Рішення № 8536020, 20.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" жовтня 2009 р. Справа № 9/200-09          

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

Про стягнення 40 116, 12 грн.

                     Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Позивача предст. Решодько О.Є. (дов. №3742/4/ГО від 18.12.2008р.)

Відповідача предст. Снігур Д.С. (дов. № б/н від 12.10.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»про стягнення боргу на суму 40 116,1 2 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 22.09.2009р.

22.09.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла телеграма № 1601, в якій представник Відповідача просить суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 22.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 20.10.2009р.

В судове засідання 20.10.2009р. представник Відповідача з’явився та позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представника Позивача, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 1 Статуту Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», затвердженого загальними зборами акціонерів згідно протоколу № 27 від 28.10.2008 року, зареєстрованого Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.11.2008 року, останнє було створене як Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Слобода», зареєстроване Харківським міським виконавчим комітетом 28.12.2000 року, змінило назву на Закрите акціонерне товариство «Український Страховий Альянс», що зареєстровано Подільською районною у місті Києві державної адміністрацією 07.06.2001 року, та є їх правонаступником.

11.11.2008 року на підставі зміни найменування юридичної особи здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна».

Отже, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»(Позивач по справі) є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Український Страховий Альянс».

11.04.2006р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі Відповідач) та Закритим акціонерним товариством Страховою компанією «Український страховий альянс»(зараз Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна») (далі Позивач) було укладено Генеральний договір № 11/04/2006-ФП про співробітництво в області перестрахування та ретроцесії (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом даного Договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків.

Пунктом 1.2 даного Договору встановлено, що цей Договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії Сторін у сфері факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки при укладенні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність Сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань.

Відповідно до умов вказаного договору в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики, визначені в кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування (ретроцесії), що містить основні умови необхідні для акцептування цього ризику. Конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід’ємним доповненням до вказаного Договору, що регулює перестрахування конкретного ризику (п.п.1.5, 1.6. Договору).

Пунктом 3.3.3. Договору передбачено, що Відповідач (перестраховик) зобов’язується перераховувати перестрахувальнику (Позивачеві), або у випадку його неплатоспроможності та за його дорученням –страхувальнику (вигодонабувачу), відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з дня отримання від перестрахувальника документів: письмової заяви перестрахувальника з розрахунком частини страхового відшкодування (калькуляції), що підлягає виплаті перестраховиком; письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування; страхового акту; копії оригінального договору страхування (страхового полісу), відповідних документів від правоохоронних органів, банків, медичних та інших установ, які володіють інформацією про обставини страхового випадку та підтвердження перерахування перестрахувальником суми страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно ковер-ноту №449/1022135/07 від 01.10.2007 року автомобіль, належний страхувальнику Волошиній Т.В., перестрахований Відповідачем.

По страховому випадку, що настав з автомобілем, належним зазначеному страхувальнику, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно п. 3.3.2 цього Договору Відповідач (перестраховик) зобов’язався нести відповідальність в межах ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії).

Враховуючи те, що відповідно до умов вказаного договору, Відповідач зобов’язався сплатити частину страхового відшкодування по перестрахованим ризикам, Позивач звернувся до Відповідача з вимогами про його сплату з наданням відповідного пакету документів згідно п.3.3. Договору.

Спір виник внаслідок того, що Відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав та не сплатив частини страхового відшкодування за перестрахованими ризиками, у зв’язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем, а саме:

За ковер-нотом № 449/1022135/07 від 01.10.2007 року Перестрахувальник передав, а Перестраховик прийняв у перестрахування автомобіль MERCEDEZ-BENZ, 2007 рік, держ. № АА 7770 (страхувальник Волошина Т.В.).

20.08.2008 року настав страховий випадок – незаконне володіння. Загальний розмір збитку становить 768301, 68 грн. згідно акту № 9283/08/05/11 та акту № 9283/08/05/11допл.

Доля перестраховика (5%) становить 38 415, 08 грн.

22.08.2008 року Позивач надіслав Відповідачеві лист № 1727/8/ГО про настання страхового випадку.

23.02.2009 р. Позивач надіслав Відповідачеві лист-повідомлення № 811 про зобов’язання сплатити частину страхового відшкодування з доданням необхідних документів, в якому просив перерахувати на свій рахунок частину страхового відшкодування в сумі 38 415, 08 грн. у відповідності до п. 3.3.3. Договору.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано, проте у судовому засіданні Відповідач проти позову не заперечує та борг визнав у повному обсязі.

Враховуючи те, що Відповідач у встановлений договором строк свого обов’язку не виконав та не сплатив частину страхового відшкодування, факт наявності боргу у Відповідача перед позивачем в сумі 38 415, 08 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 38415,08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дії Відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 3.7. Договору у випадку порушення однією і з сторін умов розрахунків, визначених умовами цього Договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.

Враховуючи порушення Відповідачем строків сплати страхового відшкодування, норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та п. 3.7. Договору, вимоги Позивача про стягнення пені в сумі 1 166, 28 грн. підлягають задоволенню повністю за розрахунком Позивача, наведеному у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних в сумі 145, 24 грн. та інфляційних збитків у сумі 389, 52 грн., підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. ст.11, 509, 525, 530, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186, р/р 26507300000777 в АКБ «Форум», МФО 322948) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м.Київ, вул. Андріївська, 2/12, ЄДРПОУ 31235110, р/р 26500218673900 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) основного боргу в сумі 38 415 (тридцять вісім тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 08 коп., пені в сумі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 28 коп., 3 % річних в сумі 145 (сто сорок п’ять) грн. 24 коп., інфляційні нарахування в сумі 389 (триста вісімдесят дев’ять) грн. 52 коп., 401 (чотириста одна) грн. 16 коп. –витрат по оплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано –29.10.2009 р.

Суддя