Рішення № 8535778, 19.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" жовтня 2009 р. Справа № К4/196-09

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1, м.Біла Церква

до1. Приватного підприємства “Маркет-Ш.О.В”, м.Біла Церква

2. ОСОБА_2, м.Біла Церква

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОМА-КН”, м.Біла Церква

провизнання недійсним балансу розподілу майна ППФ “Зома-КН” від 27.06.2001року,

за участю представників:

позивач: ОСОБА_1

відповідач-1: не зявився;

відповідач-2: не зявився;

третя особа: не з'явилась,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства “Маркет-Ш.О.В” та ОСОБА_2, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОМА-КН” про визнання недійсним балансу розподілу майна ППФ “Зома-КН” від 27.06.2001року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2009р. справу № К4/196-09 було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.09.2009р.

15.09.2009р. від Приватного підприємства “Маркет-Ш.О.В”, м.Біла Церква, ОСОБА_2, м.Біла Церква та Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОМА-КН”, м.Біла Церква на адресу суду надійшли письмові заперечення по справі, в яких відповідач-1 та третя особа просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не зявилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 06.10.2009р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 17.09.2009р. термін розгляду справи № К4/196-09 було продовжено на один місяць.

У звязку з неявкою третьої особи, розгляд справи було повторно відкладено на 19.10.2009р.

19.10.2009р. відповідачі та третя особа в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи неявку представників сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за їх відсутністю, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для повного, всебічного та обєктивного розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.07.1997 р. громадянином ОСОБА_4 було створене приватне підприємство фірма „ЗОМА-КН", яке було зареєстроване за рішенням № 116 виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів за ідентифікаційним кодом 24886184.

04.07.2001 р. ППФ „ЗОМА-КН", згідно протоколу № 1 від 25.06.2001 р., змінило організаційно-правову форму господарювання на товариство з обмеженою відповідальністю „ЗОМА-КН" і було перереєстроване відділом державної реєстрації Білоцерківського міськвиконкому за адресою м. Біла Церква, бул. 50 років Перемоги, 95-а, і внесене до ЄДРПОУ за № 24886184, що раніше належав ППФ «ЗОМА-КН».

Згідно протоколу № 1 від 25.06.2001 р. учасників ТОВ «ЗОМА-КН»і його статуту учасниками перетвореного товариства стали: гр. ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 За приписом п. 1.1. статуту новоутворене товариства виступило правонаступником усіх майнових прав і обов'язків ППФ „ЗОМА-КН", тому майно, яке знаходилося на балансі ППФ „ЗОМА-КН", перейшло на баланс ТОВ „ЗОМА-КН".

Таким чином, наведені факти дають змогу зробити однозначний висновок, що у червні 2001 р. відбулася реорганізація, шляхом зміни організаційно-правової форми на основі правонаступництва, шляхом перетворення ППФ «ЗОМА-КН»в ТОВ «ЗОМА-КН».

Відповідно до п. 8.1. установчого договору учаснику ОСОБА_5 належить 42,5% частки статутного фонду, що складає 5 015,00 грн. Учаснику ОСОБА_1 належить 42,5% статутного фонду, що складає 5 015,00 грн. і учаснику ОСОБА_4 належало 15,0% статутного фонду ТОВ, що складає 1 770,00 грн., а всього статутний капітал ТОВ складає 11 850,00 грн.

На підставі протоколу № 6 загальних зборів (у звязку зі смертю ОСОБА_4), учасники ТОВ прийняли рішення видати спадкоємцю його частку у грошовій формі за висновками документальної ревізії, що виконано не було і призначили виконуючим обов'язки директора ОСОБА_5.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2001р. управлінням житлово-комунального господарства м. Біла Церква на комплекс нежитлових будівель, розташованих на АДРЕСА_1, було видано Свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна гр. ОСОБА_4 на нежитлові будівлі, площею: 134,9 кв.м. (приміщення кафе), 4.3 кв.м. (приміщення охорони), 6,9 кв.м. (приміщення холодильника), 15,0 кв. м. (приміщення ветлабораторії), 24,0 кв.м. (приміщення складу) 15,0 кв.м. (приміщення оглядової ветлабораторії) і 6,9 кв.м. (приміщення холодильника).

Підставою для видачі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі ОСОБА_4 став баланс розподілу майна ППФ «ЗОМА-КН»від 27.06.2001 р., складеного і затвердженого власником ППФ «ЗОМА-КН»ОСОБА_4 з яким позивач не погоджується.

В порядку спадкування, зазначений комплекс нежитлових будівель було переоформлено на спадкоємця ОСОБА_2, яка отримане майно, передала до статутного капіталу ПП «Маркет-Ш-О-В.

Позивач з даним балансом розподілу майна ППФ “Зома-КН” від 27.06.2001року не погоджується, а тому просить визнати його недійсним в судовому порядку .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, встановив, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Позивач просить визнати недійсним баланс розподілу майна ППФ “Зома-КН” від 27.06.2001року, проте суд зазначає, що дана вимога не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки вимога про визнання недійсним баланс розподілу майна не відповідає способам захисту прав суб'єктів господарювання, що встановлені частиною другою статті 20 ГК України та іншими законами України.

По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише у разі вирішення спору про право цивільне.

Виходячи з системного аналізу норм господарського процесуального законодавства України, встановлення фактів, у тому числі тих, що не мають правового значення, не належить до компетенції господарського суду.

Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсним актів з підстав, зазначених у законодавстві. Актом у розумінні Господарського процесуального кодексу України є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.

Проте, позивач в своїй заяві просить визнати недійсним баланс розподілу майна, який не може бути оспорений у господарському суді, оскільки баланс розподілу не є за своєю правовою природою актом та не має обов'язкового характеру.

Таким чином, зі змісту наведеної норми закону вбачається, що визнання недійсним балансу розподілу майна, як факту, що має юридичне значення, може мати місце лише в аспекті юридичної оцінки обставин справи та обґрунтованості заявлених вимог, проте не може бути предметом окремого позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя О. В. Щоткін

Дата підписання рішення: 30.10.2009р.