Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"28" січня 2010 р. Справа № 19/243-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»,
с. Гаврилівка;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний дім «Софія»,
смт. Іванків;
про стягнення 82370,74 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача –Яковіцька І.П. (довіреність № КАМ-2009/10/28 від 28.10.2009 р.);
від відповідача – не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний дім «Софія»(далі –відповідач) про стягнення 82370,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови Договору поставки № КАМ-09122 від 24.06.2009 р. та повністю не розрахувався за одержаний товар, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 79571,56 грн., за прострочення сплати якої нараховані 3% річних у сумі 876,38 грн. та втрати від інфляції в сумі 1909,72 грн.
Ухвалою від 18.09.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/243-09 та призначив її розгляд на 29.10.2009 р.
Ухвалою від 29.10.2009 р. суд відклав розгляд справи на 16.11.2009 р., у зв’язку з неподанням позивачем усіх витребуваних судом документів та неявкою представника відповідача в засідання суду.
Присутній у судовому засіданні 16.11.2009 р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій збільшив суму 3% річних та втрати від інфляції станом на 13.11.2009 р., а отже просив суд стягнути з відповідача 79571,56 грн. –боргу, 1432,29 грн. –3% річних та 2387,14 грн. –втрати від інфляції.
Ухвалою від 16.11.2009 р. суд відклав розгляд справи на 07.12.2009 р., у зв’язку з невиконанням сторонами вимог суду та неявкою представника відповідача у судове засідання.
Ухвалою від 07.12.2009 р. суд відклав розгляд справи на 17.12.2009 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
17.12.2009 р. представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, в засіданні суду подав заяву про зміну позовних вимог, згідно з якої просить стягнути з відповідача 79571,56 грн. –боргу, 673,63 грн. –3 % річних та 2228,00 грн. втрат від інфляції, перерахованих на виконання вимог суду та з урахуванням вимог чинного законодавства. Отже, розгляд справи здійснено в межах заявлених позовних вимог у даній заяві.
Ухвалою від 17.12.2009 р. суд відклав розгляд справи на 28.01.2010 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Суд вважає, що у відповідності зі ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(за договором –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «М’ясний дім «Софія»(за договором –покупець) 24.06.2009 р. було укладено Договір поставки № КАМ-09122, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець –прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуванню і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару.
В якості доказів виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну № КА-00018676 від 08.04.2009 р. на суму 119314,44 грн.
Позивачем було зменшено суму заборгованості відповідача за поставлений товар на суму 672,84 грн., згідно з корегуючою накладною № КА-00010262 від 09.04.2009 р., та на 39070,04 грн. –передплати, яка утворилась у відповідача станом на 08.04.2009 р. за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Комплекс Агромарс».
Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 79571,56 грн.
Проте, надана позивачем видаткова накладна № КА-00018676 від 08.04.2009 р. не може бути доказом виконання умов Договору поставки № КАМ-09122 від 24.06.2009 р., укладеного між сторонами, оскільки вказаний договір укладено значно пізніше, ніж була здійснена сама поставка товару.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з зібраних по справі доказів не вбачається невиконання відповідачем господарських зобов’язань, що виникли на підставі Договору поставки № КАМ-09122 від 24.06.2009 р.
Однак, приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Приписами статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1).
Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч .2).
У відповідності з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлені, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Таким чином, правовідносини, що виникли між товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»та товариством з обмеженою відповідальністю «М’ясний дім «Софія»слід вважати, як укладення господарського договору у спрощений спосіб, що породжує виникнення господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
20.08.2009 р. позивач цінним листом надіслав на адресу відповідача вимогу за вих. № 16/2-2290 від 19.08.2009 р. про виплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 79571,56 грн. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача за одержаний товар становить 79571,56 грн.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши правильність розрахунків, наданих позивачем, задовольняє 3% річних у сумі 673,63 грн. за період з 04.09.2009 р. по 16.12.2009 р., та втрати від інфляції в сумі 2228,00 грн. за період з вересня по листопад 2009 року.
Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають повному задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний дім «Софія» (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Хоменко, 19; код ЄДРПОУ 34842624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка; код ЄДРПОУ 30160757) 79571 (сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 56 коп. –боргу, 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. –втрати від інфляції, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 63 коп. –3% річних, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Рішення підписано: 02.02.2010 року
Судове рішення № 8545477, Господарський суд Київської області було прийнято 28.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 19/243-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: