Рішення № 8532052, 24.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" вересня 2009 р. Справа № 6/103-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/103-09

За позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі управління

комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 7 234,72 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: не зявився

від позивача: Смірнова І.В. представник за дов. № 12-1-27/139 від 27.01.2009року

від відповідача: не зявився

обставини справи:

Прокурор м. Біла Церква звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білоцерківської міської ради до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобовязань за Договором оренди нежитлового приміщення № 16 від 29.12.2006 року у розмірі 6 409,21 грн., а також 825,51 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином були повідомлені ухвалами суду.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконані зобовязання за Договором № 16 від 29.12.2006 року в частині cплати орендної плати.

У судове засідання 24.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Між управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 29.12.2006 року було укладено Договір оренди № 16 нежитлового приміщення площею 23,50 кв. м, яке розташоване на другому поверсі памятки архітектури будинку «Готель»за адресою: Київська область, м. Біла Церква, пл. Торгова площа, 16, яке перебуває на балансі житлово експлуатаційної контори №2.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 Договору, орендар зобовязаний сплачувати орендодавцю за використання приміщення орендну плату в розмірі 749,46 грн. (та ПДВ 124,91 грн.) за перший місяць оренди та перераховувати орендну плату кожен місяць не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За відповідачем утворився борг з орендної плати в розмірі 6 409,21 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не зявився, доказів оплати оренди не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 6 409,21 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 825,51 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, у розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені - 825,51 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 762 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, код ЄДРПОУ 23570409) 6 409,21 (шість тисяч чотириста девять) грн. основного боргу, 825,51 (вісімсот двадцять пять) грн. пені.

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 102,00 (сто дві) грн. державного мита.

4.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (№ рахунку - 31211259700001, Банк ГУ ДКУ у Київській області, отримувач ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050000) 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя