київ, вул. Богунська, 38, код ЄДРПОУ 32103690) 110028 (сто одинадцять тисяч двадцять вісім) грн. 70 коп. заборгованості, 977 (дев’ятсот сімдесят сім) грн. 25 коп. 3% річних, 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 116 (сто шістнадцять) грн. 89 коп. державного мита та 160 (сто шістдесят) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     В.А. Ярема

Рішення підписане 03.02.2010р.