Рішення № 8531993, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2009 р. Справа № 6/061-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                 Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/061-09

за позовом          Малого підприємства «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці, Пустомитівський район

до Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод», м. Вишневе

про стягнення заборгованості 792 021,63 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод», м. Вишневе

до Малого підприємства «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, с. Підберізці, Пустомитівський район

про стягнення 65 073,27 грн.

Представники сторін:

від позивача: Косач В.А. (довіреність № б/н від 05.03.2009 року);

Шемяткіна О.В. (довіреність № б/н від 22.12.2008 року)

від відповідача: не з’явився

обставини справи:

Мале підприємство «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов’язань за договором постачання м’ясосировини № б/н від 20.02.2007 року у розмірі 792 021,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем своїх зобов’язань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.04.2009 року.

Через канцелярію господарського суду Київської області 17.06.2009 року закритим акціонерним товариством «Київський м’ясопереробний завод»подано зустрічний позов № 389 від 16.06.2009 року до Малого підприємства «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 65 073,27 грн. за заподіяну шкоду в наслідок продажу недоброякісного товару.

Ухвалою суду від 24.06.2009 року зустрічний позов № 389 від 16.06.2009 року Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»прийнято до розгляду разом з первісним позовом відповідно до ст. 60 ГПК України.

У судовому засіданні 02.07.2009 року судом заслухано пояснення позивача за зустрічним позовом, який позовні вимоги підтримав та навів додаткові обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.

Відповідач за зустрічним позовом надав суду усні пояснення, зустрічний позов визнає.

Представник відповідача за первісним позовом не визнає розмір позовних вимог, про що подав суду додаткові пояснення № 473 від 06.08.2009 року та наполягає на більш детальному розрахунку позовних вимог по кожній накладній.

Ухвалою суду від 06.08.2009 року було зобов’язано позивача за первісним позовом надати більш детальний, уточнюючий розрахунок позовних вимог та надати бухгалтерські документи, що підтверджують поставку продукції відповідачу.

У судовому засіданні 03.09.2009 року представник позивача за первісним позовом уточнив розмір позовних вимог, а саме на виконання вимог зазначених в ухвалі суду від 06.08.2009 року, позивачем проведено більш детальний розрахунок пені, 3% річних, та інфляційних витрат. Відповідно до зазначеного розрахунку позивач збільшує розмір позовних вимог на 16041,64 грн., та просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 808 063,27 грн., з яких 595 980,35 грн. - основного боргу, 93 052,91 грн. –пені, 13 409,18 грн. –3% річних, 105 620,83 грн. –інфляції, 8 080,64 грн. - витрат на оплату державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 118 грн.

У судові засідання 03.10.2009 року та 10.09.2009 року представник відповідача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між малим підприємством «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Київський м’ясопереробний завод» (надалі - відповідач) 20.02.2007 року було укладено Договір постачання м’ясосировини (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов'язується поставляти і передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити м’ясорировину (м'ясо свинини та яловичини) (надалі за текстом –товар) на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивачем протягом 2007-2008 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8103050,35 грн., зокрема 6 044 279,05 грн. протягом 2007 року та 2058771,30 грн. протягом 2008 року, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких належним чином завірені в матеріалах справи.

Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вказаних накладних та довіреностями на отримання товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за поставлений товар проводиться відповідачем з відстрочкою платежу до 20 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач періодично здійснював оплату з порушенням встановленого в Договорі строку, що підтверджується карткою рахунку: 36.200 за 2 квартал 2007 року з початку та карткою рахунку: 361 за період 01.01.08р. –12.11.08 р., копії яких в матеріалах справи.

Отже судом встановлено, що протягом 2007 року, відповідач порушив умови п. 6.1. Договору щодо строків розрахунків за отриманий товар по 42 накладних, та по 4 накладних в 2008 році, що призвело до виникнення заборгованості на суму 1032279,05 грн. в 2007 р., та 595980,35 грн. в 2008 році. Станом на час розгляду справи в суді, відповідач повністю за поставлений товар з позивачем не розрахувався.

В своїх додаткових поясненнях відповідач за первісним позовом заперечує проти нарахування йому штрафних санкцій, вважає нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені безпідставними та не обргунтованими.

Позивач надав на вимогу суду уточнений розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені. Відповідно до розрахунку 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат датою з якої починалося нарахування зазначених санкцій була дата передбачена договором, а саме розділ 6 п.6.1. Договору оплата за поставлену сировину проводиться Відповідачем з відстрочкою платежу до 20 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, отже і початком періоду з якого нараховувалися штрафні санкції був 20+1 банківський день з моменту отримання товару, а не дата складання товаросупроводжувальних документів, як зазначає Відповідач в своїх поясненнях. Крім того, пункт 7.1. Договору передбачає, що у випадку неналежного виконання Сторонами умов даного Договору вони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Ст. 231 ч. 6 ГК України передбачає, що за порушення грошових зобов'язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, з урахуванням уточнень позовних вимог, станом на 10.09.2009 року загальна сума заборгованості Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»за поставлений товар складає 808 063,27 грн., з яких 595 980,35 грн. - основного боргу, 93 052,91 грн. –пені, 13 409,18 грн. –3% річних, 105 620,83 грн. –інфляції, 8 080,64 грн. - витрат на оплату державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 118 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач під час розгляду справи заперечував проти нарахування йому штрафних санкцій, але не довів суду правомірність своїх заперечень. Відзиву на позов або доказів оплати товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 595 980,35 грн. основного боргу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –105 620,83 грн. та три проценти річних - 13 409,18 грн. Уточнений розрахунок індексу інфляції та 3% річних з зазначенням періоду їх нарахування в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період з урахуванням уточнень.

Отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню у заявленому позивачем, з урахуванням уточнень розмірі: індексу інфляції –105 620,83 грн. та три проценти річних - 13 409,18 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.1. Договору у випадку неналежного виконання Сторонами умов даного Договору вони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі - 93 052,91 грн. Уточнений розрахунок пені з зазначенням періоду її нарахування в матеріалах справи.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Ст. 231 ч. 6 ГК України передбачає, що за порушення грошових зобов'язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період з урахуванням уточнень. Розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем, з урахуванням уточнень розмірі –93 052,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з пунктом 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню з урахуванням уточнень позивача. Позовні вимоги за зустрічним позовом позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені тому зустрічний позов також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 525, 526, 549, 625, 626, 692, 712, ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 55 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9, код ЄДРПОУ –05407953, р/р 26002990000 в Залізничній філії КБ «Хрещатик»в м. Києві, МФО 322595) на користь Малого підприємства «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (81146, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, код ЄДРПОУ 13804556, р/р АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 595 980,35 грн. –основного боргу, 93 052,91 грн. –пені, 13 409,18 грн. –3% річних, 105 620,83 грн. –інфляції, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 8 080,64 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

4.          Стягнути з Малого підприємства «Плай»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (81146, Львівська область, Пустомитівський район, с. Підберізці, код ЄДРПОУ 13804556, р/р АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9, код ЄДРПОУ –05407953, р/р 26002990000 в Залізничній філії КБ «Хрещатик»в м. Києві, МФО 322595) 65 073,27 грн. боргу, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 650,74 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя