Рішення № 8533916, 14.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                     тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2009 р. Справа № 21/206-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс», Київська обл., м. Славутич

про стягнення 30821,68 гривень

за участю представників:

від позивача: Пастушенко О.М. (ордер №1/2 від 27.08.2009р.)

Сергієнко Ю.П. (директор)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ревард»(далі-ТОВ «Ревард»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс»(далі-ТОВ «ПУБА»/відповідач) про стягнення 30821,68 грн., з яких: 25500,00 грн. заборгованості, 3117,18 грн. пені, 389,37 грн. 3% річних та 2204,50 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2009р. порушено провадження у справі №21/206-09 та призначено справу до розгляду на 09.09.2009р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 09.09.2009р., 28.09.2009р. та 07.10.2009р. розгляд даної справи відкладався на 28.09.2009р., 07.10.2009р. та 14.10.2009р. відповідно.

В судові засідання 09.09.2009р., 28.09.2009р., 07.10.2009р. та 14.10.2009р. представник відповідача не з'явився, документи витребувані судом не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

За період з 30.09.2008р. по 27.10.2008р. ТОВ «Ревард»(далі-виконавець) надало, а ТОВ «ПУБА»(далі-замовник) отримало послуги автокрану на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах здачі-прийнятті робіт (надання послуг) №ОУ-Д000710 від 30.09.2008р. на суму 3000,00 грн., №ОУ-Д000709 від 30.09.2008р. на суму 3000,00 грн., №ОУ-Д000780 від 16.10.2008р. на суму 12000,00 грн., №ОУ-Д000781 від 16.10.2008р. на суму 18000,00 грн., №ОУ-Д000782 від 16.10.2008р. на суму 1500,00 грн., №ОУ-Д000790 від 20.10.2008р. на суму 6375,00 грн., №ОУ-Д000832 від 27.10.2008р. на суму 13125,00 грн., №ОУ-Д000833 від 27.10.2008р. на суму 3000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається зі змісту зазначених актів сторони претензій одна до одної не мають.

Втім, за поставлений товар одержувач розрахувався частково в сумі 34500,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 25500,00 грн.

Факт часткової оплати відповідачем грошових коштів за надані позивачем послуги підтверджується довідками №5576/10 від 13.10.2009р., що підписана заступником начальника операційного управління і начальником відділу обслуговування клієнтів ЗАТ «Кредит Європа банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи, №2515/110-08-2 від 12.10.2009р., що підписана начальником відділу обслуговування корпоративних клієнтів ВАТ «ВТБ банк»та скріплена відбитком печатки банківської установи. Зазначені довідки містяться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач 19.12.2008р. направив відповідачу претензію №63/08, відповідно до якої інформував останнього про суму заборгованості та вимагав її сплати до 25.12.2008р. Копія зазначеної претензії міститься в матеріалах справи.

На претензію відповідач не відповів, 25500 грн. заборгованості не погасив.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 25500,00 грн. заборгованості за надані позивачем послуги.

Відповідно ст. ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятись правочини , які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини про надання послуг.

Відповідно до п. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 25500,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивач нарахував відповідачу пеню за періоди: з 30.12.2008р. по 10.02.2009р. на 27500,00 грн. заборгованості в сумі 744,15 грн., з 11.02.2009р. по 02.07.2009р. на 25500,00 грн. заборгованості в сумі 2 373,35 грн., а всього позивач просить суд стягнути з відповідача 3117,18 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнена саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошового зобов’язання за несвоєчасну оплату наданих послуг позивачем не доведено, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 117,18 грн. пені вважається необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих за періоди: з 30.12.2008р. по 10.02.2009р. на 27500,00 грн. заборгованості в сумі 92,45 грн., з 11.02.2009р. по 02.07.2009р. на 25500,00 грн. заборгованості в сумі 296,92 грн., а всього позивач просить суд стягнути з відповідача 389,37 грн. 3% річних.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період становить 394,81 грн., а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 389,37 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, нараховані за період з січня 2009р. по лютий 2009р. на 27500,00 грн. заборгованості сумі 1210,00 грн., з березня 2009р. по червень 2009р. на 25500,00 грн. заборгованості в сумі 994,50 грн., а всього 2204,50 грн. інфляційних втрат.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з 01.01.2009р. по 11.02.2009р. на 27500,00 грн. заборгованості становить 797,50 грн., з 01.03.2009р. по 30.06.2009р. на 25500,00 грн. заборгованості становить 1020,00 грн., а всього становить 1817,50 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2204,50 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 1817,50 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім суми заборгованості, судові витрати, в тому числі, витрати, що складаються з оплати послуг адвоката в розмірі 1 541,08 грн.

На підтвердження факту надання юридичних послуг позивачем надано суду Договір на надання адвокатських (юридичних) послуг №1/12 від 17.12.2008р., що укладений між позивачем та Приватним підприємством «Фахові технології»(далі-ПП «Фахові технології»), Акт здачі-приймання робіт від 12.08.2009р. (додаток до Договору №1/12), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 568/10 Пастушенко О.Д., платіжне доручення про перерахування грошових коштів з поточного рахунка позивача на поточний рахунок ПП «Фахові технології»№65 від 21.04.2009р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу: «передплата за юр. послуги згідно договору №1/12 від 17.12.2008р.»та ордер ПП «Фахові технології» №1/2 від 17.08.2009р. на ведення даної справи адвокатом Пастушенко О.Д. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.

В силу вимог вищенаведеної статті, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката, а не фірми.

В контексті цієї норми до судових витрат відносяться кошти, якщо вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику сторони, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Зокрема, поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 цього Закону, якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Така ж позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2004р. по справі №9/387, а також в постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2005р. по справі №22/55-08-2068

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати по справі, в цій частині, пов'язані з оплатою позивачем саме послуг адвоката Пастушенко О.Д.

Натомість, наявні у справі докази свідчать про перерахування позивачем грошових коштів за юридичні послуги ПП «Фахові технології», за розпорядженням якого Пастушенко О.Д. представляє інтереси позивача в суді, яке не є адвокатським об’єднанням, а тому витрати понесені позивачем на оплату послуг зазначеного товариства не можуть відноситись до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвокатські послуги в розмірі 1 541,08 грн. задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 48, 49, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 205, 206, 549, 551, 611, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будівельний альянс»(07100, Київська обл., м. Славутич, кв-л Бєлгородський, 40, кв. 1, код ЄДРПОУ 35129952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревард»(03124, м. Київ, вул. Василенка, 7А, код ЄДРПОУ 34770204) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 1817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. 3% річних, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 07 коп. державного мита та 209 (двісті дев'ять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Рішення підписане –19.10.2009р.