Рішення № 8536017, 20.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" жовтня 2009 р. Справа № 9/199-09          

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»

Про стягнення 398157, 88 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Вишневеміськреконструкція»

До Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торгова Гільдія»

Про визнання недійсним договору

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Буртовий М.В. (дов. б/н від 21.09.2009р.)

Від відповідача Галепій Е.В. (дов. б/н від 17.02.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»про стягнення боргу у сумі 398 157, 88 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»про визнання договору недійсним.

Позовну заяву Позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія», на виконання умов договору № 2510-2-К, надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція» інформаційно-консалтингові послуги, але Відповідач, станом на день подання позову, за надані послуги не розрахувався.

В обґрунтування своїх вимог за вказаним вище зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»вказує, що умови підписаного між сторонами договору № 2510-2-К не відповідають вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 25.08.2009р. порушено провадження у справі № 9/199-09 та призначено розгляд справи на 22.09.2009р.

22.09.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання б/н від 22.09.2009р., в якому представник Відповідача просить суд відкласти розгляд справи.

В зв’язку з неявкою представника Відповідача в судове засідання, розгляд справи № 9/199-09 відкладений на 20.10.2009р.

В судове засідання 20.10.2009р. представники сторін з’явились, вимоги ухвали суду від 25.08.2009р. та від 22.09.2009р. виконали.

Представником Позивача надано заяву до суду, в якій він зазначає, що в процесі підготовки позову, Позивачем було допущено технічну помилку в тексті позову, а саме невірно вказано суму позову на титульній сторінці позову, замість 398 157, 88 грн. було вказано 566 268, 93 грн.

20.10.2009 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов Відповідача вих. №12132 від 20.10.2009р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов; щодо зустрічного позову, то вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавству України.

Представник відповідача проти первісного позову заперечує з посиланням на те, що договір, укладений між сторонами, є недійсним, але відзиву на позов не надав з посиланням на те, що ним пред’явлено зустрічний позов, в зв’язку з чим просить в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представника Позивача та Відповідача, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»(далі Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»(далі Позивач) було укладено договір № 2510-2-К про надання інформаційно-консалтингових послуг (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позивач надає Відповідачу інформаційно-консалтингові послуги, які передбачають розробку та надання в письмовому вигляді систематизованої інформації, яка містить досліди, формулювання типу житлового комплексу, його прибутковість (далі-Концепція). Житловий комплекс розташований за адресою: м. Вишневе, на перехресті вул. Лесі Українки та вул. Святошинської.

Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору, Позивач розробляє і передає Відповідачу Концепцію в письмовому вигляді, не пізніше ніж через 25 (двадцять п’ять) робочих днів з моменту підписання даного Договору, при умові виконання Відповідачем зобов’язань по сплаті передоплати у відповідності до п. 4.2.1. даного Договору, а також за умови отримання Позивачем від Відповідача інформації, передбаченої в Додатку № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, винагорода Позивача за надані за даним Договором інформаційно-консалтингові послуги становить в валютному еквіваленті суму, яка дорівнює 43 100 (сорок три тисячі сто) євро та підлягає сплаті в гривнях, по курсу встановленому Національним банком України на день здійснення платежу. Сума валютного еквіваленту розрахована з урахуванням 20% ПДВ.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що виплата винагороди Позивачу, указаної в п.4.1 даного договору здійснюється наступним чином:

- пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що Відповідач на протязі 25 (двадцяти п’яти) банківських днів з моменту підписання даного Договору виплачує Позивачу передоплату, яка у валютному еквіваленті становить суму, рівну 18 100 (вісімнадцять тисяч сто) євро, яка підлягає сплаті у гривнях по курсу, встановленому Національним банком України на день здійснення платежу. Сума валютного еквіваленту розрахована з урахуванням 20% ПДВ.

- пунктом 4.2.2 Договору передбачено, що оплата кінцевої частини винагороди за надані інформаційно-консалтингові послуги по розробці Концепції, яка у валютному еквіваленті становить суму, рівну 25 000 (двадцять п’ять тисяч) євро, яка підлягає сплаті у гривнях по курсу, встановленому Національним банком України на день здійснення платежу, здійснюється Відповідачем не пізніше 5 (п’яти)банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг у відповідності з умовами ст.3 даного Договору. Сума валютного еквіваленту розрахована з урахуванням 20% ПДВ.

За ствердженням позивача, що також не спростовується відповідачем, Відповідачем, на виконання умов Договору, 04.11.2008 року частково здійснено попередню оплату у розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп., що в валютному еквіваленті за курсом Національного банку України станом на день здійснення платежу становило 6 738, 55 Євро.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Відповідач зобов’язаний на протязі 20 календарних днів з моменту передачі Концепції розглянути передану Позивачем Концепцію, підписати Акт приймання-передачі наданих послуг та повернути один екземпляр даного Акту Позивачу.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що у разі ненадання Відповідачем в термін, вказаний в п. 3.3 Договору, підписаного екземпляру Акту приймання-передачі наданих послуг та відсутність мотивованої відмови Відповідача від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг з зазначенням причин, відповідно до п.3.4 даного Договору, послуги, надані Позивачем, вважаються наданими належним чином у відповідності з умовами даного договору і прийнятими без зауважень Відповідачем.

На виконання умов Договору, Позивач розробив та надав Відповідачу Концепцію, що підтверджується Актом приймання-передачі Концепції від 26.12.2007р., який підписаний директорами товариств та скріплений мокрими печатками (належним чином завірена копія, міститься у матеріалах справи).

Позивач стверджує, що оскільки жодних зауважень від Відповідача не надходило, то Концепція повинна вважатися такою, що розроблена та надана Відповідачу без жодних зауважень з приводу змісту та форми.

Відповідач заперечень з приводу розробки та передання інформаційно-консалтингових послуг у судовому засіданні не надав.

Тобто, судом встановлено, що послуги надані Позивачем Відповідачу належним чином.

За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обов’язки щодо оплати отриманих них послуг в повному обсязі не виконав, оплату не здійснив.

В позовній заяві Позивач, керуючись п. 2 ст. 553 ЦК України, зробив перерахунок суми основного боргу на момент подання позову, таким чином:

36 361, 45 х 10,95= 398 157, 88 грн.

(36 361, 45 –сума основного боргу в іноземній валюті (євро); 10,95 - офіційний курс національного банку України на день подання позову).

Таким чином, станом на день звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача становить 398 157, 88 грн.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За тих обставин, що відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та не довів відсутність боргу перед позивачем, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу у сумі 398 157, 88 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»про визнання договору № 2510-2-К недійсним, суд вважає за необхідне в позові відмовити, виходячи з наступного:

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує позовні вимоги тим, що виходячи з п. 4.1 договору ціна договору встановлена 43100 євро, що суперечить п. 1 ст. 524, п. 1 ст. 533 ЦК України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та контролю», згідно яких ціна договору має вказуватися у гривнях.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 180 ГК Украйни передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, встановлені угодою сторін, спрямовані на встановлення зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди, щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 2 ст. 524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Тобто, як встановлено частиною другою коментованої статті, сторонам надано право визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, що поряд із застосуванням індексації суми зобов’язання дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їх грошових зобов’язань.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України визначено, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи зазначені норми законодавства України та умови спірного пункту договору, відповідно до якого ціна договору встановлена в іноземній валюті (євро), але оплата повинна здійснюватись відповідачем у національній валюті за офіційним курсом НБУ на день оплати, то судом встановлено, що спірний пункт 4.1 договору відповідає нормам законодавства України.

Крім того, проведеною частковою оплатою послуг відповідача по зустрічному позову позивач підтвердив погодження ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до норм ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в розумінні зазначеної правової норми позивачем не доведено факту не відповідності діючому законодавству умов договору (а саме п. 4.1 договору), то його вимоги щодо визнання договору про надання послуг № 2510-2-К від 20.11.2009 року недійсним є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Всі інші доводи та заперечення позивача, а також надані на їх підтвердження докази, не мають значення для справи, а тому на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України судом не приймаються.

По первісному позову витрати по сплаті державного мита в частині вимог майнового характеру (стягнення заборгованості) та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до положень ч. 1,5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, по зустрічному позову –при відмові в позові – на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 524, 533, 526, 225 ЦК України, ст.ст. 173, 180 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 72-А, ЄДРПОУ 35519208; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на стадії виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Гільдія»(03150, м. Київ, вул. Демитрова, 5, корп. 10-А, ЄДРПОУ 31864949; р/р 2600343427001 в КРУ КБ «ПриватБанк», МФО 321842) основний борг в сумі 398 157 (триста дев’яносто вісім тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 88 коп., державне мито в сумі 3 981 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят одна) грн. 58 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ.

3. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане –29.10.2009 р.

Суддя