Рішення № 8532005, 17.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" вересня 2009 р. Справа № 6/193-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                 Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/193-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВЕНА», м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем», с. Лишня, Макарівський район

про стягнення 50 998,76 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шаповалова Ю.Г. (довіреність № 07/ЮР/09 від 01.01.2009 року)

від відповідача: не з’явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВЕНА»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем»50 998,76 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо повернення попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.09.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

У судове засідання 17.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням (у справі наявне поштове повідомлення про вручення), суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно платіжного доручення № 11756 від 15.12.2008 року позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 54 999,78 грн. по рахунку № 0000398 від 10.12.2008 року.

Суму в розмірі 4 001,02 грн. від вищезазначеного платежу відповідачем зараховано в раніше отриманий позивачем товар по накладній № 0000293 від 03.10.2008 року.

На підставі вищезазначеного станом на 17.09.2009р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем»перед ТОВ «Фірма «Вена»по попередній платі по рахунку № 0000398 від 10.12.2008 року складає 50 998,76 грн.

Відповідно до п. 1. ст.181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Факт отримання попередньої оплати підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на рахунку № 0000398 від 10.12.2008 року та накладній № 0000293 від 03.10.2008 року, копії яких належним чином завірені та додані до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З доказів по справі вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію –вимогу № 481/ПР/09 від 23.07.2009 року та копію акту звіряння розрахунків від 23.07.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком «укрпошти»від 23.07.2009 року № 6366, з вимогою у семиденний термін повернути помилково перераховані кошти в сумі 50 998,76 грн., претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (копія претензії та докази її направлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив, письмових пояснень, доказів оплати суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50 998,76 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 50 998,76 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 509, 525, 526, 530, ЦК України, ст. 179, 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод дверних систем» (08063, Київська область, Макарівський район, с. Лишня, вул. Набережна, буд. 11-Д, код ЄДРПОУ 32586994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ВЕНА» (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, буд. 67, кв. 2-3, код ЄДРПОУ 14245188) 50 998,76 грн. –попередньої оплати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 509,99 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя