Рішення № 8537798, 12.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" листопада 2009 р. Справа № 9/191-09          

За позовомФізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни

До

Третя особа Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Зроби Сам Україна”

Про стягнення 32771,66 грн.

Суддя Л.В. Сокуренко Представники: від позивача:предст. Шишута Ю.В. (дов. б/н від 10.07.2007 р.)

від відповідача:

третя особа:не з’явився

предст. Соломко Г.В. (дов. б/н від 29.09.09 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни до Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель” про стягнення 32771,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем заявок-договорів перевезення від 23.01.08 р. № 32-7637-901-024 та від 30.01.08 р. № 32-7637-901-0245, зокрема, щодо оплати наданих послуг перевезення товарів.

Ухвалою суду від 17.08.2009р. порушено провадження у справі № 9/191-09 та призначено розгляд справи на 15.09.2009р.

Зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України власну, акти звірки взаєморозрахунків; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 17.08.2009р. явка представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 15.09.2009р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки в судове засідання належним чином не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, в разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, розгляд справи підлягає відкладенню.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 15.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2009 р., зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 17.08.2009р.; явку повноважних представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

01.10.2009 р. представник відповідача в судове засідання вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.08.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач по справі укладав договори-заявки з позивачем на перевезення вантажу не для власних потреб, а для Товариства з обмеженою відповідальністю “Зроби Сам Україна”, і саме ТзОВ –“Зроби Сам Україна” був отримувачем товарів.

Статтею 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з ії сторін.

Згідно ч.3 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Враховуючи те, що під час розгляду спору виникли питання щодо добросовісного виконання позивачем послуг щодо перевезення вантажу одержувачу (ТзОВ “Зроби Сам Україна”), а також виникла необхідність додаткових пояснень з приводу отримання ТзОВ “Зроби Сам Україна” замовленого товару, суд вважає за необхідне залучити ТзОВ “Зроби Сам Україна” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача для всебічного та об’єктивного розгляду спору по суті.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає, в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, необхідність витребування нових доказів тощо.

За таких обставин, ухвалою суду від 01.10.09 р. розгляд справи відкладено на 29.10.09 р.; залучено з ініціативи господарського суду ТзОВ “Зроби Сам Україна” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; зобов’язано ТзОВ “Зроби Сам Україна” надати в судове засідання письмові пояснення з приводу отримання вантажу за замовленням Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель” та докази в якості підстави своїх посилань чи заперечень.

В судове засідання 29.10.2009 р. представник відповідача втретє не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.08.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник третьої особи також не виконав вимоги ухвали суду від 01.10.09 р.

За таких обставин, ухвалою суду від 29.10.09 р. розгляд справи відкладено на 12.11.09 р.; зобов’язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 17.09.09 р. та від 01.10.09 р.

В судове засідання 12.11.2009 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 17.08.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник третьої особи на вимогу ухвали суду від 01.10.09 р. надав в судове засідання письмові пояснення (від 12.11.09 р. № 453), в яких підтвердив факт отримання вантажу за замовленням Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель” та надав докази оплати наданих послуг.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача та третьої особи господарський суд Київської області,-

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2008 року між ТзОВ “Зроби Сам Україна” (третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) та Дочірнім підприємством “Кюне і Нагель” (відповідачем) було укладено договір транспортногого експедирування №КН- 251-FO (далі - Договір).

За договором транспортногого експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до умов договору третя особа доручає, а відповідач бере на себе зобов’язання за плату і за рахунок третьої особи надати транспортно- експедиційне обслуговування, відповідно до узгоджених сторонами Договору заявок. Заявки, підписані обома сторонами, є невід’ємною частиною цього Договору (п. 2 Договору).

Згідно з п. 3.1.1. Договору відповідач має право для виконання доручення третьої особи здійснювати самостійний вибір перевізників, агентів, інших осіб, укладати з ними правочини від свого імені та за власний рахунок.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організовувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням (ч.1 ст. 929 ЦК України).

Третя особа, на підставі Договору, замовила у відповідача транспортно-експедиційні послуги, а саме: 1. перевезення товарів з Німеччини (Duisburg-Ottendorf-Okrilla) до України (м. Київ), оформлена заявкою № 12 від 23.01.09 р.; 2. перевезення товарів з Німеччини (Duisburg) до України (м. Київ), оформлена заявкою № 13 від 30.01.09 р.

На виконання п.3.1.4. Договору та з метою належної організації перевезення товарів відповідно до встановлених у заявках № 12 та № 13 маршрутах, відповідач звернувся до фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни (позивача) з заявками-договорами на перевезення вантажу.

Таким чином, з метою виконання заявки № 12 від 23.01.09 р. того ж дня між позивачем та відповідачем було підписано заявку-договір № 32-7637-901-024, відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом –Німеччина (Duisburg-Ottendorf-Okrilla) –Україна (м. Київ) та доставити товар третій особі (ТзОВ “Зроби Сам Україна”).

Вартість перевезення складає 16500, 00 грн. (п.16 заявки-договору № 32-7637-901-024).

За твердженням позивача, заявка-договір № 32-7637-901-024 з його боку була виконана в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR) № 078005А та № 078024А та попередніми повідомленнями від 02.02.09 р.

Згідно п.16 заявки-договору № 32-7637-901-024 позивачем було оплачено замитнення товару на території України –140 Євро, що за курсом НБУ на день замитнення товару склало 1381,56 грн. (підтверджується квитанцією від 30.01.09 р.).

Враховуючи викладене, загальна сума вартості понесених позивачем витрат складає 17881, 56 грн.

З метою виконання заявки № 13 від 30.01.09 р. між позивачем та відповідачем того ж дня було підписано заявку-договір № 32-7637-901-025, відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом –Німеччина (Duisburg) –Україна (м. Київ) та доставити товар третій особі (ТзОВ “Зроби Сам Україна”).

Вартість перевезення складає 14000, 00 грн. (п.16 заявки-договору № 32-7637-901-025).

За твердженням позивача, заявка-договір № 32-7637-901-025 з його боку була виконана в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними (CMR) № 049994 та № 049995 та попередніми повідомленнями від 06.02.09 р.

Згідно п.16 заявки-договору № 32-7637-901-025 позивачем було оплачено замитнення товару на території України –90 Євро, що за курсом НБУ на день замитнення товару склало 890, 10 грн. (підтверджується квитанцією від 03.02.09 р.)

Враховуючи викладене, сума вартості понесених позивачем витрат складає 14890, 10 грн.

Загальна вартість наданих послуг за двома заявками складає 32771,66 грн.

18.02.09 р. з метою оплати понесених позивачем витрат згідно заявок-договорів № 32-7637-901-024 від 23.01.09 р. та № 32-7637-901-025 позивач направив на адресу відповідача два комплекти документів: CMR № 078005А, № 078024А, № 049994 та № 049995, рахунки-фактури № СФ-0000134 від 11.02.09 р. та № СФ-0000061 від 02.02.09, акти виконаних робіт № ОУ-0000059 від 02.02.09 р. та № ОУ- 0000131 від 11.02.09 р., податкові накладні № 130 від 11.02.09 р. та № 123 від 02.02.09 р., що підтверджується поштовою квитанцією № 118803 та Реєстром відправлених листів від 18.02.09 р. (належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи).

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надання позивачем транспортних послуг щодо перевезення вантажу третя особа (безпосередній отримувач) не заперечує (у поясненнях № 12.11.09 р. № 453 третя особа підтвердила, що фактичним виконавцем перевезень є фізична особа-підприємець Гупало Людмила Василівна).

Крім того, у зазначених поясненнях, наданих у судовому засіданні 12.11.09 р., третя особа зазначила, що на підтвердження отриманих послуг відповідач та третя особа підписали Акти приймання-передачі наданих послуг від 23.02. 09 р. № 7637.901.024.01 та № 7637.901.025.01 (належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи).

З метою оплати отриманих послуг відповідач виставив третій стороні рахунки від 23.02.09 р. № 164828 на суму 23258,29 грн. та № 164829 на суму 16952,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору рахунки відповідача підлягають оплаті протягом 10 календарних днів з дати отримання третьою особою рахунку та відповідних документів.

Третя особа оплатила зазначені рахунки в межах строку, визначеного п. 4.2 Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 440005457 від 04.03.09 р. (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.3 Договору сума, що підлягає сплаті відповідачу, погоджується сторонами в заявках або в додатках про тарифи. В цю суму включено витрати на оплату рахунків залучених до виконання перевезення осіб, а також винагорода відповідача з урахуванням ПДВ.

Тобто, сума, яку відповідач отримав від третьої особи згідно платіжного доручення № 440005457 від 04.03.09 р. включає в себе витрати на оплату послуг позивача, але за ствердженням останнього, станом на день подання позову до суду, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманих послуг не виконав.

Пунктом 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 33 ГПК України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, доказів спростування наявності заборгованості або її погашення у сумі 32771, 66 грн. не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 32771, 66 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про покладення на відповідача судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 1500, 00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до п. 10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвал, постанові за наявності документального підтвердження витрат: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивач та адвокат Шишута Юрій Васильович 27.07.2009 р. уклали угоду про надання послуг адвоката № 2707/2009 від 27.07.2009, згідно з п. 1 якої позивач доручає адвокату здійснення представництва його інтересів як позивача по справі за його позовом до Дочірнього підприємства “Кюне і Нагель” смт. Гостомель про стягнення заборгованості 33271,66 грн. у господарському суді Київстької області.

З метою виконання доручення позивач уповноважує адвоката здійснити всі передбачені законом дії для максимального захисту інтересів позивача. При цьому адвокату надаються усі права, надані позивачу у господарському процесі (п. 3 угоди № 2707/2009 від 27.07.2009 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Шишута Ю.В. діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 197, виданого Волинською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 31.08.2000 р.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується, а саме: зазначена особа приймала участь в судових засіданнях, надавала пояснення та необхідні документи тощо.(ухвали Господарського суду Київської області від 15.09.2009 р., від 01.10.09 р., від 29.10.09 р., від 12.11.09 р. у справі № 9/191-09)

Пунктом 5 угоди № 2707/2009 від 27.07.2009 сторони погодили суму гонорару за виконання адвокатом цієї угоди в 1500, 00 грн.

17.07.2009 р. позивачем було сплачено адвокату 1500, 00 грн. за ведення господарської справи відповідно до квитанції № 2707/09.

Таким чином судові витрати позивача на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1500,00 грн.

Держмито та судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України також покладаються на відповідача.

При вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито»останнє підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Зазначене положення також закріплене у роз’ясненні Вищого господарського суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Арбітражного процесуального кодексу України»

У зв’язку з тим, що позивачем на момент подання позову було помилково сплачено державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено позовними вимогами, суд вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачені кошти.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 909 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель»(08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Садова, 26-а; код ЄДРПОУ 24596990) з будь якого рахунку, виявлено державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни (43026, м. Луцьк, пр.-т Соборності, 42/136, ідентифікаційний номер 2820510269; р/р 26007156795 у «Райфайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) основний борг в сумі 32771 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 66 коп., 1500 (тисячп п’ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката; державне мито в сумі 327 (триста тридцять дві) грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Гупало Людмилі Василівні (43026, м. Луцьк, пр.-т Соборності, 42/136, ідентифікаційний номер 2820510269; р/р 26007156795 у «Райфайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) надмірно сплачені втрати за державне мито в сумі 5 (п’ять) грн., про що видати довідку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В.Сокуренко

Суддя