Рішення № 8535825, 29.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" вересня 2009 р. Справа № 6/566-08/9          

За позовомПриватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»

ДоЗакритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі Печерської філії Приватбанку

Третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна

Про визнання виконавчого напису недійсним

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача предст. Катрюк Ю.І., дов. № 40 від 25.11.2007р.

Від відповідача не з’явився

Від третьої особи не з’явився

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 6/566-08/9 прийнято 29.09.2009 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 10.09.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна про визнання виконавчого напису недійсним.

Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»обґрунтовані тим, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. на дублікаті договору застави, що суперечить вимогам Закону України «Про нотаріат», та з пропуском строку, визначеному у статті 88 вищезазначеного закону, для вчинення виконавчого напису.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2008 року прийнято до розгляду позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка», порушено провадження у справі № 6/566-08 та призначено розгляд справи на 17.06.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 6/566-08 від 11.12.2008 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 11.12.2008 року позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду № 6/566-08 від 11.02.2009 року апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»задоволено, ухвалу Господарського суду Київської області від 11.12.2008 року скасовано, а справу № 6/566-08 передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

За резолюцією керівництва суду від 31.03.2009 року справу № 6/566-08 передано для розгляду судді Євграфовій Є.П.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.09р. справу № 6/566-08 прийнято до провадження судді Євграфової Є.П., присвоєно їй номер № 6/566-08/09 та призначено розгляд справи на 14.04.09р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2009 року розгляд справи № 6/566-08/09 було відкладено на 12.05.2009 року, а ухвалою суду від 12.05.2009 року розгляд даної справи було відкладено на 26.05.09р.

Розпорядженням Голови Господарського суду Київської області від 21.05.2009 року, в зв’язку з призначенням судді Євграфової Є.П. суддею Київського апеляційного господарського суду, справу № 6/566-08/09 передано для подальшого розгляду судді Сокуренко Л.В.

26.05.2009 року голова ліквідаційної комісії ПСП «Наталка»через загальний відділ Господарського суду Київської області подав доповнення до позовної заяви, в якому просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса, вчинений 16.01.2008 року на дублікаті договору застави від 16 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мирончик О.В. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2009 року суддею Сокуренко Л.В. було прийнято справу № 6/566-08/09 до провадження та призначено розгляд справи на 09.06.2009 року о 15:30.

05.06.2009 року до Господарського суду Київської області надійшло клопотання голови ліквідаційної комісії ПСП «Наталка»про відкладення розгляду справи № 6/566-08/09 в зв’язку з тим, що він братиме участь у розгляді іншої справи, а тому не зможе з’явитись у судове засідання у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 6/566-08/09 від 09.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 30.06.2009 року о 14:30.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 6/566-08/09 від 30.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 21.07.2009 року, за клопотанням позивача та зобов’язано відповідача подати в судове засідання додаткові документи по справі. Крім того, ухвалено направити запити до Київського державного нотаріального архіву, Відділу державної виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції та відділу державної виконавчої служби ГУЮ в Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 6/566-08/09 від 21.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 04.08.2009 року та зобов’язано позивача надати в судове засідання письмове пояснення щодо стану справи про банкрутство ПСП «Наталка»з наданням належним чином завірених копій ухвал, а відповідача зобов’язано надати копії документів, на підставі яких відповідача було визнано кредитором у справі про банкрутство ПСП «Наталка»та письмове пояснення щодо нарахування відсотків по кредиту по періодам з зазначенням, які саме суми кредиту та відсотків увійшли до виконавчих написів нотаріусу з документальним обґрунтуванням.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Київської області від 24.07.2009 року продовжено строк вирішення спору у справі № 6/566-08/09 на один місяць.

03.08.2009 року через загальний відділ Господарського суду Київської області від ГУЮ у Київській області надійшла відповідь на запит суду, в якій було повідомлено, що виконавчі провадження з виконання виконавчих написів № 2278 від 06.07.04. та № 2563 від 26.07.04. знищенні в зв’язку з закінченням терміну зберігання.

В судовому засіданні 04.08.2009 року було оголошено перерву до 25.08.2009 року, в зв’язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 21.07.2009 р. та не надходженням відповідей на запити суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 6/566-08/09 від 25.08.2009 року було продовжено строк вирішення спору у даній справі за клопотанням сторін, відкладено розгляд справи на 10.09.2009 року та зобов’язано позивача надати в судове засідання відповідь Головного управління юстиції щодо перевірки дій приватного нотаріуса Мироник Оксани Вікторівни за його заявою та зобов’язано відповідача надати в судове засідання кредитний договір № 415-корп-ср від 16.10.2003р. та детальну довідку щодо нарахування процентів по кредиту за період з 13.12.2004р. по 17.04.2007р.

Крім того, 25.08.2009 року судом було направлено Управлінню нотаріату в м. Києві судовий запит з проханням надати інформацію щодо перевірки Головним управлінням юстиції в Київській області дій приватного нотаріуса Мироник О.В. за заявою представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»Катрюка Ю.І. стосовно вчинення виконавчого напису на дублікаті договору застави від 16 жовтня 2003 року.

Також, аналогічний судовий запит в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України було направлено на адресу Головного управління юстиції в м. Києві та Головного управління юстиції в Київській області.

10.09.2009 року до суду надійшла відповідь Головного управління юстиції в м. Києві на судовий запит від 25.08.2008 року, в якій зазначено, що за зверненням представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»Катрюка Ю.І. було проведено перевірку правильності вчинення оскаржуваного виконавчого напису та не встановлено порушень нотаріусом Мироник О.В. вимог закону при вчиненні вищезазначеного виконавчого напису.

В судовому засіданні 10.09.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала посилаючись на невиконання позивачем своїх зобовязань по кредитному договору, що й обумовило необхідність звернення до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який на її думку повністю відповідає вимогам чинного законодавства Укаїни.

Приватний нотаріус Мироник О.В. в судовому засіданні проти позову заперечила посилаючись на те, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено нею у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та на підставі документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

В судовому засіданні 10.09.2009 року було оголошено перерву до 29.09.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.

15.09.2009 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання № 72 про призначення судової експертизи для роз’яснення питань по законності вчинення другого виконавчого напису.

24.09.2009 р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання № 75 про залучення доказів по справі, а саме юридичного висновку юридичної фірми «Правовий стандарт»щодо роз’яснення незаконних дій приватного нотаріуса Мироник О.В. по вчиненню виконавчого напису на дублікаті договору застави.

Також 24.09.2009 р. представником позивача через канцелярію суду подано заперечення на пояснення відповідача.

Зазначені клопотання до уваги судом не приймаються та залишаються без розгляду, як такі, що подані після закінчення розгляду спору по суті та оголошення в судовому засіданні перерви для підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

16.10.2003 року між Приватним сільськогосподарським підприємством «Наталка»та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку було укладено кредитний договір № 415-корп-ср, відповідно до пункту 1.1. якого банк зобов’язався надати позичальнику (позивачу) кредит у сумі 373205 грн. у термін до 17 жовтня 2003 року в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, в обумовлені договором терміни.

Згідно п. 2.2. кредитного договору позичальник зобов’язався використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.2. договору, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов даного договору, робити погашення кредиту в порядку і терміни відповідно до Графіка погашення кредиту, сплатити банку комісійну винагороду тощо.

У пункті 4 кредитного договору передбачено порядок розрахунків сторін, зокрема, визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3.,2.4.1. даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 21 % річних; при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 6.1. кредитного договору даний договір набирає сили з моменту підписання договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов’язань за даним договором.

Виконання зобов’язання ПСП «Наталка»за Кредитним договором № 415-корп-ср від 16.10.2003 року було забезпечено договором застави нерухомого майна від 16.10.2003 року, укладеним між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 1 договору застави, цей договір забезпечує виконання зобов’язань заставодавця (ПСП «Наталка») з повернення кредиту у сумі 373205 грн. у термін до 16.10.2005 року; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % річних і тіла кредиту у терміни до 20 числа кожного місяця, починаючи з 20 листопада 2003р.; сплати відсотків за користування кредитом, у разі несвоєчасного погашення кредиту, у розмірі 40 % річних, починаючи з 20.11.2003р.; сплати комісійної винагороди за відкриття кредитного рахунку в розмірі 30 грн. до 27.10.2003р.; сплати неустойки : пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, або прострочення термінів повернення кредиту, або комісійної винагороди за відкриття позичкового рахунку –у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки та штрафу за порушення обов’язків з надання Заставодержателю інформації – фінансової, про хід виконання Кредитного договору та іншої у розмірі 2 % від суми кредиту та штрафу за нецільове використання кредитних коштів у розмірі 20 % від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.

Згідно п. 2 вищезазначеного договору застави, заставодавець (ПСП «Наталка») в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором надав в заставу належну йому нежилу будівлю: комплекс, тракторний стан, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, село Луб’янка, вул. Шевченка, буд 19в. Комплекс складається з тракторного стану - майстерні під літерою А загальною площею 1926, 9 кв.м., автозаправки літерою Б загальною площею 2 кв.м., туалету літерою В і огорожі під літерою 1-5.

У пункті 3 договору застави сторони дійшли згоди, що заставна вартість складає 194373, 57 грн.

Пунктом 8 сторони передбачили, що при частковому виконанні заставодавцем зобов’язань за кредитним договором застава зберігається у початковому обсязі.

У відповідності до п. 9.7. договору застави, заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на заставлене майно у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

В зв’язку з невиконанням ПСП «Наталка»умов Кредитного договору, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Курасової О.В. з проханням вчинити виконавчий напис на підставі договору застави.

26.07.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В. відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яким є комплекс, тракторний стан, майстерня під літерою А загальною площею 1926, 9 кв.м., автозаправка літерою Б загальною площею 2 кв.м., туалет літерою В і огорожа під літерою 1-5, що розташоване: Київська обл., Бородянський район, село Луб’янка, вул. Шевченка, буд 19в.

Зазначеним виконавчим написом встановлено, що за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, необхідно задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»в особі Печерської філії в розмірі 170025, 17 грн., з яких 155497,92 грн. –основний борг, 4042,78 грн. –сума простроченого основного боргу, 459,35 грн. –відсотки за користування кредитом, 10025,13 грн. –прострочені відсотки за користування кредитом, 207,64 грн. пені та 1700 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису.

За даним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження, однак, через деякий час його було закінчено в зв’язку з прийняттям власником рішення про припинення підприємства, а виконавчий напис, здійснений на банківському примірнику оригіналу договору застави, був переданий виконавчою службою голові ліквідаційної комісії ПСП «Наталка».

13.09.2007 року відповідач направив позивачу вимогу № 02-11/1187 про повернення банку його примірника договору застави, однак, листом № 38 від 24.12.2007 року позивач зазначив, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить норм, яка б зобов’язувала ліквідаційну комісію передавати документи заставодержателю, а навпаки, ст. 25 зазначеного закону передбачає, що бухгалтерська та інша документація передається ліквідатору.

До матеріалів справи долучено рішення Господарського суду Київської області № 3/054-09 від 17.04.2009 року, яким відмовлено Закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку в позові до ПСП «Наталка»про витребування виконавчих документів (договору застави від 16.10.2003р. із виконавчим написом та дублікату договору застави від 16.10.2003р. із виконавчим написом).

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, листа підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби № 4847/1 від 21.12.07р., стягнення за виконавчим написом нотаріуса Курасової О.В. не проводилось.

Відповідно до п. 29 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, державним нотаріусом державного нотаріального архіву видається дублікат утраченого або зіпсованого документа. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Аналогічні положення містяться також і в статті 53 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи вищевикладені норми права та у зв’язку із втратою оригіналу договору застави нерухомого майна від 16.10.2003 року, відповідач отримав у нотаріуса дублікат вищезазначеного договору.

В подальшому, в зв’язку з невиконанням позивачем зобов’язань за кредитним договором, Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку звернувся до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. з заявою про вчинення виконавчого напису № 07-11/1787 від 11.12.2007 року на договорі застави, в якому просив передбачити можливість стягнення з ПСП «Наталка»простроченої суми заборгованості по кредиту та простроченої суми заборгованості по відсотках за користування кредитом.

До зазначеної заяви відповідачем було додано дублікат договору застави та оригінал довідки про заборгованість позивача.

16.01.2008 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. на дублікаті договору застави було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яким є комплекс, тракторний стан, майстерня під літерою А загальною площею 1926, 9 кв.м., автозаправка літерою Б загальною площею 2 кв.м., туалет літерою В і огорожа під літерою 1-5, що розташоване: Київська обл., Бородянський район, село Луб’янка, вул. Шевченка, буд 19в.

Зазначеним виконавчим написом встановлено, що за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, необхідно задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»в особі Печерської філії в розмірі 469286, 65 грн., в тому числі 156164, 30 грн. простроченої суми кредиту, 313 122,25 грн. простроченої суми відсотків та 4692, 86 витрат по вчиненню виконавчого напису.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України “Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р.

Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.88 Закону України “Про нотаріат” та п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі –Інструкції), встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.

Відповідно до розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем були подані нотаріусу документи, які відповідають вищезазначеним вимогам, а саме: дублікат договору застави, що має силу оригіналу та оригінал довідки про заборгованість.

Згідно п. 288 Інструкції виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення по частинах, то виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Отже, відповідно до вимог Інструкції виконавчий напис повинен вчинятись на оригіналі документа. Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 53 Закону України «Про нотаріат»та п. 29 Інструкції дублікат має силу оригіналу, вчинення виконавчого напису нотаріусом Мироник О.В. саме на дублікаті документа відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім того, суд приймає до уваги вимоги пункту 288 Інструкції, відповідно до якого за борговим документом необхідно провести стягнення по частинах, то виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

Враховуючи, що оригінал договору застави відповідачем втрачено, поставити відмітку про вчинення виконавчого напису саме на оригіналі договору у нотаріуса не було об’єктивної можливості.

Крім того, згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 13 постанови № 2 від 31.01.1992 р. “Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні”, боржником в позовному порядку може бути оскаржена лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу, шляхом звернення стягнення на Іпотеку.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В розумінні зазначених правових норм позивачем не надано суду належних доказів неправильності зазначених у Виконавчому написі нотаріуса Мироник О.В. вимог та необґрунтованість розрахунків відповідача.

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно вимог статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до умов кредитного договору № 415-корп-ср він діє до повного виконання зобов’язань за даним договором.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання позивачем своїх зобов’язань за кредитним договором, а отже, зобов’язання позивача за даним кредитним договором не припинились.

Матеріали справи навпаки свідчать про те, що позивач не належним чином виконує свої зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого у позивача з’являється заборгованість зі сплати простроченої суми кредиту та простроченої суми відсотків.

Зокрема, за період з 13.12.2004 року по 17.04.2007 року заборгованість позивача за кредитним договором згідно довідки відповідача складала 469286, 65 грн., що включає в себе прострочену суму кредиту та прострочену суму відсотків, які нараховуються у відповідності до умов договору кредиту в зв’язку з несвоєчасним поверненням позивачем отриманого кредиту.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист № 12 від 05.06.2007 року –відповідь позивача на претензію відповідача, в якій позивач визнає заборгованість за кредитним договором у наступному розмірі: залишок заборгованості за кредитом –315705,00 грн. та відсотки за користування кредитом –257396, 91 грн., всього на суму 573101, 91 грн.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами підтверджується наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем за договором кредиту з 13.12.2004 року по 17.04.2007 року, в зв’язку з чим, зобов’язання позивача перед відповідачем за договором кредиту не припинились, а також, враховуючи, норми статті 257 ЦК України, якою визначено, що загальна позовна давність складає три роки, господарський суд вважає безпідставинми твердження позивача про пропуск строків, визначених у статті 88 вищезазначеного закону, для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частина (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526, 525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи наявність безспірної заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором та враховучи, що судом встановлено, що приватним нотаріусом Мироник О.В. було вчинено оспорюваний виконавчий напис у порядку та у строки, визначені Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, господарський суд вважає позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Наталка»необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України держмито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Крім того, статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи те, що відповідач - Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку не подав витребувані судом документи (а саме: детальну довідку щодо нарахування процентів по кредиту за період з 13.12.2004р. по 17.04.2007р.), поважних причин, з яких вимоги суду не могли бути виконані суду не навів, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 500 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, –

В И Р І Ш И В :

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі Печерської філії Приватбанку (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в доход Державного бюджету України 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом на учасника судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.В.Сокуренко

Суддя