Рішення № 8538922, 17.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" листопада 2009 р. Справа № 6/217-09/9

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-АО»

Про стягнення 9 582, 40 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 31.07.2009 р.)

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-АО»про стягнення заборгованості на суму 9 582, 40 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-АО»договору оренди нежитлового приміщення № 21 від 09.02.09 р.

Ухвалою суду від 25.09.2009р. порушено провадження у справі № 6/217-09 та призначено розгляд справи на 22.10.2009р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 25.09.09 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

Розпорядженням Голови Господарського суду Київської області від 14.10.2009р. зазначена справа була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В. у звязку із призначенням судді Маляренка А.В. на посаду судді Київського міжобласного господарського суду.

Ухвалою суду від 20.10.2009р. суддя Сокуренко Л.В. прийняла справу № 6/217-09 до свого провадження та присвоїла номер № 6/217-09/9, розгляд справи призначено на 29.10.2009р., явку повноважних представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

В судове засідання 29.10.2009 р. представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 25.09.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в звязку з чим розгляд справи відкладено на 17.11.2009 року.

В судове засідання 17.11.2009р. представник відповідача вдруге не з”явився, вимоги ухвали суду від 25.09.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні 17.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.09 р. між Орендодавцем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Позивачем) та Орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-АО»(надалі - Відповідачем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 21 (надалі Договір оренди).

Відповідно до п.п. 1.1 п.1 Договору оренди позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове, платне користування для здійснення своєї діяльності площу, що належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 від 14.04.05 р.

Адреса, за якою знаходиться офісна площа: Київська область, АДРЕСА_2; загальна орендована площа становить 16,3 кв.м. (п.п. 1.2, 1.3).

Згідно з п. 1.6 Договору термін дії договору оренди встановлюється з 09 лютого 20009 року по 09 лютого 2010 року.

Плата за користування приміщення становить 2120, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % 353, 33 грн. на місяць (п. 1.7 Договору).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем наперед, щомісячно до 10 числа кожного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За ствердженням позивача, відповідач виконував свої зобовязання належним чином по Договору оренди в лютому та березні 2009 року; з березня 2009 року відповідач припинив сплачувати орендну плату.

З метою досудового врегулювання спору, 23.06.09 р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 21 від 22.06.09 р. з вимогою сплатити суму боргу та повідомлення про розірвання договору оренди № 21 від 09.02.09 р., яку відповідач отримав 25.06.09 р. (підтверджено поштовим повідомленням про вручення № 022661785). Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору, договір оренди підлягає достроковому розірванню, а відповідач виселенню, якщо відповідач не сплатив орендної плати протягом місяця з дня закінчення платежу.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, з 30.06.09 р. позивач розірвав договір оренди та, за ствердженням позивача, відповідач в липні 2009 року звільнив орендоване приміщення .

Таким чином, заборгованість відповідача внаслідок несвоєчасного та неповного здійснення орендної плати, за користування орендованим приміщенням становить 6360, 00 грн. за період квітень червень 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був виконати свої зобовязання та внести орендну плату в повному обсязі в строк:

- за квітень 2009 року до 10.03.2009 року;

- за травень 2009 року до 10.04.2009 року;

- за червень 2009 року до 10.05.2009 року.

За ствердженням позивача, станом на день подання позову відповідачем орендна плата не внесена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання жодного разу не зявився, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 6360, 00. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, у разі несвоєчасної сплати орендної плати, визначеної в п. 1.7 даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи умови договору, позивач нарахував пеню у розмірі 3222, 40 грн. за період з 11.04.2009 р. по 30.06.2009 р.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено обмеження розміру пені, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені таким, що суперечить нормам законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі 206, 31 грн. за розрахунком суду.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний суд України у постанові №48/299 від 28.03.2006р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-АО»(юридична адреса: 08454, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Шевченко,41; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 20-В, офіс 28, код ЄДРПОУ 35226047, р/р 26003115420101 в ЗАТ «Сведбанк Інвест», МФО 320650) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08300, Київська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРД «Райфайзен Банк Аваль», МФО 322904) основний борг в сумі 6360 (шість тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., 206 (двісті шість) грн. 31 коп. пені, державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 161 (сто шістдесят одна) грн. 71 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя