Рішення № 8532057, 24.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" вересня 2009 р. Справа № 6/203-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Маляренка А.В.

при секретарі                                                                       Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/203-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське», с. Гориничі

про стягнення 9 989,98 грн.

Представники сторін:

від позивача: Назаркевич О.В. (довіреність № б/н від 01.07.2009 року)

від відповідача: не з‘явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 9 989,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати наданого йому товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.09.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

У судове засідання 24.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не надав, але через загальний відділ суду, представник відповідача надав клопотання № б/н від 23.09.2009 року про відкладення розгляду справи через участь представника відповідача у іншому судовому засіданні. Доказів в підтвердження зазначеного відповідач суду не надав.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином (у справі наявне поштове повідомлення про вручення), а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.09.2008 року поставив відповідачу засоби захисту рослин (надалі товар) вартість наданого товару складає 9312,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-КИ00421 від 16.09.2008 року та довіреністю на отримання ЯПМ № 254689 від 16.09.2008 року.

Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Факт отримання товару підтверджується двохстороннім підписанням видаткової накладної № РН-КИ00421 від 16.09.2008 року та довіреністю на отримання ЯПМ № 254689 від 16.09.2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, з доказів по справі вбачається, що за поставлений товар відповідач не розрахувався з позивачем станом на час розгляду справи в суді сума заборгованості відповідача за поставлений товар становить 9312,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач поставив відповідачу товар і претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію –вимогу № 21/01 від 14.01.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком «укрпошти» від 14.01.2009 року № 7186, з вимогою у семиденний термін сплатити борг в сумі 9 312,00 грн., претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (копія претензії та докази її направлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати боргу за отриманий товар суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 9312,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –513,51 грн. та три проценти річних - 164,47 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період.

А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 440,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р.) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності.

Судом досліджено договір про надання правової допомоги від 26.08.2009р. № 217/08/09 на який, зокрема, посилається позивач як на доказ понесених ним судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката та встановлено, що він укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю “Незалежна юридична компанія”, а не з адвокатом чи адвокатським об'єднанням, а тому зазначені витрати не є витратами позивача на оплату послуг адвоката, а є витратами позивача на оплату послуг товариства з надання йому правової допомоги, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави покладати на відповідача зазначені витрат на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 626, 692 ЦК України, ст. 179, 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське» (08114, Київська область, Києво –Святошинський р-н., с. Гориничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 30796166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) 9 312 (д’евять тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 164 (сто шістьдесят чотири) грн. 47 коп. - 3% річних, 513 (п’ятьсот тринадцять) грн. 51 коп. - інфляційних втрат, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя