Рішення № 8539325, 24.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" листопада 2009 р. Справа № 4/272-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 50",

м. Бровари

до Будівельно-виробничого підприємства "Бориспільрайагропромбуд",

с. Мала Олександрівка

про стягнення 28525,30 грн.,

представники сторін:

від позивача: Смірнов О.С. –предст., дов. № 467/14 від 26.10.2009р.

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 50", м. Бровари (позивач) звернулось до суду з позовом до Будівельно-виробничого підприємства "Бориспільрайагропромбуд" (відповідач) про стягнення 28525,30 грн., які складають 24111,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладної, 3544,32 грн. інфляційних втрат, 869, 98 грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2009р. у справі № 4/272-09 розгляд справи було призначено на 24.11.2009р.

24.11.2009р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги суду викладені в ухвалі від 29.10.2009 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, а тому справа розглядається без участі представника відповідача.

Позивач в судовому засіданні подав клопотання в порядку ст.. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 20000 грн. основного боргу, 3544,32 грн. інфляційних втрат, 869, 98 грн. – 3% річних, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління № 50" поставило та належним чином передало Будівельно-виробничому підприємству "Бориспільрайагропромбуд" товар –50 тон асфальтобетонної суміші типу В, на загальну суму 24 111 грн. на підставі накладної № РН-0000320.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №ЯОН № 171229 виданої на ім’я Іванини Тараса Ігоровича

Відповідно до заявки № 31 від 02.07.2009р., сторони дійшли згоди, що товар поставляється на умовах відстрочки платежу на 7 днів, тобто кінцевий термін оплати –09.07.2008р.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив заборгованість за поставлений товар, позивачем на адресу відповідача 03.02.2009р. було надіслано вимогу № 18/14 про погашення заборгованості, яка була отримана відповідачем 10.02.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Частиною 2 ст. 712 ЦКУ встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач в судовому засіданні подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначає, що відповідачем частково була погашена сума боргу в розмірі 4 111 грн., про що свідчить також платіжна-вимога доручення № 44 від 01.10.2009р. та просив стягнути з відповідача 20 000 грн.

Оскільки відповідач своїх зобов’язань за договором в повному обсязі не виконав, доказів повної сплати орендної плати суду не надав, а тому суд вважає за можливе задовольнити суму основного боргу з врахуванням часткової проплати та стягнути з відповідача 20 000 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3544,32 грн. інфляційних втрат та 869,98 грн. –3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача інфляційних втрат в сумі 3544,32 грн. та 869, 98 грн. 3 % річних є арифметично вірним, відповідає нормам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Будівельно-виробничого підприємства "Бориспільрайагропромбуд" (08320, Київська обл.., Бориспільський р-н, с. Мала Олександрівка, вул.. Гагаріна, 18, код 20576854) на користь Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління № 50" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Кутузова, 2-а, код 05408668) 20000 (двадцять тисяч) грн.. основної заборгованості, 3544 (три тисячі п’ятсот сорок чотири) грн.. 32 коп. інфляційних втрат, 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) грн.. 98 коп. 3% річних, 244 (двісті сорок чотири) грн.. 14 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 30.11.2009р.