Рішення № 8533909, 06.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" жовтня 2009 р. Справа № 4/130-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромашсервіс-2», смт. Бородянка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Облбудівестр», м. Ірпінь

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-житло», м. Ірпінь

про стягнення 348985, 72 грн.

Представники сторін:

позивач –Терешко О.В. –предст., дов. від 09.07.2009р.

відповідач-1 –не з’явився;

відповідач-2 –не з’явився;

відповідач-3 –не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (надалі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромашсервіс-2», смт. Бородянка (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Облбудівестр», м. Ірпінь (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-житло», м. Ірпінь (відповідач-3) про стягнення 348985, 72 грн. заборгованості, з яких 261834, 42грн. основного боргу, 6479,63 грн. пені, 3385,49 грн. інфляції та 809,99грн. –3% річних, 76476,19 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу № 071218-27/ФЛ-Ю-А.

Ухвалою господарського суду від 30.04.2009р. розгляд справи було призначено на 02.06.2009р.

02.06.2009р. представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 25.06.2009р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

25.06.2009р. відповідачі в судове зсідання не з’явились, письмових відзивів на позов не подали, у зв’язку з чим розгляд справи було повторно відкладено на 09.07.2009р.

30.06.2009р. ухвалою голови господарського суду Київської області від 30.06.2009р. було продовжено термін розгляду справи на один місяць.

09.07.2009р. представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з можливістю врегулювання спору мирним шляхом.

Ухвалою від 29.07.2009р. на підставі заяви представників сторін, розгляд справи було продовжено на строк більший ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

22.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 06.10.2009р., у зв’язку з неявкою представника відповідача-2.

06.10.2009р. від відповідача-1 та відповідача-3 на адресу суду було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю бути присутнім представника на даному судовому засіданні.

Розглянувши подані клопотання, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Таким чином відповідачами 1,3 не подано доказів, що Бородай В.А. є єдиним можливим представником підприємства та за відсутності якого, справа не може бути розглянута.

Крім того, суд зазначає, що даний факт свідчить про затягування судового процесу, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, з причин неявки представників відповідачів.

До поданого клопотання відповідачем-1 було також додано акт звірки взаєморозрахунків станом на 06.10.2009р.

Позивачем в судовому засіданні 06.10.2009р. було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.. 22 ГПК України, у зв’язку зі сплатою відповідачем-1 суми основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгромашсервіс 2»(далі лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу від 18.12.07р. № 071218-37/ФЛ-Ю-А (Договір), згідно умов якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодуржувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладання договору якого наведена в специфікації для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

25 грудня 2007р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Облбудінвестр»(надалі - Відповідач 2), з метою забезпечення зобов'язань Відповідача 1 за Договором, укладено договір поруки № 080709-64/П (додається надалі договір Поруки 1).

25 грудня 2007р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-житло»(надалі - Відповідач 3), з метою забезпечення зобов'язань Відповідача 1 за Договором, укладено договір поруки № 071225-76/П (додається надалі договір Поруки 2).

Згідно умов п. 2 договорів Поруки Відповідач-2, та Відповідач-3 зобов'язуються відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 усіх грошових зобов'язань за Договором в повному обсязі, в тому числі за сплату Позивачу лізингових платежів; сплату Позивачу пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на Відповідача-1, відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України визначено, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв’язку з тим, що поручителями за виконання зобов’язань за договором виступають відповідач-2 та відповідач-3, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, як солідарних боржників.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу-1 у лізинг майно (автобетононасос Zoomlion модель ZLJ5294THB125-37м 2007 року випуску), номер шасі 162107007, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 28.12.2007р., підписаним уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач-1 виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

Як зазначено в статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.

Проте, всупереч прийнятих обов’язків, відповідач зобов’язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконав не в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім станом на 05 лютого 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 261834,42 грн., з 28.11.08р. існує заборгованість на суму 78080,11 грн., з 26.12.08р. заборгованість збільшилась на суму 93099,54 грн., з 28.01.09р. заборгованість збільшилась на суму 90654,77 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.. 806 Цивільного кодексу України За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Доказів, які б свідчили про повний розрахунок за договором фінансового лізингу відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 261834, 42 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Проте, станом на день розгляду справи, позивач подав заяву, в якій зазначає, що відповідачем-1 повністю сума основного боргу погашена.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши докази, які підтверджують факт сплати заборгованості, суд задовольняє подане клопотання та припиняє провадження у справі на підставі п.11 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості та яка за його розрахунком складає 6479,63 грн.

Згідно п. 11.2.1 Договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором, Відповідач 1 зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Відповідачем 1 лізингових платежів Позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів,

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок позивача пені є арифметично вірним та обґрунтованим, а тому пеня в розмірі 6479, 63 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем за порушення грошового зобов'язання нараховано 3385, 49 грн. інфляційних та 809,99 грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції в розмірі 3385,49 грн. та 809,99 грн. 3% річних, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 8.2.1 договору, боржник зобов’язаний щоквартально письмово інформувати кредитора про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення кредитору звіту у формі встановлені сторонами.

Проте, протягом строку дії договору звіт в установленій формі боржник не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу Відповідач 1 зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Оскільки звіти не подавались на протязі 4 кварталів, штраф за неподання звітності складає 76476,19 грн.

Також, відповідно до п. 7.1 Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов’язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування).

Згідно даного пункту був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 280001-010-1242/07 від 26.12.2007р., який закінчився 27.12.2008р. та не був продовжений до теперішнього часу. Лізингоодержувач зобов’язаний належним чином, своєчасно та в повному обсязі сплачувати відповідні страхові внески.

Згідно п. 11.2.5 Договору фінансового лізингу, за порушення положень про страхування передбачений штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості Майна на момент укладення Договору фінансового лізингу за кожен випадок такого порушення.

За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 76476,19 грн. штрафу (п.11.2.5).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені, збитків від інфляції, 3% річних та штрафу в сумі підлягають задоволенню в повному обсязі, в частині основного боргу суд припиняє провадження у справі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           В частині основного боргу провадження у справі припинити.

3.           Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромашсервіс-2» (07800, Київська обл.., смт. Бородянка, вул.. Комсомольська, 43, код 33943317), Товариства з обмеженою відповідальністю «Облбудівестр»(08200, Київська обл.., м. Ірпінь, вул.. ІІІ Інтернаціоналу, 100, літ «А», код 32606989), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-житло»(08200, Київська обл.., м. Ірпінь, вул.. ІІІ Інтернаціоналу, 193, код 33800949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 6479 (шість тисяч чотириста сімдесят дев’ять) грн.. 63 коп. пені, 809 (вісімсот дев’ять) грн.. 99 коп. -3% річних, 3385 (три тисячі триста вісімдесят п’ять) грн.. 49 коп. інфляційних втрат, 76476 (сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят шість) грн.. 19 коп. штрафу, 871 (вісімсот сімдесят одну) грн.. 51 коп. державного мита, 29 (двадцять дев’ять) грн.. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Дата підписання рішення: 19.10.2009р.