Рішення № 85405859, 05.11.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 1536 / 19

2 / 636 / 1178 / 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 листопада 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Ковригіна О.С.,

при секретарі - Фатєєєвої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № LOY-52744 від 13.04.2017 року в розмірі 16680,01 грн., та суму судових витрат в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 13.04.2017 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір № LOY-52744, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на суму 12000,00 грн. на поточні потреби на поточний рахунок Позичальника, відкритий в відділенні вул. Я.Мудрого, 29а ПАТ Кредобанк у м. Харків.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем в розмірі 16680,01 грн.

Від представника позивача - Швадчак А.Р. до суду 01.11.2019 року надійшла заява, згідно якої він просив позов задовольнити та розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.43).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений шляхом направлення судової повістки на його адресу, про що свідчить поштове повідомлення про її вручення (а.с. 45), причини неявки суд не сповістив, відзиву на позов та заяву про розгляд справи без його участі суду не надав.

Суд відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність нез`явившихся учасників за наявними доказами справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Так, 25.01.2017 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» правонаступником якого є АТ «КРЕДОБАНК», та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № LOY-52744, відповідно до якого позивач зобов`язувався 13.04.2017 року надати відповідачу кредит на суму 12000,00 грн. із терміном кредитування до 12.04.2022 року на умовах, визначених цим кредитним договором на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 12000,00 грн. на поточний рахунок позичальника, відкритий в відділенні по вул. Я.Мудрого, 29а ПАТ Кредобанк у м. Харків; для оплати комісії Банку за видачу кредиту в сумі 0 грн. на рахунок Банку (МФО 325365) (а.с. 12-15).

Позивач виконав умови договору належним чином та надав відповідачу 13 квітня 2017 року кредит на загальну суму 12000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 20885386 від 13.04.2017 року, та випискою про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 13.04.2017 року по 14.11.2018 року (а.с.9-11).

Останнє перерахування коштів відповідачем, спрямоване на погашення заборгованості за вказаним договором відбулося 12.07.2017 року, а надалі відповідачем було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту LOY-52744 від 13.04.2017 року та випискою про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 13.04.2017 року по 14.11.2018 року (а.с. 7, 9-11).

З метою досудового врегулювання спору та керуючись умовами договору, позивач звертався до відповідача з повідомленням-вимогою, яким вимагав погашення простроченої заборгованості за договором (а.с. 17). Однак, відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на погашення заборгованості, що підтверджується вище вказаною випискою про рух коштів.

Відповідач не повернув в повному обсязі позивачу кредитні кошти, не сплатив в повному обсязі відсотки за користування кредитом та комісію за управління кредитом, чим порушив зобов`язання за Кредитним договором № LOY-52744 від 13.04.2017 року.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом на суму 14882,37 грн., з яких: 9092,83 грн. - неповернута сума кредиту; 1968,74 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 3820,80 грн. заборгованість по сплаті комісії за управління кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту (а.с.7).

Відповідно до п. 6.1. Договору, позивач нараховує пеню по простроченій заборгованості відповідача за період з 15.11.2017 року по 14.11.2018 року в розмірі 1797,64 грн., про що позивачем додано до позову відповідний розрахунок пені по простроченій заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 8).

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 всупереч вимогам кредитного договору та цивільного законодавства, свої договірні зобов`язання перед позивачем належним чином не виконує, не здійснює своєчасне повернення сум отриманого кредиту, сплату сум, нарахованих за користування кредитними коштами, відсотками та комісії у встановлені Кредитним договором терміни.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення кредиту, але на час подання позову, заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобов`язання;

3)сплата неустойки;

4)відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст. 1048 ЦК України передбачено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 258-260, 263, 265, 268, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Башарівка Радивилівського району Рівненської області, ІПН НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862, р/р НОМЕР_3 в АТ «Кредобанк», МФО 325365) заборгованість по кредитному договору № LOY-52744 від 13.04.2017 року в сумі 16680 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 01 коп., яка складається з наступного: 9092,83 грн. заборгованість по поверненню основної суми кредиту; 1968,74 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 3820,80 грн. заборгованість по сплаті комісії за управління кредитом; 1797,64 грн. пеня, а також судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп., всього в сумі 18 601 (вісімнадцять тисяч шістсот одна) грн. 01 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя -