Рішення № 8543032, 22.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" грудня 2009 р. Справа № 5/237-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ензим», м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД», с. Морозівка

про стягнення 73738,31 грн.

за участю представників:

позивача:Жгун З.Р. –дов. від 01.12.2009р.

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ензим»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі –Відповідач) про стягнення 73738,31 грн., з яких 65012 грн. основного боргу, 6094,28 грн. пені, 1718,65 грн. інфляційних втрат та 913,38 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 06.11.2009 року, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 15.11.2008р. № 72 (далі –договір) відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товар, який зазначається в специфікації, а відповідач - покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити товар (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору постачальник поставляє товар відповідачу за цінами, що визначені у специфікації № 1 до договору.

Згідно п. 7.1 Договору оплата товарів відповідачем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача протягом 90 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару або інший термін зазначений в специфікації.

У відповідності до п. 7.2 Договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України –гривні.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по ньому, але не пізніше ніж до 31.12.2009р. (п. 13.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № РН-0554 від 25.11.2008р. на суму 46000 грн.; № РН-0569 від 04.12.2008р. на суму 46008 грн.; № РН –0587 від 11.12.2008р. на суму 23004 грн.; № РН –00138 від 17.03.2009р. на суму 36000 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 151012 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 1033 від 27.11.2008р. та № 1560 від 17.03.2009р. вказаний товар отримав. Завірені копії видаткових накладних та довіреностей залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 86000 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою здійснити повний розрахунок за отриманий товар, (копія претензії наявна в матеріалах справи). Однак, відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 65012 грн. –різниця між загальною вартістю поставленого товару та сплаченими за нього коштами. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 65012 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов’язання за договором щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 1718,65 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 913,38 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 9.6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, яка за його розрахунком складає 6094,28 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 65012 грн. основного боргу, 1718,65 грн. інфляційних втрат, 913,38 грн. 3% річних та 6094,28 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська область, Баришівський р-н., с. Морозівка, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 30467889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ензим»(21050, м. Вінниця, вул. 1-го Травня, 60, код ЄДРПОУ 34722213) 65012 (шістдесят п’ять тисяч дванадцять) грн. основного боргу, 1718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 913 (дев’ятсот тринадцять) грн. 38 коп. 3% річних, 6094 (шість тисяч дев’яносто чотири) грн. 28 коп. пені, 737 (сімсот тридцять сім) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя