Рішення № 8535591, 13.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" жовтня 2009 р. Справа № 10/261-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/261-09

за позовом           державного підприємства «Лопатинський спиртовий завод», смт. Лопатин, Радехівський район, Львівська область

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод»«Тетерів», смт. Іванків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача           Київське обласне державне об’єднання спиртової та лікеро –                                        горілчаної промисловості «Київспирт», м. Київ

про                     стягнення 62495,82 грн.

Представники:

від позивача:           Ширков В.В. –довіреність № 3юр від 02.01.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився;

від третьої особи:          Мурашов А.Ю. –довіреність б/н від 18.08.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Лопатинський спиртовий завод»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод»«Тетерів»(далі –відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 62495,82 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 651 від 16.01.2009 р. на поставку спирту на внутрішньому ринку, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 57260,68 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3931,51 грн. інфляційних втрат, 1303,63 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2009 р. порушено провадження у справі № 10/261-09; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київське обласне державне об’єднання спиртової та лікеро –горілчаної промисловості «Київспитр».

В судовому засіданні 29.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву № 446 від 28.09.2009 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7260,68 грн. заборгованості, 3931,51 грн. інфляційний втрат, 1303,63 грн. 3 % річних.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 29.09.2009 р. не з’явились, про причини неявки представників не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2009 р. суд відклав розгляд справи.

В судовому засіданні 13.10.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої в судовому засіданні 29.09.2009 р. заяви № 446 від 28.09.2009 р. про зменшення розміру позовних вимог.

Присутнім в судовому засіданні 13.10.2009 р. представником третьої особи надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких третя особа підтримує заявлені позовні вимоги.

В судове засідання 13.10.2009 р. представник відповідача не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 14.09.2009 р. та від 29.09.2009 р. Відповідач про причини неявки не повідомив, відзив на позов та інших, витребуваних документів, до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши доводи позивача та пояснення третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2009 р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро –горілчаної промисловості «Київспирт»(далі - постачальник), на підставі договору комісії з державним підприємством «Лопатинський спиртовой завод»(далі - вантажовідправник), та товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод»«Тетерів» (далі - покупець) укладено Договір № 651 про поставку спирту на внутрішньому ринку, відповідно до умов якого постачальник, в порядку та на умовах договору, зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець –прийняти та оплатити спирт етиловий ректифікований (далі – товар).

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов’язується поставити у 2009 році спирт в кількості 48000,00 декалітрів.

Загальна вартість спирту за договором складає 3432000,00 грн. із розрахунку вартості одного декалітру спирту (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 5.2 договору, поставка спирту проводиться на умовах: DDU відповідно Інкотермс 2000.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що датою відвантаження вважається дата виписки товарно –транспортної накладної.

Відвантаження товару проводиться вантажовідправником за наявності необхідних документів: наряду на відпуск спирту етилового, оформленого Департаментом САТ ДПА України, оригіналу довідки органу державної податкової служби за місцезнаходженням покупця про обсяг та мету використання спирту, рахунку –фактури, оплаченого покупцем, довіреності покупця за встановленою формою у разі отримання спирту представником покупця у вантажовідправника (п. 5.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наряду Департаменту САТ ДПА України № 347 від 11.02.2009 р. серії ПВ № 026769, за наявності довідки № 2/10/32-006 від 15.01.2009 р. про обсяг і мету використання спирту, затвердженою наказом ДПА України від 29.10.2002 р. № 515 та довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей № 70 від 30.03.2009 р., виданої відповідачем на ім’я Кравченко Олени Олександрівни, вантажовідправником відвантажено, а покупцем прийнято, згідно з товарно –транспортною накладною на переміщення спирту етилового серії 01АААА № 169161 та акту № 63 від 31.04.2009 р. про відвантаження і прийняття спирту, товар, а саме: спирт «Люкс»в кількості 2200,00 дал. на суму 157300,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, а саме п. 4.1, передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати, згідно з Постановою КМУ від 05.07.2004 р. № 869, на підставі рахунка –фактури, наданого постачальником, на рахунок вантажовідправника.

Поставлений товар сплачений відповідачем лише частково у сумі 100000,00 грн. Борг за поставлений товар складає 57260,68 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлена відповідачу претензією № 319 від 16.06.2009 р., надсилання якої підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 02/283 від 08.07.2009 р., з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату залишку вартості отриманого товару не здійснив.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до господарського суду заборгованість відповідача становить 57260,68 грн.

В судовому засіданні 29.09.2009 р. представником позивача надано суду заяву № 446 від 28.09.2009 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7260,68 грн. заборгованості, 3931,51 грн. інфляційний втрат, 1303,63 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене вище провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Отже, станом на час прийняття рішення у справі, заборгованість відповідача перед позивачем становить 7260,68 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем не сплачений позивачу залишок вартості, отриманого на підставі Договору № 651 від 16.01.2009 р. на поставку спирту на внутрішньому ринку, товару, вимога позивач про стягнення з відповідача 7260,68 грн. заборгованості визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3931,51 грн. інфляційних втрат та 1303,63 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          При зверненні до суду з позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3931,51 грн., які нараховані за період з квітня 2009 року по червень 2009 року, та 3 % річних у сумі 1303,63 грн., які нараховані за період з 01.04.2009 р. по 31.08.2009 р., тобто з моменту отримання товару.

Пунктом 4.1 договору передбачена 100 % попередня оплата відповідачем товару на підставі виставлених позивачем рахунків –фактур.

Матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем рахунків, а отже, з урахуванням направленої позивачем відповідачу претензії (квитанції від 08.07.2009 р.) в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2009 р. по червень 2009 р. у сумі 3931,51 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1303,63 грн., які нараховані за період з 01.04.2009 р. по 31.08.2009 р., то згідно з вірним розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за період з 15.07.2009 р. по 31.08.2009 р., тобто з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, у сумі 225,91 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

57260.6815.07.2009 - 31.08.2009483 %225.91 Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 599, 625, ч. 1 ст. 692, чч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро –горілчаний завод»«Тетерів»(07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49; код ЄДРПОУ 32783473; р/р 260090010689 в АТ «Банк Велес», МФО 322799, або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь державного підприємства «Лопатинський спиртовий завод»(80261, Львівська область, Радехівський район, смт. Лопатин, вул. Заводська, 11; код ЄДРПОУ 00374686; р/р 2600915548 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Радехів) 7260,68 грн. заборгованості, 225,91 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 574,86 грн. державного мита та 217,08 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 50000,00 грн. припинити провадження у справі.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –23.10.2009 р.