Рішення № 8534161, 29.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" вересня 2009 р. Справа № 9/145-09          

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізінг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон”

Про стягнення 9527,26 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

позивача предст. Войтенко А. А., дов. № 14/20-3334-09 від 26.05.2009 року

відповідача предст. Мікульський К. В., дов. б/н від 13.12.2005 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон” про стягнення заборгованості за договором № 10-03-241 фл від 04.03.2003 року в сумі 9527,26 грн., з яких 6875,00грн. – сума основного боргу, 762,63 грн. –пені, 1 628,00 грн. –збитків від інфляції та 261,63 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за договором фінансового лізингу передав відповідачеві предмет лізингу, а відповідач не в повному обсязі сплачує лізингові платежі, чим порушує умови договору № 10-03-241 фл від 04.04.2003 року.

Відповідач надав заперечення на позов та зазначив, що позивач при визначенні суми боргу за вказаним договором не врахував надлишковий лізинговий платіж, здійснений відповідачем згідно платіжного доручення від 07.04.2003 року № 21, внаслідок чого сума основного боргу повинна бути зменшена на суму 2334,04 грн.

Ухвалою від 13.07.2009 року порушено провадження у справі № 9/145-09 та призначено її до розгляду на 28.07.2009 року.

Ухвалою від 28.07.2009 року розгляд справи відкладався на 25.08.2009 року, у зв’язку з неявкою представників відповідача по справі.

В судовому засіданні 25.08.2009 року оголошено перерву до 10.09.2009 року.

Ухвалою від 10.09.2009 року розгляд справи відкладався на 29.09.2009 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів. Вказаною ухвалою за заявою сторін строк вирішення спору продовжений.

          У судовому 29.09.2009 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2003 року між Національною акціонерною компанією „Украгролізінг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіон” укладено договір № 10-03-241 фл ( далі-Договір).

Предметом Договору є надання лізингодавцем (позивачем) лізингоодержувачу (відповідачеві) у виключне платне користування на визначений Договором строк об’єкт лізингу, визначений у додатку до Договору „Кількість, ціна і вартість об’єкта лізингу”, що є власністю лізингодавця (позивача).

Додатком № 12 до Договору сторони погодили кількість, ціну та вартість об’єкта лізингу.

На виконання умов Договору позивач на підставі акту приймання –передачі сільськогосподарської техніки від 26.08.2003 року передав відповідачеві Об’єкт лізингу (сільськогосподарську техніку), а саме трактор колісний загального призначення ХТЗ -150 К-09, вартістю 137500,00 грн., а відповідач вказане майно прийняв без жодних зауважень, про що свідчать підписи представників позивача та відповідача з прикладенням круглих печаток.

Відповідно до п. 5.1 Договору з моменту одержання об’єкта лізингу за використання останнього відповідач сплачує позивачеві лізингові платежі, періодичність сплати яких встановлюється кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, яка амортизується за строк внесення лізингового платежу, суми, що сплачується як відсоток за залучені позивачем кошти для придбання об’єкту лізингу на замовлення відповідача ( річний відсоток за залучені кошти встановлюється в розмірі 50 відсотків облікової ставки НБУ, яка діє на дату передачі об’єкта лізингу відповідачеві) та винагороди позивачеві за організацію фінансового лізингу.

Відповідно до п. 5.3 Договору розмір лізингових платежів, їх склад та строк сплати встановлюється додатками до Договору „Графік сплати лізингових платежів”.

Додатком № 12 до Договору „Графік сплати лізингових платежів” сторони погодили розмір лізингових платежів щодо вказаного майна, а саме трактора колісного загального призначення ХТЗ -150 К-09, який був переданий за Договором та строки сплати лізингових платежів.

Так, відповідно до додатку № 12 до Договору за період користування технікою, 24.02.2008 року відповідач повинен був сплатити позивачеві 6875,00 грн.

Згідно акту звірки розрахунків до Договору, складеного станом на 01.09.2009 року вбачається, що позивачем нарахована сума лізингових платежів у розмірі 216071,70 грн. та встановлено, що відповідачем не сплачено платіж за 26.02.2008 р. на суму 6875, 00 грн.

Однак за твердженням відповідача, врахував надлишковий лізинговий платіж, здійснений відповідачем згідно платіжного доручення від 07.04.2003 року № 21, сума боргу повинна бути зменшена на суму 2334,04 грн., що не враховано позивачем по справі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідно до п. 4.3.2 Договору відповідач зобов’язаний згідно з графіком своєчасно та в повному обсязі, сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що до лізингових платежів включена:

5.2.1 сума, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, яка амортизується за строк внесення лізингового платежу.

5.2.2. сума, що сплачується як відсоток за залучені лізингодавцем кошти для придбання об’єкта лізингу на замовлення лізингоодержувача. Річний відсоток за залучені кошти встановлюється в розмірі 50 (п’ятдесят) відсотків облікової ставки Національного банку України, яка діє на дату передачі об’єкта лізингу лізингоодержувачу.

5.2.3 винагорода лізингодавцю за організацію фінансового лізингу.

Розмір лізингових платежів, їх склад та строк сплати встановлюються додатками до договору «Графік сплати лізингових платежів»(п. 5.3 договору).

Згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) одноразовий платіж в якості винагороди лізингодавця за організацію договору фінансового лізингу (з урахуванням ПДВ) складає 2750, 00 грн.

Відповідачем в судове засідання надана копія платіжного доручення № 21 від 07.04.2003 р. на суму 2334,04 грн., який сплачений відповідачем в частині винагороди лізингодавця.

Тоді як, сума позову у розмірі 6875, 00 грн. є несплаченою відповідачем сумою відшкодувань вартості техніки (з урахуванням ПДВ).

Крім зазначеного, відповідач жодних доказів на спростування заявленої до стягнення суми боргу не надав (виписки з банківського рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери, які б свідчили про часткову сплату спірної суми за Договором), з огляду на що, дані, викладені відповідачем в акті звірки розрахунків та заперечення відповідача, до уваги судом не приймаються.

Отже, станом на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів за Договором за 24.02.2008 року становить 6875,00 грн.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6875,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 6875,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 762, 63 грн. слід зазначити наступне:

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки, до якої згідно ст. 549 ЦК України відносяться штраф та пеня.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до пункту 9.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Враховуючи порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів з урахуванням Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 762,63 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 261,63 грн. та збитків від інфляції (індексація від суми боргу) в сумі 1628,00 грн., підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіон” (07612, Київська область, Згурівський район, с. Красне, вул. Леніна, 19, ідентифікаційний код 31590250, р/р 2600016179001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізінг” (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16–А, ідентифікаційний код 30401456, р/р 26006010890602 у ЗАТ „Альфа –Банк”, МФО 300346) основний борг в сумі 6875 (шість тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 00 коп., пеню в сумі 762 (сімсот шістдесят дві)грн. 63 коп., збитки від інфляції в сумі 1628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім)грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 63 коп., витраті по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя           Л. В. Сокуренко

Дата підписання рішення: 20.10.2009 року

Суддя