Рішення № 8543028, 17.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" грудня 2009 р. Справа № 5/152-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи –підприємця Субботи Віктора Станіславовича, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо», с. Новосілки

про стягнення 11551,10 грн.

за участю представників:

позивача:ФОП Суббота В.С.

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи –підприємця Субботи Віктора Станіславовича (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо»(далі –відповідач) про стягнення 11551,10 грн., з яких: 9000 грн. боргу, 2000 грн. штрафу, 477,39 грн. інфляційних втрат та 73,71 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до узгодженої заявки на міжнародне перевезення від 08.12.2008р. № 66 (завірена копія наявна в матеріалах справи) Товариство з обмеженою відповідальністю «Антор –Експо»–замовник доручило фізичній особі –підприємцю Субботі Віктору Станіславовичу здійснити перевезення вантажу –підварки плодово-ягідної та пюре плодово-ягідного в поліетиленових бочках ємкістю 50л для вантажоодержувача ТОВ «ТОМЗ»(Росія) з поверненням замовнику тари, автомобілем марки МАН, державний номер АМ 8964 АІ, напівпричіп державний номер 5199ХХ.

Адресою завантаження продукції згідно умов заявки є м. Житомир, вул. Щорса, 169 (ВАТ «Житомирський консервний завод»), а також с. Новосілки, Києво –Святошинського району Київської області, вул. Озерна, 20 (цех з переробки фруктів та ягід).

Дата завантаження продукції 09.12.2008р. Товароотримувачем продукції є ТОВ «ТОМЗ». Адресою вивантаження є Росія, м. Москва, 2-й Котляківський пр. 2А, дата вивантаження –12-15 грудня 2008р.

Завантаження зворотної тари (бочки поліетиленової ємкістю 50л) відбувається за адресами м. Москва, 2-й Котляківський пр. 2А, м. Москва, вул. Котляківська, 2, м. Москва вул. Мала Красносільська, дата завантаження зворотної тари є 15-16 грудня, датою вивантаження є 20-21 грудня 2008р.

Документи які свідчать про перевезення вантажу до місця відвантаження і назад є перевізні документи ТІR та СМR.

Митне оформлення вантажу в Україні здійснюється за адресою: смт Бородянка, пров. Залізничний, 1, адресою митного очищення та митного оформлення вантажу в Росії є Брянська митниця, м. Брянськ, Фокінський р-н., смт В. Береги.

Вартість послуг в заявці сторони встановили у розмірі 12000 грн. Порядок розрахунків сторони в заявці встановили по пред’явленню оригіналу СМR протягом 5-6 робочих днів у м. Києві.

Згідно п. 3 заявки замовник гарантує своєчасність завантаження, вивантаження, правильне оформлення необхідних для транспортування товару документів, своєчасність митних процедур.

Сторони заявки визначили, що при наднормативному простої замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 500 грн. за кожний день простою.

На виконання умов заявки, позивачем були надані відповідачу послуги з організації перевезень вантажу –підварки плодово-ягідної та вишневого пюре в поліетиленових бочках ємкістю 50л автомобільним транспортом за маршрутом Україна - Росія, що підтверджується міжнародними товаротранспортними накладними СМR №№ 0352039, 0352039/1, 8086859, копії яких залучені до матеріалів справи.

Зазначений вантаж позивачем вчасно доставлено вантажоодержувачу ТОВ «ТОМЗ»про що свідчить товаротранспортні накладні СМR №№ 0352039, 0352039/1.

З матеріалів справи вбачається, що зворотна тара (б/у бочки ємкістю 50л) в кількості 824шт. була завантажена з порушенням строків визначених в заявці, про що свідчить товаротранспортна накладна СМR № 8086859.

За вказаних обставин відповідач не належно виконав свої зобов’язання, визначені в п. 3 заявці щодо гарантування вчасного завантаження в обумовлений заявкою строк товару, зокрема зворотної тари, в зв’язку з чим допущено простій автотранспорту з вини останнього на чотири дня, про що свідчить відмітка в товаротранспортній накладній СМR № 8086859.

Відповідно до вимог ст. 19 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів якщо вантаж не було доставлено в узгоджений строк то визнається, що мала місце прострочка.

Позивачем для оплати наданих послуг по перевезенню вантажу було надіслано на адресу відповідача зазначені вище товаротранспортні накладні СМR та виставлено відповідачу рахунки –фактури № 114 та № 115 від 30.12.2008р. для оплати транспортних послуг на суму 12000 грн. та для оплати штрафу за простій автомобіля в розмірі 2000 грн.

Зазначені СМR та рахунки були надіслані на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5972565 від 31.12.2008р., завірена копії якого залучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з організації перевезень вантажу автомобільним транспортом виконав частково на суму 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 29.01.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеної між сторонами заявки, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 9000 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 9000 грн. заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажу.

Також позивач на підставі п. 1 заявки просить суд стягнути з відповідача штраф за наднормативний простій автомобіля у розмірі 500 грн. за кожен день простою.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За розрахунком позивача штраф за чотири дні простою автомобіля складає 2000 грн.

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги з організації перевезень вантажу автомобільним транспортом, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період з січня по лютий 2009р. складають 477,39 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з січня по березень 2009р. складають 73,71 грн.

Здійснений позивачем розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9000 грн. основного боргу, 2000 грн. штрафу, 477,39 грн. інфляційних втрат та 73,71 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антор-Експо»(03027, Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Новосілки, вул. Садова, 6, код ЄДРПОУ 31425352) на користь фізичної особи –підприємця Субботи Віктора Станіславовича (10020, м. Житомир, проїзд Бельського, 2 кв. 3, ідентифікаційний номер 1703711971) 9000 (дев’ять тисяч) грн. боргу, 2000 (дві тисячі) грн. штрафу, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 73 (сімдесят три) 71 коп. 3% річних, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя