Рішення № 8535563, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2009 р. Справа № 5/134-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –Торг», м. Буча

про стягнення 21490,11 грн.

за участю представників:

позивача:Гончаренко В.В. –дов. від 20.05.2009р. № 5

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –Торг»(далі –відповідач) про стягнення 21490,11 грн., з яких 20519,26 грн. основного боргу та 970,85 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 03.03.2008р. № 003/б-08/1632/1 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов’язався поставити товар згідно замовлення відповідача –покупця, а покупець зобов’язався прийняти його відповідно до накладних та протоколу узгодження цін та асортименту, що є невід’ємною частиною договору, і оплатити товар у термін, зазначений в п. 3.2 договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 ст. 2 протоколу розбіжностей до договору, право власності на товар разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару.

У відповідності до п. 3.2 ст. 3 протоколу розбіжностей до договору, відповідач зобов’язався здійснити оплату товару не пізніше 30 календарних днів з дати прийняття товару відповідачем, що вказана в накладній.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 25290,72 грн., що підтверджується накладними № 1/1880 від 12.02.2009р. на суму 18064,32 грн., № 1/2317 від 19.02.2009 р. на суму 2426,22 грн. та № 1/2836 від 26.02.2009 р. на суму 4800,18 грн.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, однак здійснив часткове повернення товару на підставі видаткових накладних на повернення товару.

За таких обставин, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 20519,26 грн. –різниця між загальною вартістю поставленого товару та вартістю частково повернутого товару.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р., за яким сальдо на користь позивача складає 20519,26 грн. Зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за отриманий товар, в зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 20519,26 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 20519,26 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 ст. 4 протоколу розбіжностей до договору просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 970,85 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20519,26 грн. основного боргу та 970,85 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта – Торг»(08290, Київська область, місто Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-А, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістріб’юшн»(юр. адреса: 03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, факт. Адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 5, код ЄДРПОУ 30468065) 20519 (двадцять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 26 коп. –заборгованості, 970 (дев’ятсот сімдесят) грн. 85 коп. пені, 215 (двісті п’ятнадцять) грн. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя