Рішення № 8531832, 30.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" вересня 2009 р. Справа № 10/229-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/229-09

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО», м. Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –торг», м. Буча

про                     стягнення 9412,25 грн.

Представники:

від позивача:           Ковут Л.М. –довіреність №19/09 від 01.03.2009 р. ;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта –торг»(далі –відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 9412,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі сплачена позивачу вартість товару, поставленого на підставі Договору купівлі – продажу № 905/09 від 02.02.2009 р., згідно з товарно –транспортною накладною № ВН-П1729 від 05.03.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 8236,80 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 763,61 грн. пені та 411,84 грн. 5 % штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2009р. порушено провадження у справі №10/229-09.

В судовому засіданні 15.09.2009 р. представником позивача надано суду клопотання № 21/09 від 14.09.2009 р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 8236,80 грн. заборгованості, 976,52 грн. пені, 411,84 грн. 5 % штрафу, 272,44 грн. інфляційних втрат, 122,09 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 30.09.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням наданого позивачем в судовому засіданні 15.09.2009 р. клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

В судові засіданні 15.09.2009 р. та 30.09.2009 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить відбиток штампу загального відділу господарського суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал від 14.08.2009 р. та від 15.09.2009 р., а також наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення ухвали суду від 14.08.2009 р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судові засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2009 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 905/09 купівлі –продажу продукції, відповідно до умов якого продавець зобов’язаний продавати продукцію покупцю, згідно замовлення покупця, а покупець зобов’язується своєчасно приймати продукцію, оплачувати її вартість на умовах договору.

Згідно з п. 3 розділу І договору, продукція доставляється централізовано транспортом продавця або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу продавця.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ договору, відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов’язаний у термін 7 календарних днів повністю здійснити оплату за отриману продукцію.

Позивачем на підставі товарно –транспортної накладної № ВН-П1729 від 05.03.2009 р. поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: безалкогольна та слабоалкогольна продукція під товарною маркою «Оболонь»на загальну суму 10536,80 грн.

Для отримання товару відповідачем була видана довіреність на отримання товарно –матеріальних цінностей від 02.02.2009 р. на ім’я Мінаєва Віктора Анатолійовича.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару, поставленого позивачем згідно з товарно –транспортною накладною та отриманого відповідачем згідно з довіреністю, останнім сплачена не в повному обсязі, вартість товару поставленого позивачем у сумі 8236,80 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між позивачем та відповідачем в двосторонньому порядку підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 29.08.2009 р. сальдо на користь позивача становить 8236,80 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати за поставлений товар, відповідно до умов Договору № 905/09 від 02.02.2009 р. купівлі –продажу продукції, на час прийняття рішення не погашена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 8236,80 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 272,44 грн., які нараховані за період з березня 2009р. по серпень 2009 р., а також 3 % річних у сумі 122,09 грн., які нараховані за період з березня 2009 р. по серпень 2009 р. включно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат у сумі 272,44 грн. та 3 % річних у сумі 122,09 грн. та задоволено їх за розрахунком, зробленим позивачем та який є арифметично вірним.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 976,52 грн.

Відповідно до п. 1 розділу VІ договору, у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 % штрафу у сумі 411,84 грн.

Відповідно до п. 1 розділу VІ договору, у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 5 % від вартості невчасно сплаченої продукції.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф та пеня це –неустойка - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 179 Господарського Кодексу України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до стаття 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 976,52 грн. пені та 411,84 грн. 5 % штрафу свідчить про безпідставне намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України та враховуючи ст. 8 Конституції України.

Отже, враховуючи конституційний принцип, суд з підстав наведених норм не може застосувати подвійну відповідальність до відповідача за одне й те саме правопорушення шляхом стягнення пені і штрафу одночасно та задовольняє вимоги лише в частині стягнення пені в сумі 976,52 грн. Щодо стягнення з відповідача 5 % штрафу у сумі 411,84 грн., господарським судом відмовлено в задоволенні зазначеної вимоги, з підстав наведених вище.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 8, 61 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 179, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта – торг»(Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-а; код ЄДРПОУ 35095803; р/р 260084001131 в Київські міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО»(01103, м. Київ, вул. Військовий Проїзд, 1/8; код ЄДРПОУ 33237188; р/р 26007172101 в АК «Промислово –фінансовий банк», МФО 320906) 8236,80 грн. –заборгованості, 976,52 грн. пені, 272,44 грн. інфляційних втрат, 122,09 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 97,80 грн. державного мита та 113,15 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –16.10.2009 р.

Суддя