Рішення № 85407613, 22.10.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16537/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.

при секретарях Якименко Т.С., Індик М.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника 3-ої особи Чорної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр Реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство "Банк Січ" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

в с т а н о в и в :

30 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого 08.08.2018 року державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Центр Реєстрації м. Київ Грицай Наталією Володимирівною, індексний номер - 42452955, номер запису про право власності 27407198.

Мотивуючи вимоги тим, що 08.08.2018 року на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 08.08.2018 р., індексний номер - 42452955, державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр Реєстрації» Грицай Наталею Володимирівною, номер запису про право власності 27407198, зареєстровано

за ПАТ «БАНК СІЧ» право власності на нежитлове приміщення прибудованого офісного блоку №№ 1,2,3 з №1 по №11 (групи приміщень №4 (чотири), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 (один) по №24 ( двадцять чотири) (групи приміщень №5 (п`ять), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №6 (шість), №№І, ІІ першого поверху, з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень №7 (сім), з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень № 8 ( вісім), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №9 (дев`ять) ( в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б), належного на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва на право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого на підставі Наказу №1101-В, від 08.12.2010 року, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1136911, 31.05.2913 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. індексний номер рішення про державну реєстрацію: 2764544 від 31.05.2013 року).

Підставою для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності на майно за ПАТ «БАНК СІЧ», є Іпотечний договір, серія та номер 106 виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А.

Позивач вважає рішення про реєстрацію права власності противоправним, так як державним реєстратором не було отримано від Банку документи, які відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 є підставою для реєстрації права власності.

Крім того, реєстратором не було перевірено наявність письмової вимоги про усунення порушень зобов`язань, як того вимагає стаття 35 Закону України «Про іпотеку» та факт завершення 30-денного строку з моменту отримання цього повідомлення.

Також у позовній заяві позивач вказав, що з примусового виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва №755/10918/18 від 24.07.2018р. (застосування заходів забезпечення позову) про накладення арешту на майно у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 27 липня 2018 року було відкрите виконавче провадження № 56875125, в рамках якого приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна Боржника.

27 липня 2018 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним виконавцем було внесено запис про обтяження майна №27237260, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 42270712 від 27.07.2018 року, вид обтяження - арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження - нежилі приміщення прибудованого офісного блоку, за адресою АДРЕСА_4.

Внесене до реєстру обтяження про арешт майна Боржника на дату реєстрації права власності було чинним, в судовому та в інших порядках не скасовувалося.

На час вчинення реєстраційних дій з переоформлення права власності на нежитлове приміщення за ПАТ «БАНК СІЧ» в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» містилась інформація про наявні обтяження (арешт) щодо вказаних нежилих приміщень.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор зобов`язаний здійснювати перевірку наданих документів на наявність підстав, які перешкоджають державній реєстрації прав.

Позивач вважає, що належне йому нерухоме майно незаконно вибуло з його власності на підставі неправомірних реєстраційних дій державного реєстратора - Київської філії Комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області « Центр Реєстрації» Грицай Налалії Володимирівни та просить визнати противоправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.08.2018 року індексний номер - 42452955, номер запису про право власності 27407198.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр Реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство "Банк Січ" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Розгляд якої проводиться за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання. Роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позов та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються у строк, який не може перевищувати 15 днів з дня вручення даної ухвали, а також право подати у той же строк зустрічну позовну заяву, відповідно до ст. 193 ЦПК України. А третій особі роз`яснено право на подання протягом 15 днів пояснень по справі.

У строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзив на позовну заяву, а третя особа - пояснення, до суду не надали.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. (а.с. 111).

22 липня 2019 року на адресу суду надійшли пояснення на позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Акціонерного товариства «БАНК СІЧ». Зі змісту яких убачається, що третя особа заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовної заяви позивача у повному обсязі. Мотивуючи тим, що за умовами Кредитного договору № 104/13, укладеного 12.08.2013 року, про надання кредиту на умовах кредитної лінії, АТ «БАНК СІЧ» надано Позичальнику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ» кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у загальній сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00 грн. (тридцять мільйонів гривень) в тому числі з урахуванням коштів, наданих у доларах США, загальна сума яких не може перевищувати 2 000 000,00 дол. США

(два мільйони доларів) США, суми за якими для обрахування перераховуються у валюту України за відповідним курсом Національного банку України на відповідний день їх видачі (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

12.08.2013 року між третьою особою та Позивачем, для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором, укладено Іпотечний договір, посвідчений 12 серпня 2013 року Колєсник С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 106, за умовами якого ОСОБА_3 передав Банку в іпотеку наступне нерухоме майно, належне йому на праві власності: нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .

Станом на 22.01.2018 року Позичальник допустив порушення своїх зобов`язань за Кредитним договором, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

У зв`язку з порушенням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, Позичальнику - ТОВ «Телесистеми України», Поручителю та Іпотекодавцю - ОСОБА_3 , були направлені вимоги Банку щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, проте з незалежних від Банку причин так і залишились без виконання як з боку ТОВ «Телесистеми України», так і з боку ОСОБА_3 .

У Вимозі (повідомлення) № 1054/11 від 20.06.2018 року про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання, а саме: про сплату заборгованості за Кредитним договором № 104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року, забезпеченого іпотекою, Банк попередив Іпотекодавця - ОСОБА_3 про те, що у відповідності до ч. 6 ст. 3, ст. 33 Закону України „Про іпотеку", п.п. 3.4.1 п. 3.4, п. 5.1 Іпотечного договору, у разі порушення Боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки, Банк (іпотекодержатель) має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

08.08.2018 року, у зв`язку з невиконанням ТОВ «Телесистеми України» та ОСОБА_3 , в 30-денний строк з моменту отримання, письмових вимог Банку про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання за Кредитним договором, керуючись умовами Іпотечного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», Банк вжив заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на нежилі приміщення, що виступали предметом іпотеки. У зв`язку з чим звернувся до реєстратора Грицай Н.В. з відповідною заявою з реєстраційним номером: 29558868 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення, загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б) та виступали предметом іпотеки за Іпотечним договором, надавши реєстратору вичерпний перелік документів, визначений чинним законодавство м України.

Реєстратором прийняте рішення про державну реєстрацію речового права Банку на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№1,2,3 (один, два, три) з №1 (один) по №11 (одинадцять) (групи приміщень №4 (чотири), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 (один) по №24 ( двадцять чотири) (групи приміщень №5 (п`ять), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №6 (шість), №№І, ІІ першого поверху, з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень №7 (сім), з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень № 8 (вісім), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №9 (дев`ять) (в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 72329880000, номер запису про право власності 27407198.

АТ «БАНК СІЧ» заперечувало проти того, що на час вчинення реєстраційних дій з переоформлення права власності на нежилі приміщення в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» містилась інформація про наявні обтяження на підтвердження чого надало до суду Інформаційну довідку 133697277 від 08.08.2018 року, відповідно до якої в Розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень відсутні будь-які записи про обтяження речових прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 .

АТ «БАНК СІЧ» зазначило у своїх поясненнях, що постановою приватного виконавця Кісельової В.В. про арешт майна боржника від 27.07.2018 року, ВП № 56875125 при примусовому виконанні ухвали № 755/10918/18 від 24.07.2018 року Дніпровського районного суду м. Києва, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 119) (в літ. А) загальною площею 223 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , що є відмінним від нерухомого майна щодо якого Банком звернуто стягнення та здійснювались реєстраційні дії реєстратором Грицай Н.В..

Також з копії постанови приватного виконавця Кісельової В.В. про арешт майна боржника від 27.07.2018 року, ВП № 56875125 встановлено, що Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_3 , який має інший реєстраційний номер облікової картки платника податків, ніж Позивач.

Під номером запису про обтяження: 27237260 (спеціальний розділ), в Розділі «Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна», Об`єктом нерухомого майна є нежитлове приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 119) (в літ. А) загальною площею 223 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , що є відмінним від нерухомого майна, яке виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором та щодо якого вчинялись реєстраційні дії.

Згідно запису про обтяження: 27239196 (спеціальний розділ) відповідно до тієї ж Інформаційної довідки: 132517996, сформованої по фізичній особі з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в Розділі «Опис предмета обтяження» зазначено наступне: нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№1,2,3 з №1 по №11 (групи приміщень №4), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 по №24 (групи приміщень №5), з №1 по №7 (групи приміщень №6), №№І, ІІ першого поверху, з №1 по №28 (групи приміщень №7), з №1 по №28 (групи приміщень №8, з №1 по №7 (групи приміщень №9) (в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 . Право власності на які посвідчено Свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 08.12.2010 року, виданого на підставі Наказу № 1101-В Головного управління Комунальної власності м. Києва від 08.12.2010 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно номер запису: 9512-П в книзі: 190п-154. Реєстраційний номер майна 33178027 вартістю 40903182,00 грн.

Проте, як вбачається з Інформаційної довідки: 133697277 від 08.08.2018 року, Витягу: 133713591 від 09.08.2018 року, в Розділі «Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна», нежитлове приміщення, щодо якого були вчинені реєстраційні дії реєстратором Грицай Н.В. має інший реєстраційний номер - НОМЕР_3 .

У судовому засіданні представник позивача позовні підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Додатково звернув увагу, що 27.07.2018 року приватним виконавцем Кісельовою В.В. на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року було здійснено запис про арешт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№1,2,3 (один, два, три) з №1 (один) по №11 (одинадцять) (групи приміщень №4 (чотири), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 (один) по №24 (двадцять чотири) (групи приміщень №5 (п`ять), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №6 (шість), №№І, ІІ першого поверху, з №1 (один) по №28 (двадцять вісім) (групи приміщень №7 (сім), з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень №8 ( вісім), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №9 (дев`ять) (в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б), номер запису обтяження 27237260. При цьому ідентифікаційний код було помилково зазначено державним реєстратором не позивача ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 ), а стягувача ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ). Проте, на думку представника позивача відповідач не мав права реєструвати за ПАТ «БАНК СІЧ» право власності на вказані нежитлові приміщення. Вимоги про дострокове погашення заборгованості ОСОБА_3 також не отримував. А тому вважає, що 08.08.2018 року відповідачем неправомірно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано за ПАТ «БАНК СІЧ» право власності на вказані нежитлові приміщення, індексний номер - 42452955, номер запису про право власності 27407198.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Правом на подання відзиву до суду не скористався.

У судовому засіданні представник третьої особи проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Додатково зазначила, що докази належного направлення позивачу вимоги про дострокове погашення боргу містяться у матеріалах справи та були надані державному реєстратору 08.08.2018 року. При зверненні із заявою про вчинення оспрюваної державної реєстрації, ПАТ «БАНК СІЧ» було здійснено запит за прізвищем позивача та його ідентифікаційним кодом про наявність відповідних обтяжень. На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 (код НОМЕР_4 ), встановлено що на праві приватної власності позивачу належить вказане вище нерухоме майно, проте арешту чи будь-яких інших обтяжень на вказані нежитлові приміщення станом на 08.08.2018 року не було. З огляду на що відповідачем було прийнято оспорюване рішення, яке на думку представника третьої особи є правомірним і прийнятим відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, щоміж, ПАТ «БАНК СІЧ», ідентифікаційний

код юридичної особи 37716841, місце знаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 63, надалі - Іпотекодержатель, в особі Голови Правління Шульги Влади Вікторівни,

яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 та діє на підставі

Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, 10.11.2001 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (надалі - Іпотекодавець), з другої сторони, надалі за

текстом також разом Сторони, а кожна окремо - Сторона, укладено Іпотечний договір,посвідчений 12 серпня 2013 року Колєсник С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 106 (далі - Іпотечний договір),

Згідно із п. 1.1. Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають із Кредитного договору № 104/13 від 12 серпня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього) (далі - Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та Товариством

з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України», код платника податків згідно з

ЄДРПОУ - 34726705, місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 27а (за

Кредитним договором - Позичальник), відповідно до якого останній зобов`язаний на

умовах та в порядку, передбачених Кредитним договором - до 08 серпня 2018 рику, або

протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про

повернення Кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 4.2.4. Кредитного

договору, повернути Іпотекодержателю суму кредиту у межах відкритої

Іпотекодержателем невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії у загальній сумі,

яка не може перевищувати 30 000 000,00 гри. (тридцять мільйонів) гривень в тому

числі з урахуванням коштів, наданих у доларах США, загальна сума яких не може

перевищувати 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США, відсотки за користування ним

(його частиною), виданим у національній валюті України, сплачуються

Позичальником у розмірі 23 % (двадцять три) процента річних та сплачуються у

національній валюті України, проценти за користування кредитом (його частиною),

виданим у доларах США, сплачуються у розмірі 13 % (тринадцять) процентів

річних та сплачуються у доларах США, у тому числі проценти за порушення

Позичальником встановленого п. 1.2 Кредитного договору строку погашення одержаного

в національній валюті України кредиту (його частин).

За п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, нежилі приміщення прибудованого офісного блоку №№1,2,3 (один, два, три) з №1 (один) по №11 (одинадцять) (групи приміщень №4 (чотири), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 (один) по №24 (двадцять чотири) (групи приміщень №5 (п`ять), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №6 (шість), №№І, ІІ першого поверху, з №1 (один) по №28 (двадцять вісім) (групи приміщень №7 (сім), з №1 (один) по №28 (двадцять вісім) (групи приміщень №8 (вісім), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №9 (дев`ять) (в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б), що належить ОСОБА_3 на праві власності.

У зв`язку з порушенням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, Позичальнику - ТОВ «Телесистеми України», Поручителю та Іпотекодавцю - ОСОБА_3 , були направлені вимоги Банку щодо погашення заборгованості за Кредитним договором (№№ 73/11, 74/11, 76/11 від 22.01.2018 року, №№ 1052/11, 1053/11, 1054/11 від 20.06.2018 року). Факт направлення Банком вимог про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема описом вкладення у цінний лист, чеками на підтвердження оплати за направлення. (а.с.130-169).

У Вимозі (повідомлення) № 1054/11 від 20.06.2018 року про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання, а саме: про сплату заборгованості за Кредитним договором № 104/13 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 12.08.2013 року, забезпеченого іпотекою, Банк попередив Іпотекодавця - ОСОБА_3 про те, що у відповідності до ч. 6 ст. 3, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п.п. 3.4.1 п. 3.4, п. 5.1 Іпотечного договору, у разі порушення Боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки, Банк (іпотекодержатель) має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Банк вимагав від ОСОБА_3 у строк 30 (тридцять) календарних днів погасити всю заборгованість за Кредитним договором та виконати всі інші зобов`язання за Кредитним договором (в тому числі: сплатити суму кредиту, здійснити погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, а також сплатити штрафні санкції) у розмірі 2 072 718,64 доларів США (два мільйони сімдесят дві тисячі сімсот вісімнадцять доларів США

64 центів) та 20 426 534,11 гривень (двадцять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 11 коп.).

Банк попередив ОСОБА_3 про те, що у разі добровільного не виконання вимог в строк, визначений цією вимогою (повідомленням) та не усунення порушення умов Кредитного договору, забезпеченого Іпотечним договором, Банк буде змушений, з метою захисту своїх інтересів ініціювати примусове стягнення заборгованості за Кредитним договором в судовому та позасудовому порядку (в тому числі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечення, зокрема реалізація заставленого майна на підставі виконавчих написів нотаріуса, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Іпотечного договору набуття права власності на предмет іпотеки) з покладенням всіх витрат, що будуть понесені Банком у ході примусового стягнення боргу.

У 30-денний строк, встановлений Вимогою, Позичальник - ТОВ «Телесистеми України» та Іпотекодавець - ОСОБА_3 не виконали вимоги АТ «БАНК СІЧ» щодо погашення заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до пп. 3.4.2 п. 3.4 Іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_3 та Акціонерним товариством БАНК СІЧ», Іпотекодержатель має право у випадках, передбачених Кредитним договором, Іпотечним договором та/або чинним законодавством України, вимагати дострокового виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом п. 5.4 Іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Банку (Іпотекодержателя) здійснюється в будь-який з наведених у цьому пункті способів, в тому числі в позасудовому порядку шляхом набуття Банком (Іпотекодержателем) права власності на предмет іпотеки.

Пункт 5.4.3. Іпотечного договору свідчить про те, цей договір містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, згідно з яким звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» або шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Зміст іпотечного застереження викладений у п. 6 Іпотечного договору.

Частина перша статті 35 Закону України Про іпотеку передбачає, що в разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

А тому суд відхиляє твердження представника позивача про неотримання ним вказаних вимог про дострокове погашення боргу, як однієї із підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

Верховний Суд України у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-679цс17, виклав правову позицію, вказавши, що аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ).

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Положення наведених норм дають підстави для висновків, що іпотекодавець вправі оспорити в суді державну реєстрацію набутого іпотекодержателем в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки у разі, якщо він вважає, що таке набуття порушує його права.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем).

Таким чином суд приходить до висновку, що чинним законодавством України передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Іпотечний договір, укладений між Позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно з яким звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

08.08.2018 року, в зв`язку з невиконанням ТОВ «Телесистеми України» та ОСОБА_3 , письмових вимог Банку про усунення порушення забезпеченого обтяженнями зобов`язання за Кредитним договором, керуючись умовами Іпотечного договору, в порядку, передбаченому ст. ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», Банк вжив заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на нежилі приміщення, що виступали предметом іпотеки.

08.08.2018 року, АТ «БАНК СІЧ» звернулося до реєстратора Грицай Наталі Володимирівни, Київська філія комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» з відповідною заявою з реєстраційним номером: 29558868 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року

№ 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою затверджений Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, АТ «БАНК СІЧ подано реєстратору вичерпний перелік документів, визначений п. 61 вказаного Порядку, а саме: оригінал Іпотечного договору; копії письмових вимог від 20.06.2018 року за вих. № 1052/11 та № 1054/11 про усунення порушень забезпеченого обтяженнями зобов`язання; документи, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та Позичальником письмових вимог Банку про усунення порушень забезпеченого обтяженнями зобов`язання.

Реєстратором прийняте рішення про державну реєстрацію речового права Банку на нерухоме майно, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 133713591, сформованого реєстратором Грицай Н.В., 09.08.2018 року. (а.с.7,8).

На підставі пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, передбачена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 61 вказаного вище Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Висновки Позивача, викладені у позовній заяві, про те, що здійснюючи реєстраційні дії, державний реєстратор не отримав від Банку документи, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для реєстрації права власності, зокрема Вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору та/або повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Банку, та не переконався у завершенні 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, у разі коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються дослідженими судом доказами.

Позивач у позовній заяві також стверджував, що реєстратор, у порушення Закону України

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинив реєстраційні дії при наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження нерухомого майна.

Так, позивач зазначив, що 27 липня 2018 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приватним виконавцем було внесено запис про обтяження майна №27237260, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер: 42270712 від 27.07.2018 року, вид обтяження - арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження - нежилі приміщення прибудованого офісного блоку, за адресою АДРЕСА_4. Внесене до реєстру обтяження про арешт майна Боржника на дату реєстрації права власності були чинними, в судовому та в інших порядках не скасовувалося.

Позивач, на підтвердження арешту майна та наявного запису про обтяження нерухомого майна, надав суду копію постанови про арешт майна боржника, винесеної приватним виконавцем Кісельовою Віталіною Володимирівною 27.07.2018 року, ВП № 56875125 при примусовому виконанні ухвали Дніпровського районного суду м. Києва № 755/10918/18 від 24.07.2018 року та копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , номер: НОМЕР_6 , сформованої 30.07.2018 року приватним виконавцем Кісельовою Віталіною Володимирівною.

Надаючи оцінку даним доказам, судом встановлено, що постановою приватного виконавця Кісельової В.В. про арешт майна боржника від 27.07.2018 року, ВП № 56875125 при примусовому виконанні ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі № 755/10918/18 накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень № 119) (в літ. А) загальною площею 223 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .

Вказане нерухоме майно є відмінним від нерухомого майна, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором та щодо якого Державним реєстратором Грицай Н.В., вчинялись реєстраційні дії.

Також, з постанови приватного виконавця Кісельової В.В. про арешт майна боржника від 27.07.2018 року, ВП № 56875125 вбачається, що Боржником за виконавчим документом є ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , натомість в Іпотечному договорі та позивачем виступає ОСОБА_3 , який має інший реєстраційний номер облікової картки платника податків, а саме: НОМЕР_4 .

Більше того, в наданій Позивачем Інформаційній довідці: 132517996 від 30.07.2018 року, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, в Розділі «Параметри запиту» вказана фізична особа з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 , що не належить позивачу ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 (код НОМЕР_4 ), сформованої в день державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - 08.08.2018 року, здійснювалась перевірка інформації щодо наявності обтяжень, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та встановлено, що за параметрами запитуваної інформації арешт чи будь-які інші обтяження на нежитлові приміщення а саме: прибудованого офісного блоку №№ 1,2,3 з №1 по №11 (групи приміщень №4 (чотири), №№І,ІІ,ІІІ підвалу з №1 (один) по №24 ( двадцять чотири) (групи приміщень № 5 (п`ять), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №6 (шість), №№І, ІІ першого поверху, з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень №7 (сім), з №1 (один) по №28 ( двадцять вісім) (групи приміщень № 8 ( вісім), з №1 (один) по №7 (сім) (групи приміщень №9 (дев`ять) ( в літ. Б), загальною площею 2 431,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 (в літ. Б), належного на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва на право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого на підставі Наказу №1101-В, від 08.12.2010 року, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1136911, 31.05.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., індексний номер рішення про державну реєстрацію: 2764544 від 31.05.2013 року) станом на 08.08.2018 року відсутні. (а.с.170-175).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 133713591 від 09.08.2018 року, вбачається, що право власності на нерухоме майно, що виступало предметом іпотеки за Іпотечним договором, зареєстровано Державним реєстратором Грицай Н.В., 08.08.2018 того ж дня що й отримання Інформаційної довідки: 133697277 від 08.08.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на дату реєстрації речових прав на нежилі приміщення, що виступали предметом іпотеки та щодо яких державним реєстратором вчинялись реєстраційні дії були відсутні обтяження нерухомого майна, а відтак у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, визначені пунктом 6 статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», через наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Статтями 76-80 ЦПК України, визначено поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність.

Згідно із ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положенням ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. .2 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглядаючи справу в межах заявлених вимог на підставі доказів наданих учасниками справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено перед судом належними та достатніми доказами факт порушення ОСОБА_5 , державним реєстратором Київської Філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр Реєстрації» вимог, встановлених Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З огляду на означене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати Позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2,4, 12-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 546, 598, 599, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 4, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області "Центр Реєстрації" Грицай Наталії Володимирівни, третя особа: Акціонерне товариство "Банк Січ" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень- залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення суду до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

С у д д я О.О. Астахова