Рішення № 8540354, 01.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" грудня 2009 р. Справа № 7/214-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.Т. –Р.Е.Й.Л.», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕАРС», м. Бровари

про стягнення 90436,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Макаревич С.П. (дов. № 12/10 від 12.10.2009 р.);

Пірус Л.О. (дов. № 12/10 від 12.10.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.Т. –Р.Е.Й.Л.»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕАРС» (далі –відповідач) про стягнення 90436,15 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором № 03-01-08/IT від 01.11.2007 р., зокрема, щодо оплати за надані позивачем послуги з транспортного перевезення вантажів.

Ухвалою суду від 21.09.2009 року було порушено провадження у справі № 7/214-09 та призначено її розгляд на 13.10.2009 року.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 13.10.2009р., розгляд справи було відкладено на 17.11.2009р.

          В судове засідання 17.11.2009 р. представник відповідача по справі не з’явився, однак, через загальний відділ суду від директора ТОВ “БЕАРС”надійшло клопотання (вих. № 17/11 від 17.11.2009 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із перебуванням представника на лікарняному.

          Ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи відкладався до 01.12.2009 р., явка представників сторін в судове засідання визнавалась обов’язковою.

          Ухвалою голови господарського суду Київської області від 17.11.2009 р. строк вирішення спору справі № 7/214-09 продовжено на один місяць, до 21.12.2009 р.

В судове засідання 01.12.2009 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився, через загальний відділ суду надіслав клопотання (вх. № 14986 від 01.12.2009 р.) про неможливість брати участь в судовому засіданні та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Частиною другою та третьою ст. 28 ГПК України встановлено, що керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує право сторін на представництво їх інтересів кількома представниками або у виборі нового представника, або бути представленим керівником.

Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, так його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

01.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «І.С.Т. –Р.Е.Й.Л.»та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕАРС»був укладений договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 03- 01-08/IT (далі-Договір)

Відповідно до п. 1.1. Замовник (відповідач) доручив, а Експедитор (позивач) прийняв на себе зобов’язання, протягом всього строку дії цього Договору, здійснювати організацію перевезень вантажів Замовника або для Замовника автомобільним транспортом.

Пунктом 2.1.6 Договору передбачено обов’язок Замовника сплатити Експедитору вартість наданих послуг.

У відповідності із п. 4.1 Договору вартість перевезення вантажів та вартість послуг експедитора встановлюється за взаємною згодою Замовника і Експедитора та вказується в заявках на перевезення вантажу, які є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 4.2 Договру Правовим документом, що підтверджує факт виконання зобов’язань Експедитором належним чином, є CMR та акт приймання –передачі послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, підписаний Сторонами. Підставою для здійснення взаєморозрахунків між Сторонами є рахунок, податкова накладна та акт приймання-передачі.

Як передбачено п. 4.3 Договору Замовник повинен здійснювати розрахунки з Експедитором протягом 30 банківських днів з дати підписання Сторонами Акту.

Строк дії Договору відповідно до п. 7.5 до 31.12.2008 р.

На виконання умов Договору позивач протягом серпня-грудня 2008 р. надав відповідачеві послуги з транспортного перевезення вантажів на загальну суму 115423,63 грн. Факт надання послуг підтверджується копіями актів здачі-прийняття транспортно-експедиторських робіт за відповідний період, підписаних та скріплених печатками сторін (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач виконав своє зобов’язання частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 40559,89 грн. (29000, 00 грн.+1990,29 грн.+9569,60 грн.), що підтверджується копіями банківських виписок, наданими позивачем, а тому станом на 17.09.2009 р. за ним утворилась заборгованість на загальну суму 74863, 74 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 903 ЦК України вказується, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості у сумі 74863, 74 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.4 Договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, при порушенні терміну оплати Замовником.

На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню в розмірі 8977, 46 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 9002, 47 грн., а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним. Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 8977, 46 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних у сумі 1173, 72 грн. та інфляційні збитки –5421, 23 грн.

          Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій „Ліга: Еліт 8.1.1” перевірив розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкцій та дійшов висновку, що 3 % річних підлягають задоволенню у сумі завленій позивачем (1173,72 грн.), а інфляційні збитки у сумі 2723, 59 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 87738,51 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕАРС» (07400, Київська область, м. Бровари, провулок Тупий, 7, код ЄДРПОУ 30977922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.Т. –Р.Е.Й.Л.»(03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 92-А, код ЄДРПОУ 30018957) 74863 (сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 74 коп. боргу, 8977 (вісім тисяч дев’ятсот сімдесят сім) грн. 46 коп. пені, 2723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 59 коп. інфляційних збитків, 1173 (одну тисячу сто сімдесят три) грн. 72 коп. –3% річних та судові витрати: 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 38 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 11.12.2009 р.

Суддя