Рішення № 8531690, 27.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" серпня 2009 р. Справа № 6/050-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/050-09

за позовом          Закритого акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір 2005», м. Вишгород

про стягнення 1330 644,10 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ровенська Л.О. (довіреність № 1334 від 28.07.2009 року)

від відповідача: не з’явився

обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Альба Україна»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір 2005»1330 644,10 грн., з яких 1270 709,04 грн. –основний борг, 6 659,45 – 3% річних, 53 275,61 грн. –пені., заборгованості по оплаті лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином вимоги Договору купівлі-продажу № 400-08 від 01.06.2008 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.04.2009 року.

Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином були повідомлені ухвалами суду.

В порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі було подано клопотання про продовження строку розгляду даної справи. Розглянувши зазначене клопотання суд дійшов висновку про його задоволення.

У судовому засіданні 06.08.2009 року позивач надав заяву № б/н, б/д в якій повідомив про зміну найменування Закритого акціонерного товариства «Альба Україна»на Приватне акціонерне товариство «Альба Україна»(зміна не пов’язана з реорганізацією підприємства, Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Альба Україна»

Під час судового засідання 27.08.2009 року представник позивача надав заяву № б/н, б/д про зменшення позовних вимог в зв’язку з частковою оплатою суми основного боргу. Таким чином заборгованість відповідача становить 728 644,10 грн., з яких 668 709,04 грн. –основний борг, 6 659,45 грн. – 3% річних, 53 275,61 грн. –пені.

У судове засідання 27.08.2009 року представник відповідача не з’явився, відзив на позов не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між закритим акціонерним товариством «Альба Україна»(надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Салгір 2005»(надалі відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 400-08 від 01.06.2008 року (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність відповідача, а відповідач зобов‘язався прийняти та сплатити за товар грошові кошти відповідно до умов Договору.

На виконання укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу позивач з 11.09.2008р. по 05.12.2008р. передав у власність відповідачу товар на загальну суму 1270 709,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином завірені та додані до матеріалів справи.

Згідно п. 2.4. договору ціна за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії зазначаються у видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.2. договору відповідач зобов’язаний сплатити за поставлений товар, конкретні умови оплати якого встановлюються у видаткових накладних на поставку товарної партії. Оплата кожної партії товару проводиться в повному обсязі протягом 15 календарних днів, з моменту його отримання та підписання видаткових накладних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію

Отже, згідно порядку виконання зобов‘язань відповідач зобов‘язаний сплатити за поставлений товар протягом 15 (п‘ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, але сплата за товар в зазначені строки здійснена не була.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Під час розгляду справи відповідач частково погасив суму основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку, копії в матеріалах справи.

Таким чином відповідачем частково погашена сума основного боргу всього в розмірі 602 000,00 грн.

Отже, за таких обставин провадження у справі щодо стягнення 602 000,00 грн. – в частині основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1. ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач під час судових засідань, контррозрахунок або доказів оплати поставленого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Доказів оплати залишку боргу за товар до суду не подано.           

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача залишку основної суми заборгованості у розмірі 668 709,04 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму 3% річних в розмірі 6 659,45 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних за заявлений позивачем період та вважає вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі –53275,61 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку порушення відповідачем п. 5.2., він виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені - 53275,61 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55 ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі щодо стягнення основного боргу в розмірі –602 000,00 грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір 2005» (07300, Київська область, м. Вишгород, пр. Івана Мазепи, 1, код ЄДРПОУ 33764524) на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100, ідентифікаційний код 22946976, р/р №26006010025849 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ, МФО 322313) 668 709,04 грн. основного боргу, 6 659,45 грн. - 3% річних, 53275,61 грн. - пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 7 286,44 грн. та 64,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя