Рішення № 8534164, 22.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2009 р. Справа № 9/173-09          

За позовом Акціонерного Банку «Діамант»

До Фізичної особи-підприємця Водяника Олексія Петровича

Про стягнення 420 474, 56 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача предст. Береговий І.В. (дов. б/н від 03.09.2009 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Акціонерного банку «Діамант»до Фізичної особи-підприємця Водяника Олексія Петровича про стягнення боргу на суму 420 474, 56 грн. за неналежне виконання договорів фінансового лізингу № 88 та № 127.

Позовну заяву Позивач обґрунтовує тим, що Акціонерний банк «Діамант»на виконання умов договорів, надав Фізичній особі-підприємцю Водянику Олексію Петровичу предмети лізингу, але Відповідач, станом на день подання позову, не сплатив належним чином лізингові платежі, в результаті чого виник борг в сумі 420 474, 56 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2009р. порушено провадження у справі № 9/173-09 та призначено розгляд справи на 25.08.2009р.

В судове засідання 25.08.2009р. представник Відповідача з’явився, але вимоги ухвали суду від 03.08.2009р. не виконав. Крім того, відповідач через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи з посиланням на те, що під час сплати відповідачем лізингових платежів було сплачено більшу частину вартості об’єктів лізингу, які вилучені позивачем і знаходяться у позивача, а залишкова вартість об’єктів лізингу істотно перевищує розмір заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами. При призначенні експертизи перед експертом відповідач просить суд поставити наступне питання, а саме: яка залишкова вартість вантажного сідлового тягача на шасі МАЗ 543203-220, реєстраційний номер АА7113ВО, 2006 року випуску, вантажного сідлового тягача на шасі МАЗ 543203-220, реєстраційний номер АА9566ВТ, 2006 року випуску, вантажного сідлового тягача на шасі МАЗ 543203-222, реєстраційний номер АА6389СМ, 2007 року випуску, вантажного сідлового тягача на шасі МАЗ 543203-222, реєстраційний номер АА6394СМ, 2007 року випуску, напівпричіпу автовозу ПР 7310025, реєстраційний номер АА8974ХХ, 2006 року випуску, напівпричіпу автовозу ПР 7310025, реєстраційний номер АА9004ХХ, 2006 року випуску, напівпричіпу спеціалізованого ПР 7310025, реєстраційний номер АА1138ХТ, 2007 року випуску, напівпричіпу спеціалізованого ПР 7310025, реєстраційний номер АА1139ХТ, 2007 року випуску.

Судом клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та призначення експертизи відхилено, виходячи з наступного:

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стискається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань.

Метою проведення експертизи є роз’яснення питань, що виникають у вирішенні господарського спору відносно предмету спору та потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є стягнення суми заборгованості з відповідача за неналежне виконання умов договорів фінансового лізингу, а відповідач в даному випадку просить провести експертизу предметів договорів фінансового лізингу, які на момент розгляду спору не знаходяться у нього в користуванні, а знаходяться в користуванні інших осіб. Оскільки, вартість предметів договорів фінансового лізингу не є предметом даного спору, а також те, що залишкова вартість перелічених у клопотанні відповідача предметів договорів фінансового лізингу ніяким чином не вплине на суму боргу відповідача за неналежне виконання договорів фінансового лізингу, то зазначене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 25.08.2009 р. розгляд справи № 9/173-09 відкладений на 22.09.2009р.

21.09.2009 р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату не менше ніж 20 календарних днів, в зв’язку з його хворобою та госпіталізацією; доказів вищезазначеного до клопотання не долучив.

В судове засідання 22.09.2009р. представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 03.08.2009р. та від 25.08.2009р. не виконав.

Судом клопотання відповідача розглянуто та залишено без задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємств, організацій. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Тобто, інтереси Фізичної особи-підприємця Водяника Олексія Петровича може представляти у суді він особисто, інші особи, які є його працівниками та діють у межах, визначених довіреністю від його імені, а також будь-яка особа, яка є представником з належним чином посвідченими повноваженнями на ведення його справи в суді.

Також слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа.

Згідно ч. 1 ст. 6 (1) “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, строк розгляду спору по суті закінчується –03.10.2009 р., тобто через 11 днів після судового засідання; сторони з клопотанням про продовження строків розгляду спору по суті до суду не звертались.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не містить доказів його лікування, суд вважає його неналежною підставою для відкладення розгляду справи по суті та в задоволенні його відмовляє.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просить суд задовольнити позов.

Оскільки Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, на підставі ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши представника Позивача, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2006р. між Фізичною особою-підприємцем Водяником Олексієм Петровичем (далі Відповідач) та Акціонерним банком «Діамант»(далі Позивач) було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № 88 (далі по тексту Договір 1).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору 1, Позивач передає у користування Відповідачу на визначений у цьому Договорі строк майно (далі Предмет лізингу): Автомобіль МАЗ 543203-220 у кількості двох штук та Напівпричіп - Автовоз у кількості двох штук на загальну суму 563 00, 00 грн. (п. 1.3 договору 1).

Пунктом 2.3 договору 1 встановлено, що розмір, склад та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю визначається у відповідності з додатком № 1 до цього договору. Лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок лізимнгодавця, зазначений в п. 16 цього договору.

До договору 1 долучений належним чином підписаний та скріплений мокрими печатками сторін додаток № 1 до договору, яким визначений розмір, склад та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів.

Згідно п. 3.1 договору 1 сторони домовились, що підписанням акту прийому-передачі предмета лізингу лізингоодержувач підтверджує якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність техніко-економічним показникам та замовленню на предмет лізингу № 88 від 13.07.2006 р.

21.09.2006 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмети лізингу по договору 1, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками сторін.

21.09.2006 р. між сторонами було підписано додаткові угоди № 1, 2 до договору 1, згідно яких сторони корегували графік платежів.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 07 листопада 2008 р. до Договору лізингу № 1 передбачено, що лізингові платежі сплачуються Відповідачем щомісячно, в термін до 10-го числа місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту прийому-передачі Предмету лізингу. Лізингові платежі сплачуються Відповідачем Позивачу в розмірі та порядку, визначених Графіком сплати Лізингових платежів, що наведений у Додатковій угоді № 3 до Договору лізингу № 1 (далі Графік 1).

За ствердженням позивача, за Договором лізингу № 1 відповідачем не сплачено в повному обсязі лізингові платежі за червень 2008 р. у розмірі 2241, 56 грн., за липень 2008р. у розмірі 17837, 76 грн., за серпень 2008р. у розмірі 18242, 08 грн., за вересень 2008р. у розмірі 23342, 68 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача за Договором лізингу № 1 становить 61664, 08 грн.

13 березня 2007р. між Фізичною особою-підприємцем Водяником Олексієм Петровичем (далі Відповідач) та Акціонерним банком «Діамант»(далі Позивач) було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № 127 (далі по тексту Договір 2).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору 2, Відповідач доручає Позивачу вибір транспортних засобів, що є предметом лізингу, згідно встановленої Відповідачем специфікації : Автомобіль МАЗ -543203-222 2007р. випуску у кількості двох штук та Напівпричіп-автовоз 7310,025 (пневмо) 2007р. випуску у кількості двох штук на загальну суму 706400,00 грн.

Вказані в п. 1.2 договору 2 транспортні засоби в подальшому іменуються «предмет лізингу»(п. 1.3 договору).

Згідно п. 1.4 договору 2 предмет лізингу надається в користування лізингоодержувачу виключно на умовах сплати останнім на користь лізингодавця лізингових платежів у розмірі та порядку, встановлених розділом 2 цього договору.

Пунктом 3.4. договору 2 встановлено, що підписанням акту прийому-передачі предмета лізингу лізингоодержувач підтверджує якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність техніко-економічним показникам та встановленій в п. 1.2 цього договору специфікації на предмет лізингу, а також відсутність до лізингодовця будь-яких претензій щодо предмета лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв предмети лізингу за договором 2, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками сторін.

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору лізингу 2 передбачено, що лізингові платежі сплачуються Відповідачем щомісячно, в термін до 15-го числа місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту прийому-передачі Предмету лізингу. Лізингові платежі сплачуються Відповідачем Позивачу в розмірі та порядку , визначених Графіком сплати Лізингових платежів , що наведений у Додатку №1 до Договору лізингу №2 (далі Графік 2).

За ствердженням позивача, за Договором лізингу № 2 відповідачем не сплачено в повному обсязі лізингові платежі за липень 2008р. у розмірі 14010, 99 грн., за серпень 2008р. у розмірі 18555, 78 грн., за вересень 2008р. в розмірі 18937,21 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача за Договором лізингу 2 становить 51503, 98 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в ході судового розгляду, доказів проти існування боргу перед Позивачем не надав.

З наданих суду документів вбачається, що Відповідачем були порушені умови Договорів лізингу № 1 та № 2, а саме, не сплачені в повному обсязі Лізингові платежі, що підлягають до сплати згідно Графіку 1 та Графіку 2.

За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обов’язки щодо сплати лізингових платежів не виконав, кошти не сплатив.

Таким чином, станом на день звернення Позивача до суду заборгованість Відповідача за двома договорами становить 113168, 06 грн.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте їм без попередньої домовленості із лізингоодерживачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

Відповідно до статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 113168, 06 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 9.4 Договору лізингу № 1, п.8.2. Договору лізингу № 2 та ч. 2 ст. Закону України «Про фінансовий лізинг», Позивачу надано право відмовитись від Договорів лізингу № 1 та № 2 та вимагати повернення Предмету лізингу від Відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Відповідач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення по сплаті становить більше 30 днів.

Відповідач прострочив сплату лізингових платежів за Договором лізингу № 1 та № 2 на термін більший ніж 30 днів, що стало підставою для відмови Позивача від Договорів лізингу № 1 та № 2 в односторонньому порядку, яка була вчинена 24.10.2008р.

Відповідач про відмову банку від договорів фінансового лізингу був повідомлений листом позивача № 5533/50.1/2-38.1 від 23.10.2008 р.

Частино 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що відносини, які виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням Цивільного кодексу про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлені цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач Предмет лізингу Позивачу не повернув, Позивач на підставі виконавчих написів на Договорах лізингу № 1 та № 2 (вчинені 07.11.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., зареєстровані в реєстрі за № 2859 та № 2857) звернувся до органів ДВС з заявою про примусове вилучення у Відповідача Предмету лізингу та передачу його на користь Позивача.

17 лютого 2009 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Києво –Святошинського РУЮ Чижик А.П. на підставі акту серії АА № 019604 та акту серії АА № 019605, було здійснено вилучення Предмета лізингу у Відповідача та передано Позивачу.

Відповідно ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, у разі якщо останній не виконує обов’язку щодо повернення речі.

Відповідно до розрахунків Позивача, в період з 24.10.2008р. по 17.02.2009р. сума неустойки складає за Договором лізингу № 1 - 140056,08 грн. та за Договором лізингу № 2- 167250,42 грн. (розрахунки неустойки додано до матеріалів справи).

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи те, що Договори лізингу № 1 та № 2 були розірвані, Відповідачем в свою чергу не були виконані зобов’язання щодо повернення Предмета лізингу, позовні вимоги щодо стягнення неустойки у сумі 307306, 50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст.526, 225, 785,806 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Водяника Олексія Петровича (08150, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 10, ІПН 2494010358; р/р 2600000250296 в АКБ «Правекс Банк»м. Київ, МФО 322498, код ЄДРПОУ 22972637) на користь Акціонерного банку «Діамант»(04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А; к/р 32007194502 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області) основний борг в сумі 113168 (сто тринадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 06 коп., неустойку в сумі 307306 (триста сім тисяч триста шість) грн. 50 коп.; державне мито в сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 75 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя